МОН змінює порядок атестації наукових працівників

Учених оцінюватимуть за конкретними показниками, з’являються «запобіжники» щодо впливу на атестацію керівника установи та безпосереднього керівника науковця. Стають жорсткішими вимоги до академіків і полегшуються вимоги до науковців-військових, які зараз захищають Україну, йдеться в повідомленні на «Урядовому порталі» www.kmu.gov.ua. Відповідну постанову було ухвалено 3 квітня 2019 року під час засідання Кабінету Міністрів України.

«В руках керівників установ у процесі атестації наукових працівників було зосереджено забагато повноважень, що робило вчених залежними від думки і ставлення однієї людини. Така монополія є неприпустимою. Тому ми передали частину цих повноважень вченій раді установи», — пояснила міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ.

Так, вчені ради тепер долучені до визначення складу атестаційних комісій, затверджують результат атестації, встановлюють періодичність атестації для кожної посади (3, 4 або 5 років), а також затверджують для кожної наукової посади атестаційну форму.

Важливо, що віднині є чіткі критерії, які мають бути обов’язково відображені в цій формі, — попри галузь, тип посади, відомчу належність. Це, зокрема, якість наукових результатів (публікації, патенти, участь у проектах), викладацька діяльність, національна та міжнародна співпраця, підвищення кваліфікації, мобільність, популяризація науки та ін. Усі вимоги також мають піддаватися документальному підтвердженню.

Положення також суттєво зменшує залежність результатів атестації науковця не лише від керівника установи, а й від його безпосереднього керівника.

Інша актуальна зміна стосується переліку осіб, які не підлягають атестації. Зокрема, прибрані «привілеї» для академіків та членів-кореспондентів, які обіймають наукові посади. Раніше ж вони могли уникати атестації, посилаючись лише на свій поважний статус.

Водночас у документі передбачено можливість відтермінувати атестацію тих наукових працівників, які проходять військову службу за призовом або контрактом на час дії особливого періоду. Це ж стосується тих науковців, які під час військової служби дістали поранення й лікуються в медзакладах, а також потрапили у полон чи визнані такими, що пропали безвісти.