Нові випробування електронного квитка

Напередодні новорічних свят у КМДА вирішили провести доброчинну акцію, роздавши містянам безкоштовно картки Kyiv Smart Card. Чи насправді це жест доброї волі  можновладців, чи  спроба виправити репутацію електронного квитка в цілому після гучного збою пропускної системи в київському метрополітені?

Нагадаємо, 16 грудня на всіх станціях метро у вечірній час пік припинили працювати турнікети. Картка киянина та Kyiv Smart Card, які дають право сплатити за проїзд безготівково, виявилися недієвими. А відтак, єдиною можливістю було потрапити в метро — це купити жетони в касі. Як відомо, в одні руки продають по одному жетону. Через збій системи утворилися величезні черги. А  пресслужба метрополітену просила вибачення у пасажирів через «зіпсований настрій».

БЕЗКОШТОВНО — НЕ ОЗНАЧАЄ ЯКІСНО

Новина про безкоштовні картки Kyiv Smart Card ще більше обурила городян. У коментарях у «Фейсбук» користувачі е-квитка запитували в КМДА, навіщо розширювати проект, який погано працює, коли вирішиться проблема із зайвим списанням поїздок, чому до цього часу е-квитки не продаються на всіх станціях метро?

Питань накопичилося досить багато. Нагадаємо, з 1 листопада в департаменті інформаційно-комунікаційних технологій КМДА збиралися запускати електронний квиток у повноцінний обіг. Як пояснював керівник департаменту Юрій Назаров, оскільки не всі елементи системи готові, впровадження е-квитка перенесли на квітень 2020 року.

Якби подібні форс-мажори, що виникли 16 грудня, сталися при повноцінній роботі е-квитка, чим би тоді пояснювала влада вихід із ладу системи, на яку витрачено півмільярда гривень? І де ж обіцяне мером Віталієм Кличком резервне програмне забезпечення для підтримки системи е-квитка?

Останнім часом кияни також цікавляться, чому за роботу київського електронного квитка отримує гроші одеська компанія «ГЕРЦ», зокрема за купівлю карток Kyiv Smart Card та оплату кількості поїздок? У КП «ГІОЦ» співпрацю з «ГЕРЦ» пояснюють тим, що це один з агентів продажу квитків, наприклад, як КП «Київський метрополітен». Як раніше коментував депутат Київради Володимир Левін, місто, купуючи програмне забезпечення для е-квитка ще 2016 року за 365 млн грн., узяло на баланс лише його тестову версію. Потім переписало її спеціально під «ГЕРЦ», щоб приховати реальні надходження до бюджету від діяльності міського громадського транспорту.

ІНСТРУКЦІЯ В НІКУДИ

Містяни іронізують, що як би не намагалася влада запустити електронний квиток, система все одно сира. Наприклад, після згаданого форс-мажору в метрополітені вирішили створити інструкцію для пасажирів. Якщо некоректно спрацювала Kyiv Smart Card або Картка киянина, потрібно зателефонувати на гарячу лінію КП «ГІОЦ» або зайти на ФБ-сторінку Kyiv Smart Card, щоб залишити повідомлення. У метро зв’язок не працює, інтернету немає, а оператори телефонної служби підтримки постійно зайняті.

Як свідчить практика, у міста краще виходить копіювати чужі ідеї, ніж реалізувати власні продукти. Нещодавно Київ оголосив про випуск нових електронних учнівських квитків. Але функції залишилися ті ж, які розробили інвестори ще  2016 року для пілотного проекту: пільговий проїзд, контроль  відвідування дитиною  школи, можливість оплачувати харчування та відстежувати проїзд у міському громадському транспорті. Замість того, щоб розширити проект на інші навчальні заклади міста, влада його закрила, а тепер і зовсім заперечує співпрацю з інвесторами.

«Учнівський електронний квиток — самостійний проект, що не має жодного стосунку до інвесторського. Ми не можемо коментувати питання копіювання функцій, оскільки не володіємо інформацією щодо функціоналу пілотного проекту», — відповіли на редакційний запит в департаменті інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.

Незнання ситуації не звільняє  владу від відповідальності. Щоб викликати довіру містян до електронного квитка, Києву потрібно показати якість роботи системи, а потім рекламувати продукт.