Потрібен план «В» або вже навіть «С»

Українці збідніли. Їм не до скупівлі доларів. Директор громадської організації «Публічний аудит» Максим Гольдарб не вважає, що деяке зростання банківських депозитів є показником того, що економічна ситуація в Україні стабілізується. «Для того, щоб курс гривні не «рвонув» по відношенню до долара, її випуск у ринок, у національне господарство останні сім місяців дуже обмежували, — сказав експерт «Дню», — і це вплинуло на те, що люди перестали купувати валюту. Але головне, що стало причиною цього, — зниження купівельної спроможності населення. У громадянина України стало менше грошей. Зниження попиту зупинило зростання долара — на деякий час він застиг на місці».

«До того ж, — продовжив експерт, — Національний банк заважав на міжбанку тим, хто хотів купити валюту. Якщо підприємцеві було необхідно придбати, скажімо, 50 тисяч доларів, його просто «зупиняли», вимагаючи величезну кількість довідок. І основним покупцем на міжбанківському ринку був Нацбанк. Це був штучний чинник заборони курсу долара до гривні. У результаті при зовні стабільному її курсі до долара деякі люди свої заощадження вирішили повернути в банки».

«Але подивіться, що відбувається зараз, — запрошує Гольдарб. — Люди знову почали забирати гривню з банків. Річ у тому, що долар пішов угору. Причиною цього стало те, що Нацбанк випустив в обіг гривню, яку раніше притримував. Вона виявилася потрібною для погашення заборгованості банків, що луснули, була потрібна «Нафтогазу», щоб купити на ринку валюту й сплатити за газ, а також на виплату грошового утримання військовим. Зростання депозитів пов’язане також із тим, що ті, хто рік тому забрав з банків долари, поміняли їх на гривню за нинішнім курсом. Вони сподіваються, що валютна система якось стабілізувалася, і повертають свої заощадження в банки у гривнях. А чому не в доларах? Вони пам’ятають, що національну валюту в разі чого легше забрати з рахунку, ніж іноземну».

НЕРЕФОРМОВАНА=НЕЗБАЛАНСОВАНА

Не бачить зараз і не прогнозує на найближчий час стабілізації української валюти й фінансовий експерт, екс-міністр економіки Віктор Суслов. «Долар у нас весь час йде в одному напрямку, — говорить він, — його курс по відношенню до гривні постійно зростає. Він, безумовно, зростатиме й далі, хоча б тому, що в Україні вона весь час живе на кредитному підживленні. Така економіка періодично проводитиме девальвацію національної валюти».

Політика уряду характерна нарощуванням зовнішніх боргів, зазначає Суслов. «І про те, що ця політика не привела до успіху, свідчить нещодавня заява міністра фінансів Наталії Яресько. З неї випливає, що грошей, незважаючи на допомогу чи не всього світу, все одно не вистачає, — нагадує експерт. — І міністр вимагає ще 40 мільярдів доларів до тих 40 мільярдів, які вона сподівається залучити, щоб збалансувати нашу економіку. Але якщо такий задум навіть і здійсниться, то це зайвий раз підтвердить висновок про нестійкість і незбалансованість економіки».

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ КУРСОВОГО КОЛАПСУ

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко не чекає в короткостроковій перспективі, а саме — до кінця цього року, додаткових курсових потрясінь.

«Я не бачу макроекономічних причин, щоб, наприклад, прогнозувати курс на рівні 25 гривень за долар», — зазначає Устенко й називає можливі коливання нижче цього рівня «звичайними, яких можна чекати на будь-якому ринку». «Але це саме в короткостроковій перспективі й при збереженні нинішньої системи координат, — уточнює він і додає, — а якщо вона буде погіршена, то можливі різні переміщення з додатковим девальваційним тиском на гривню».

Середньострокова перспектива (на 2016 рік), на думку Устенка, теж не має лякати: «Я не бачу можливостей для подальшого дуже серйозного просідання». У той же час ймовірність описаних сценаріїв (коротко— й середньострокового), на його думку, не дуже висока, тому що «є безліч додаткових невідомих у цій системі рівнянь». Великим чинником ризиків він називає виплату боргу Російській Федерації «без заходів, що дозволяють зберегти всю фінансову конструкцію в стійкому стані», тобто без реструктуризації цього боргу.

Експерт нагадує, що РФ вже має право пред’явити цю суму ($3 мільярди) до оплати, оскільки зовнішній борг України перевищив позначку в 60%. «Курсові наслідки в короткостроковій перспективі можуть бути не дуже значними, — прогнозує Устенко, — адже золотовалютні резерви України сьогодні на рівні $13 мільярдів. $3 мільярди можна з них сміло виймати, а залишок усе одно перекриватиме три місяці нашого імпорту. Отже, найближчим часом курсового колапсу не станеться. Він може статися, якщо цим $3 мільярдам не будуть знайдені компенсатори». «Я передбачаю, що плани В і С уже мають бути в нашого уряду», — резюмує виконавчий директор Фонду Блейзера.