Річард ДЬОРБIН: «Доки Путін не зміниться, нам треба посилити підтримку України»
Днями в Україні з візитом побував заступник лідера Демократичної партії у Сенаті США сенатор Річард Дьорбін. «Дню» вдалося поспілкуватися з сенатором, який є співголовою Підкомітету з питань оборони у Комітеті з асигнувань Сенату, до його зустрічі з Президентом України. До цього пан Дьорбін провів переговори у Міністерстві оборони. І, як повідомили українські ЗМІ, на цій зустрічі сенатор заявив, що США поділяться своїм досвідом у сфері психологічної реабілітації бійців. Із цього почалася розмова з паном Дьорбіним, який є сильним прихильником з поставок Україні летальної зброї.
«Я ВНІС ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО НАДАННЯ УКРАЇНІ ЗОВНІШНЬОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ НА СУМУ 47 МЛН. ДОЛАРІВ»
— Ми тут обговорювали багато речей. Мені сказали, що багато солдатів, які служили в армії, після повернення додому страждають посттравматичним розладом. В Україні зростає стурбованість, аби такі люди отримали лікування. Ми самі переживали подібну проблему. І тому я сказав, що ми вам допоможемо, і я буду намагатися все робити, щоб було надано медичну допомогу солдатам, які страждають від такої хвороби.
Але це не заміняє іншої допомоги, а є додатком до того, що ми можемо зробити. Я вірю, що надання військової допомоги з боку США залежить від кількох речей. Президент Обама працює з такими європейськими лідерами, як Ангела Меркель, щоб підтримувати санкції і коаліцію проти Росії. Канцлер Меркель пропагує Мінське перемир’я як найкращий спосіб вирішення проблеми. Я особисто скептично ставлюся до цього і вважаю, що Путін та його російські бойовики багато разів порушували Мінські домовленості, і при цьому гинуть українці. Відтак, ми маємо сказати Меркель та іншим європейським лідерам, що Мінське перемир’я у даний момент не працює. Відтак, ми повинні відновити санкції і, можливо, посилити їх. Я вніс законопроект про надання Україні зовнішньої військової допомоги на суму 47 млн. доларів. У даний час у Білому домі ухвалюють рішення щодо надання цих коштів. І я закликатиму президента та Білий дім відправити ці кошти Україні.
Україна багато в чому потребує допомоги. Ми надали на наступний рік, який починається 1 жовтня, суму у $47 млн. Тому моя відданість Україні щодо надання військової допомоги не змінилася. І питання щодо надання допомоги у сфері психологічної реабілітації бійців може допомогти.
— Пане сенатор, ви сказали про $47 млн допомоги Україні, а коли Обама підпише законопроект, який передбачає виділення кількох сотень мільйонів доларів на поставки Україні летальної зброї? Як відомо, він погрожував ветувати цей закон.
— Те, що президент погрожував застосувати вето, не має відношення до України. Це відбувається у рамках дебатів з конгресом про розмір нашого загального бюджету.
«МИ ПОВИННІ СКАЗАТИ ПУТІНУ, ЩО ІСНУЄ ЦІНА, ЯКУ ТРЕБА ЗАПЛАТИТИ ЗА АГРЕСІЮ»
— Нещодавно відбувся візит держсекретаря Джона Керрі до Сочі, який американські ЗМІ назвали дипломатичним провалом, а видання American Interest написало, що «через цю поїздку адміністрація Обами виглядає слабкою і безпорадною». Яка ваша думка щодо результатів переговорів Керрі з Путіним?
— Мої відчуття щодо вторгнення Путіна в Україну є добре відомими. Я вірю, що мій президент і держсекретар Керрі поділяють думку, що це була агресія і ми повинні зупинити її. І ми повинні сказати Путіну, що існує ціна, яку треба заплатити за агресію. І я вважаю, що зустріч у Сочі, подібно до зустрічей на найвищому рівні під час холодної війни, є зусиллями, щоб підтримувати відкритими лінії комунікацій. Я не вірю, що держсекретар Керрі буде йти на компроміс щодо будь-яких головних принципів, про які я говорив. Під час зустрічі віч-на-віч із Путіним він нагадав про нашу позицію, про те, що той робить в Україні. І наша позиція не змінилася навіть після Сочі.
— У Києві нещодавно побувала і помічник держсекретаря Вікторія Нуланд. За її словами, Путін сказав Керрі, що він повністю відданий імплементації Мінських домовленостей. І тепер, зазначила вона, потрібно всім сторонам їх реалізувати, а не говорити про це. Але ми бачимо, що нічого не змінилося. Як більш активне залучення США може сприяти реалізації домовленостей?
— Справа не в тому, щоб переконати США, що Мінське перемир’я провалилося. Нам треба переконати європейських лідерів, зокрема канцлера Меркель. Мені сказали, що нещодавно вона зустрічалася з Путіним і була дуже розчарованою його відповіддю. Коли канцлер Меркель та європейські лідери прийдуть до висновку, що Мінське перемир’я не виконують, то це створить підстави до сильніших санкцій і до збільшення військової допомоги з боку США.
«США ПОВИННІ НАДАВАТИ УКРАЇНЦЯМ РЕСУРСИ, ЩОБ ЗУПИНИТИ БУДЬ-ЯКЕ ПРОСУВАННЯ РОСІЙСЬКИХ ТАНКІВ В НАПРЯМКУ МАРІУПОЛЯ...»
— Але навіть зараз, після початку робочих груп, що передбачалося Мінськими домовленостями, триває обстріл українських позицій з боку проросійських сепаратистів. То де має бути та червона лінія, коли треба запроваджувати нові санкції?
— Про це треба запитати канцлера Меркель. Вона сказала нам та іншим лідерам, що вірить у Мінські домовленості, які мають великий потенціал мирно вирішити цей конфлікт. Допоки Путін не зміниться, нам — США та Європі — треба посилити підтримку України.
— І для цього, мабуть, треба було б надати Україні летальну зброю, щоб захиститися від майбутнього наступу. Чому президент не дає такого розпорядження?
— Я зробив запит щодо надання «смертельної» або «оборонної» зброї, але президент ще не ухвалив рішення з цього питання. Та ми поставили в Україну більше, ніж будь-яка інша країна в світі військових ресурсів, щоб протистояти російській агресії. Я не відступився від вимоги щодо постачання протитанкової зброї, бо вважаю, що ми повинні надавати українцям ресурси, щоб зупинити будь-яке просування російських танків проти Маріуполя або будь-якої області за межами лінії припинення вогню.
«АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ»
— Відомо, що енергетичні ресурси є одним із найбільших російських важелів, щоб чинити тиск на інші країни. У США існує велика підтримка з будівництва трубопроводу Keystone, що, на думку експертів, могло зменшити ціну на нафту і таким чином позбавити Росію цього інструменту впливу на політику сусідніх країн. Чому президент Обама виступає проти цього трубопроводу?
— Насправді президент не прийняв остаточного рішення з цього питання. Але рішення ухвалює нафтовий ринок. Якщо ціна на нафту залишається низькою, то будівництво цього трубопроводу може бути не виправданим. Дуже дорого переробляти канадські бітуміносні піски на нафту. Для цього повинна бути високою ціна за барель нафти. Сьогоднішня ціна набагато нижча, тому сумнівно, що цей газопровід буде побудовано, навіть якщо президент дасть дозвіл.
Але інша справа, коли йдеться про природний газ. І я ставлю запитання: чи передбачає Україна одного дня будівництво порту для отримання зрідженого газу? Таке рішення, мабуть, не було ухвалено Україною, і, враховуючи фінансове становище, сьогодні важко уявити собі будівництво такого терміналу.
Я, напевно, згадував про це раніше, що моя мати народилася в Литві, а литовці зараз працюють над створенням терміналу з поставки зрідженого природного газу в країни Балтії. А це означає, що Володимир Путін не єдиний гравець у місті. Коли існує конкуренція, то його погрози є менш загрозливими, менш тривожними.
Я хотів би також додати, що Україна, як і Сполучені Штати, має розглядати дві речі: альтернативні джерела енергії, де б вони не були, у тому числі відновлювальні сталі види енергії, і — що для України є більш важливішим — енергоефективність. Мені розповіли, що старі будівлі радянського зразку і стара система, коли люди отримували енергоресурси за дуже низькими цінами, призвели до величезних втрат енергії. Тому існують способи, щоб Україна допомогла собі за рахунок підвищення енергоефективності, а також зниження залежності від російських джерел.
— Чи бачите ви шляхи, завдяки яким бізнес США може допомогти Україні щодо диверсифікації джерел енергії?
— Я справді не досліджував цього питання. Але мені говорили, що одна з проблем, із якими зіштовхуються американські експортери та американські постачальники енергоресурсів, — чи можуть вони робити бізнес в Україні. Тут постають питання верховенства права, виконання контрактів, надійності судової системи — будь-яка велика компанія хотіла б мати відповіді на всі ці запитання перед тим, як вкладати інвестиції в Україні.
ПРО СТАТУС «ГОЛОВНОГО СОЮЗНИКА США — НЕ ЧЛЕНА НАТО»
— Кілька днів тому Туніс отримав статус головного союзника США — не члена НАТО. Що ви думаєте про те, щоб Україні надати подібний статус?
— Я хочу допомогти Україні. Я знаю, що членство в НАТО було дуже важливим для країн Балтії та Польщі. Але членство в НАТО полягає у тому, що, по-перше, країна потрібна хотіти його. Українцям треба ухвалити відповідне рішення. А по-друге, статус «головний союзник США-не член НАТО» несе за собою певну відповідальність з боку цієї країни. Знову ж таки: це рішення спершу має ухвалити український народ.
