Змагання космічних ідей

Інженери, програмісти, журналісти, дизайнери, школярі, а головне — мрійники з різних континентів розробляли свої ідеї під час NASA Space Apps Challenge. Торік у рамках хакатону пройшло 187 подій, в яких взяли участь понад 25 000 людей.

Учасникам дають 48 годин, і за цей час вони мають підготувати концепт проекту, що вирішує один із челенджів, викликів, що стоїть перед інженерами та науковцями найвідомішої космічної агенції світу. Переможці регіональних етапів отримують шанс позмагатися на міжнародному рівні і зрештою навіть побачити запуск ракети NASA, як, до речі, було з авторами київського проекту Mars Hopper у 2016-му — цей концепт літака на вуглекислому газі, що досліджуватиме поверхню Марса, одержав приз глядацьких симпатій на світовому етапі.

ЗБУДУВАТИ, ВРЯТУВАТИ, РОЗПОВІСТИ

У Києві, де хакатон проходить втретє, майданчиком став ангар Національного авіаційного університету. Челенджі від NASA дуже різні, тож знайти собі завдання справді міг кожен, хто цікавиться космосом.

Наприклад, можна було запропонувати ідею інструмента для відстеження міжнародних запусків, датчика, який би допоміг людям досліджувати Марс, чи автономного апарата для аналізу пошкоджень космічних кораблів від мікрометеороїдів і космічного сміття. Ще один виклик — допомогти іншим відкрити для себе Землю. Зокрема, можна було створити арт-об’єкт, використовуючи дані NASA, або інструмент, що дозволяє перетворювати космічні зображення на щось мистецьке. Інший виклик — показати, як космос може рятувати життя вже сьогодні. Наприклад, пропонувалось розробити додаток, що дозволяє виявляти пожежі на ранніх етапах і попереджати про них людей, використовуючи дані NASA. Або можна розповісти світу про астероїд Бенну, який NASA визнала небезпечним для Землі і відрядила до нього апарат OSIRIS-REx — він має доставити нам зразки ґрунту цього об’єкту, щоб ми краще його вивчили (між іншим, назву астероїду, що означає ім’я єгипетського бога у вигляді чаплі, символу воскресіння, колись, під час спеціального конкурсу, придумав школяр). І це тільки частина завдань.

ДВІ ДОБИ РОБОТИ

У Києві цього разу зареєструвалися понад 200 учасників, у фіналі свої проекти представили 25 команд.

«Для багатьох трендом досі є колонізація Марсу. Тому ці люди працюють над проектами, спрямованими на дослідження космосу, на те, щоб вийти за межі Землі і досліджувати щось там, — розповідає Ганна ПАНАСЮК, співорганізаторка NASA Space Apps Challenge Kyiv 2018. — Втім, деякі учасники розглядали питання, наприклад, космічного сміття. Хтось розробляв ідеї космічних апаратів, а хтось — рішення, більше пов’язані з діями на Землі, тобто якимись спостереженнями, аналізом даних з супутників, які можна використовувати для бізнесу, в агросекторі тощо».

Серед учасників хакатону є ті, хто вже спробував свої сили у минулі роки. «Такі учасники розуміють, що треба готуватися, вони не відходять від стола, сидять за роботою 24/7, п’ють каву та енергетики і кодять, — усміхається Ганна. —  Серед тих, хто бере участь вперше, дехто підходить дуже відповідально, дехто ще трохи не розуміє формату».

11-класник Даниїл МЕДНІКОВ торік теж брав участь у хакатоні. Тоді команда представила TermWorm, словник/енциклопедію, що має пояснювати наукові й технологічні терміни, пов’язані з дослідженням Землі, і так популяризувати науку; на локальному рівні проект одержав відзнаку People’s Choice і 17-те місце у глобальному голосуванні в цій категорії. Цього року команда Даниїла запропонувала створити сайт, де було б зручно відстежувати запуск ракет і заодно дізнаватися про них.

«Тут має бути проста інформація, цікава кожному. Скажімо, який апарат виводить NASA, що він робитиме на Марсі та як це допоможе побудувати там у майбутньому колонію. І все це доступно для кожного, — пояснює Даниїл. — На мою думку, цей проект має більше місця для розвитку, порівняно з минулорічним. По-перше, це актуально, по-друге, він доволі самобутній, відрізняється від існуючих аналогів. Відрізняється насамперед зручністю. Якщо зараз у Google вбити «space calendar», «розклад космічних польотів», то пошук видасть старі та незручні сайти, з великим обсягом інформації, купою тексту, без картинок. Сприймати це складно. Наш сайт абсолютно простий і зрозумілий, ти заходиш і одразу бачиш, які у найближчий час запуски, є, умовно, картинка ракети, що має виводити це».

ТРИ ГОДИНИ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

Пітчинг проектів тривав майже три години. Тут розумієш, наскільки важливо створити яскраву презентацію, щоб люди включалися і реагували. Хтось окреслював концепт, пояснюючи, на яких платформах можна втілити ідею, хтось доволі ґрунтовно описував технічні деталі. Зрозуміло, особливо запам’ятовуються презентації, під час яких демонструють щось, що можна потримати в руках чи навіть спробувати. Команда A-Cell Lab представила проект фотобіореактора, де б вирощували ціанобактерії носток. Ці мікроорганізми можуть продукувати кисень і переробляти вуглекислий газ, щоб людям на Марсі було чим дихати, а також фіксувати азот, що знадобиться для вирощування рослин. Між іншим, носток вживають у їжу, наприклад, у Японії, учасники команди запевняють, що він ще й корисний, тож наприкінці презентації самі випили з великих пробірок такий зелений «коктейль».

Взагалі тривалість презентацій не приспала увагу ані журі, ані решти учасників хакатону. Порцію зауважень і запитань отримала кожна команда. Причому стосувались вони не лише технічних, а й, наприклад, етичних питань. Так, навколо проекту щодо контролю за поселеннями біженців, щоб ті не руйнували екосистеми, навіть виникла міні-дискусія про те, чи не стане цей інструмент ще однією причиною обмежувати права людей, вимушених полишати домівки.

«НЕ БІЙТЕСЯ ДУМАТИ ПРО ЩОСЬ ПОЗАМЕЖНЕ»

Локальне журі обрало двох переможців, чиї проекти оцінюватимуть експерти від NASA. Проект Neiraw має допомогти виявляти пошкодження у космічних апаратах за допомогою системи п’єзоелектричних датчиків та ультразвуку. Команду наштовхнули на таку ідею присоски восьминогів і павутиння (в одній із категорій NASA пропонувала «підглядати» рішення у природи). На прикладі модуля Міжнародної космічної станції Columbus команда змоделювала, як таку розробку могли б застосувати. Другий проект-переможець — ровер для досліджень важкодоступних місць «Еней».

У ніч на 22 жовтня стало відомо, кому дістався приз глядацьких симпатій (насправді, взяти участь в інтернет-голосуванні могли всі охочі, організатори виклали презентації учасників, щоб люди ознайомилися з їхніми ідеями). У цій категорії переміг проект додатка Invisible Horizons, який має допомогти виявляти пожежі якомога раніше, інформувати про це рятувальників і попереджати про небезпеку людей.

«Основна ідея NASA — створити концепцію, — акцентує Ганна Панасюк. — Не факт, що кожен із проектів учасників буде реалістичним, тому що 48 годин — справді мало для  досліджень, адже, наприклад, якщо йдеться про космічний корабель, потрібно багато математичних розрахунків. Головне, щоб учасники підготували якусь концепцію, дослідили щось, зацікавились космосом. Так популяризують космос, це стимулює до того, що багато школярів потім вступають на інженерні спеціальності. А ті, хто вступає на такі спеціальності, потім займаються тими самими обрахунками в NASA тощо».

Під час оголошення переможців члени журі говорили, що було чимало серйозних і цікавих проектів. Водночас один із суддів хакатону Федір ХОДЧЕНКО зізнався, що не вистачає чогось позамежного, про що б і не подумалось. «Все-таки космос — це мрія. Це не тільки про необхідність виживання, колонізацію, не тільки про брак ресурсів або комерційну перспективу. Космос — це про те, щоб зробити щось нереальне, — казав Федір Ходченко. — Тому не бійтеся думати про щось позамежне. Раптом воно виявиться простим — лише треба знайти рішення».

Мрійники, чекайте на нові виклики від NASA!