Будні карантину
або Епідемія жадібностіМабуть, хтось із грамотних в офісі Президента йому це підказав. Так робив Рузвельт за часів великої депресії в США, він регулярно звертався по радіо до американців, розповідаючи їм про перспективи подолання кризи, підбадьорював, обнадіював. І це діяло.
Виступи ж пана Зеленського дратують, оскільки абсолютно не стикуються з дійсністю. Ось учора він сказав, що в Україні нікому не дозволять наживатися на спільній біді. А сьогодні я зайшов до своєї аптеки й виявив там, нарешті, маски по 29 гривень за штуку. Але ж їх треба міняти кілька разів на день. Мало хто може собі дозволити купити їх за таку ціну. А гумові рукавички, які я нещодавно купував по 4 гривні 50 коп., тепер уже коштують 10 гривень 90 копійок. І це не наживаються? Експерт Ігор Гарбарук сказав, що в Україні має місце «епідемія жадібності». Так, за повного невтручання «зеленої» влади. Вони нічого не можуть робити ефективно. Чого варті всі обіцянки влади, якщо з початку карантину різко зросли ціни на харчові продукти. Днями ми були свідками інциденту з українськими громадянами, що прилетіли додому з Балі (Індонезія) й Катару. Близько двох сотень людей відмовилися проходити обстеження й силовим шляхом вирвалися з аеропорту. Скільки серед них хворих — ми не знаємо. Прикордонники Авакова (тепер прикордонна служба входить до складу МВС) і його поліція нічого не могли зробити. Але з пасажирами іншого літака провели роз’яснювальну роботу, й люди підписали згоду на обсервацію. Багатьох на цю саму обсервацію відправили до готелю «Козацький» у центрі Києва. Але виявилося, що умов там ніяких — ні ліків, ні лікарського контролю, а харчування обходилося в 1200 гривень на день... Не підготували нічого.
На телеканалі «Прямий» провели голосування, варто тих громадян, що приїжджають з-за кордону, одразу відпускати додому чи слід їх піддавати ізоляції. 2% висловилися за те, щоб відпускати, а 98% — за обов’язкову ізоляцію.
А канал «24» навів такі цифри: 50% наших співгромадян не надягають масок, а 15% порушують правила карантину. Дуже багато хто розраховує, що пронесе. Як сказав відомий журналіст Богдан Буткевич на «Українському радіо»: наш народ дуже розумний, але тупий. Ось така діалектика. А Микола Вересень на «Прямому» розмовляв з Оленою Дехтяр, яка прилетіла з В’єтнаму. Виявилося, що в цій країні, де всі дуже чітко виконують жорсткі правила карантину, на майже 90 мільйонів населення припадає 200 хворих на коронавірус і жодної смерті. А у нас на 40 мільйонів уже є більш як тисяча хворих і наразі понад два десятки смертей. То де ж розумні й цивілізовані?
До речі, у нас в Україні найбільше хворіють на цей вірус, якщо вірити статистиці, люди від 31 до 40 років. А серед тих, кому від 60 до 80, таких близько 6%. Таким чином, найбільш схильні до захворювання ті, хто ігнорує норми карантину. І це пов’язано не з віком, а з рівнем легковажності та безвідповідальності.
Тут ось у зв’язку з пандемією Росія повністю відкрила свій кордон з «ДНР / ЛНР», закривши його з Білоруссю. Чи не означає це фактичне приєднання ОРДЛО до РФ? Привіт Зеленському з усіма його політичними піруетами...
Відомий громадський діяч, директор Антарктичного центру, кандидат біологічних наук Євген Дикий в ефірі каналу «Україна — 24» дещо втішив публіку, яка має деякі підстави піддатися паніці, що смертність від коронавірусу становить близько 3%. Це істотно менше, ніж смертність від серцево-судинних захворювань та онкології. Звичайно, це не дуже втішить тих, хто потрапить до такого порівняно невеликого відсотка...
Найсумніше, що людство виявило дивовижну легковажність. Адже було вже багато «дзвінків», але на них не реагували. Так чи інакше потрібна всесвітня система прогнозування та реагування на небезпечні глобальні епідемії. Шановані світові держави витрачають багато часу на нікчемні міжнародні «посиденьки» замість того, щоб дійсно зайнятися проблемами, від яких залежать життя і смерть населення Землі. Адже давно можна було створити світовий центр з вивчення глобальних загроз людству. А це не лише хвороби, а й можливе зіткнення з нашою планетою якихось космічних тіл, це й процеси в надрах самої Землі, це планетарного масштабу землетруси й повені тощо.
Однак проклятий вірус не скасував політичне життя в Україні. «Зелені» отримали черговий скандал, який може стати їхнім аналогом скандалу Свинарчука — Гладковського в каденцію Порошенка. Йдеться про викриття депутата Гео Лероса. Депутат вкинув в інформаційний простір плівки, де рідний брат глави офісу Президента Зеленського Денис Єрмак нібито торгує високими посадами в нинішній владі. Зеленський чомусь на відміну від справи Свинарчука не виявив такого гострого інтересу до «бариг» у власному оточенні. Але врешті-решт, під тиском і деяких членів своєї фракції був змушений сказати щось формально правильне, мовляв, розберемося і, в разі чого, покараємо.
Ну, подивимося. До речі, на радіо «НВ» провели опитування слухачів. Виявилося, що Зеленського підтримують 31,6%. Це стільки, скільки він отримав у першому турі президентських виборів 2019 року, його ядерний електорат. А «попутні» поступово залишають кумира... Утім, і «ядерні» поки не зазнали серйозних випробувань своєї віри й обожнювання.
Дуже активно й жорстко почав діяти «караючий меч» пана Зеленського — генеральний прокурор Венедиктова. Зокрема, реанімували справу проти українського активіста з Одеси Стерненка, який винен у тому, що не дозволив (під час третього замаху!) представникові проросійських сил вбити себе. Якщо Стерненка засудять, то це означатиме, що українські патріоти в «зеленій» Україні практично не мають права на самозахист, а повинні покірно приносити себе в жертву п’ятій колоні Москви... ДБР, звідки нещодавно Венедиктова пішла на підвищення, почало за всіма правилами військового мистецтва наступ на телеканал «Прямий», звинувативши його зокрема в захопленні влади й спробі порушити територіальну цілісність України. Здається, важку інтелектуальну спадщину пана Труби в цій конторі досі не викоренили. Якщо нинішня влада піде шляхом політичних репресій, то їй, напевно, дуже знадобиться людина, на яку можна було б усе списати. До речі, пан Рябошапка, який вляпався разом із Зеленським і Аваковим у справу Кузьменка, Антоненка й Дугар, вчасно залишив свою посаду. Свого часу Сталін списав криваву м’ясорубку 1937-1938 років на «перегини» Миколи Єжова, шефа НКВС. Коля Єжов закінчив дуже погано, хоча з ентузіазмом виконував усі накази й побажання вождя. Ну, зараз часи вегетаріанські, а не людожерські. І в найгіршому випадку закриють у якій-небудь колонії. Але чи треба перетворюватися на одіозну персоналію, на цапа-відбувайлаЛ