Пакистанський контракт завершено, танкобудівники підбивають проміжні підсумки
Підбиваючи підсумки майже чотирьох років роботи над цим замовленням, заступник міністра промислової політики України, генеральний директор ДП «Завод імені Малишева» Григорій Малюк сказав, що це було справжнє відродження підприємства, яке вимагало величезного напруження від усього колективу. За затратами праці й коштів це можна порівняти хіба що з евакуацією заводу на Урал у роки війни, коли на голому місці довелося будувати цехи, житло, все виробництво. Такою була ступінь руйнування технологічних циклів і виробничих зв'язків на заводі. Укладаючи цей контракт, Україна дуже ризикувала, оскільки безліч виробів, з яких комплектується танк, раніше завозили з Росії. В Російській Федерації залишилися й головні інститути, що володіють технічною документацією.
Щоб уникнути політичного впливу на виконання контракту, багато які підприємства України освоїли виробництво деталей і вузлів. Основний тягар переходу на повністю український танк ліг на плечі харківських машинобудівників. На підготовку нового виробництва було витрачено 34 мільйони гривень. Одна тільки артилерійська система вимагала виготовлення обладнання для 1600 деталей. Це не враховуючи зусиль колективу Сумського машинобудівного об'єднання ім. Фрунзе, де освоїли лиття гармати. Але тепер в Україні створено ледве чи не єдину в світі замкнену технологічну систему з виробництва танків. Влітку цього року виник концерн «Бронетехніка», куди входять близько 40 підприємств. Іншими словами, Україна може випускати й продавати сучасні бойові машини, не побоюючись якихось політичних коливань. При укладенні міжнародних контрактів ця обставина враховується особливо.
Правда, головний конструктор конструкторського бюро імені Морозова генерал-лейтенант Михайло Борисюк зазначив, що часи конфронтації минають, і сьогодні українські й російські машинобудівники все частіше кооперуються — це економічно вигідно. Кажуть, що на «перекритті кранів» для пакистанського контракту Росія втратила $150 млн. Але ми вже можемо робити машини й самі — це факт. Робити й доводити на полігонах світу, чого ми варті. На наступний рік завод імені Малишева має 25 пропозицій на участь у міжнародних виставках. Григорій Малюк сказав, що буде відібрано найперспективніші покази. Що на них демонструватиметься? До кінця року завершаться державні випробування танка Т-84У. Це витриваліша машина, захищеніша й краще озброєна, мобільніша, ніж її попередники. Швидше за все, на наступних показах виступатиме вже Т-84У. І зі своїм озброєнням, і з натівським. Крім того, є зенітно-ракетний комплекс «Донець», є бронетранспортери, а також мирна техніка.
Голова обласної держадміністрації Олег Дьомін дуже точно зазначив, що, виконуючи пакистанський контракт, завод імені Малишева не обмежився боротьбою за виживання, а посилено працював на перспективу. В конструкторських розробках є й нові танки, й двигуни для суден і тепловозів, і багато що інше, у чому незабаром матиме потребу ринок. І це найголовніше досягнення. Малишевський колектив для Харківщини визначає дуже багато: рівень виробництва, внутрішню політику, завантаження інших підприємств, нарешті, просто рівень життя. За час виконання пакистанського контракту тут була найбільша зарплата серед усіх великих підприємств. Завод зберіг майже всю свою соціальну сферу й, навіть, продовжує будувати житлові будинки. Підбиваючи підсумки, Григорій Малюк сказав: «Ми нічого не втратили. Прибуток набагато перевищує витрати. Крім того, в зв'язку з виконанням цього замовлення 5 тисяч чоловік отримали роботу».
З нагоди завершення контракту на підприємстві було скликано прес-конференцію, присвячену перспективам. Мінору не відчувалося. По-перше, останні 25 танків не означають припинення зв'язків з Карачи. Досягнуто угоди щодо участі підприємства в створенні пакистанського танка спільно з Китайською Народною Республікою. Завод імені Малишева спільно з конструкторськими бюро ім. Морозова і двигунів також працюватиме над організацією польового й капітального ремонтів машин. З успіхом просуваються переговори щодо модернізації танків Т-59, яких багато в пакистанській армії.
По-друге, чимало надій тут покладають на нові замовлення. Михайло Борисюк спростував повідомлення деяких російських газет про те, що Україна вибула з тендера, що проводився в Греції. Зовсім недавно делегація фахівців під його керівництвом повернулася з Греції. Шанси виграти грецький тендер досить високі. А поширення таких чуток — це прийоми в конкурентній боротьбі, не більше. Триває робота над контрактами з постачання менш значних партій бойової техніки до інших країн.
Сьогодні Україна входить до десятка найрозвиненіших держав, що торгують на ринку озброєнь. Державне підприємство «Завод імені Малишева», виконавши пакистанський контракт, отримало не тільки прибуток, але й важливіше — набуло авторитету. 9 листопада постановою Кабінету Міністрів йому дано право бути експортером власної продукції. Раніше монополістом з міжнародної торгівлі зброєю був «Укрспецекспорт». Таке ж право надано 15 заводам і конструкторським бюро України.
Втриматися на цьому ринку — дійсно завдання національної важливості.
