Як жити?

Члени Ініціативної групи «Першого Грудня» Євген Сверстюк та В’ячеслав Брюховецький провели зустріч зі студентами Києво-Могилянської академії. На порядку денному — питання вибору цінностей та революція свідомості.

Запрошений на зустріч радник Президента у 2006—2010 рр. Данило Лубківський, посилаючись на американського публіциста, наголосив, що майбутнє за тими, хто окрім високого коефіцієнту інтелекту, матиме високі показники пасіонарності та зацікавленості. Утім, за словами Лубківського, наразі українське суспільство незріле, депресивне та компромісне. Змінити ситуацію, на його думку, може відмова від пошуку відповідей на традиційні російські питання: «Хто винен?» і «Що робити?» — й порушення натомість іншої проблеми: «Як жити». Це і буде революцією свідомості.

Причина інертності людей, за словами письменника, політичного в’язня радянського режиму Євгена Сверстюка, полягає у тому, що курс ХХ ст. будувався на негативних принципах, в умовах функціонування яких не може розвиватися життя: примус, сила, контроль та ненависть. «Нам потрібно впроваджувати позитивні начала, на основі яких люди будуватимуть себе й шукатимуть своє місце», — констатував Сверстюк. Перелік пунктів, на які може спиратися людина, котра прагне до самовдосконалення та перетворень у суспільстві й державі, було запропоновано Ініціативною групою у «Хартії вільної людини» наприкінці минулого року.

Окрім того, негативно, за словами дисидента, на пасіонарність сучасного суспільства вплинула успадкована традиція чекати на когось, хто зможе вказати шлях та технологізація процесу спілкування, яка породжує атомізацію суспільства. Із цим погодився і літературознавець, почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький. За його словами, перепоною на шляху до розбудови громадянського суспільства є нездатність людей підтримувати горизонтальні зв’язки. Ілюстрацією цього слугує той факт, що після Помаранчевої революції, соціально активні люди втратили контакт.

«Перш ніж об’єднуватися проти когось, треба визначитися між собою, на основі чого створюватиметься таке об’єднання», — зауважив публіцист, перекладач та фахівець з конституційного та європейського права Геннадій Друзенко. Він наголосив, що Ініціативна група провокує суспільство на дію. На думку Друзенка, запропоновані у Хартії норми зможуть виконати не всі — планка дуже висока, але навіть якщо 10% людей наслідуватиме ті принципи, будуть згуртованими та дотримуватимуться активної позиції, вони зможуть визначати дискурс держави загалом.

Більшість цінностей, презентованих групою «Першого Грудня», за визначенням самих авторів, є прозахідними. У цьому контексті В’ячеслав Брюховецький покладає чималі надії на молоде покоління: «Молодь вже живе і діє у відповідності до європейських цінностей, для них євроінтеграція не є питанням», — наголосив він.

За словами Друзенка, у широкому сенсі українці вже є європейською нацією. «Ми, наприклад, більші європейці, ніж греки, але, водночас, нам далеко до британців чи німців», — зазначив він. «Кардинальна відмінність України у тому, що ми не маємо європейської еліти, здатної мислити стратегічно. Також, нам бракує європейського вміння, залишаючись різними, знаходити компроміс й не тільки співжити, а й бути конкурентним проектом у глобальному світі», — додав фахівець.

«Злам свідомості, відхід від старих цінностей, звичок та стереотипів відбувається весь час, — переконаний Сверстюк, — питання тільки в тому, коли він досягне критичної точки».