«Путін мчить божевільною діагоналлю»

«Спритний і самовпевнений»

«Для автократа, який знається на політиці, Володимир Путін залишається вражаюче спритним», - пише Times в редакційній статті. За словами видання, не далі як у вівторок здалося, що Путін відмовився від військової конфронтації в Україні . Європейські лідери, клюнувши на цю вудку, так і не зважилися, на відміну від США, ввести санкції проти Росії.

«Учора Путін побачив цю шпарину й одразу ж атакував. Результат: його західні критики, незважаючи на всі їхні заклики до солідарності один із одним і з Україною, розділилися. Крим перебуває в руках Росії, а до кінця наступного тижня, можливо, в її руках опиниться і велика частина східної України», - зазначає Times. Європа, як вважає видання, перебуває на небезпечному роздоріжжі. Один із шляхів - умиротворення Росії.

Другий шлях вимагає, щоб країни Заходу, об'єднавшись, відмовилися визнавати розпочате Кремлем одноосібне перекроювання міжнародних кордонів за допомогою військової сили.

Як вважає Times, напередодні Путін показав, що він «спритній, при цьому ще й самовпевнений», пославши одразу кілька сигналів, які свідчать про його жагу знову загострити ситуацію в Україні і Європі в цілому.

Спочатку кримський парламент, нагадує газета, одностайно проголосував за входження Криму до складу Росії. Потім влада Криму перенесла дату референдуму на 16 березня.

Потім державний російський новинний телеканал «Россия 24» почав вести мовлення на частотах приватної «Чорноморської телерадіокомпанії». Після цього контактна група ОБСЄ була затримана проросійськими загонами по дорозі з Одеси до Севастополя. «Жоден із цих кроків не міг бути здійснений без схвалення Кремля», - впевнена Times.

Референдум у Криму, що стрімко наближається, як пророкує видання, пройде під пильним поглядом російських військових, присутність яких на півострові Путін продовжує заперечувати». Його передбачуваний підсумок - поява нової прикордонної зони в Європі, у якій великі етнічні меншини кримських татар та українців ризикують перетворитися на громадян другого сорту, а в гіршому випадку - піддатися етнічним чисткам», - стурбована Times.

Аналогічних сценаріїв в історії Європи, за словами газети, достатньо: згадаймо хоча б Боснію дев'яностих років минулого століття, або ж гоніння на кримських татар 1944 року. На цьому тлі у Євросоюзу немає права відмовчуватися і зволікати з санкціями проти Росії.

Що правда, то правда: в результаті введення цих санкцій постраждають економічні зв'язки ЄС з Росією. Однак масштаб можливих втрат від війни, яка може розгорітися на порозі Євросоюзу, за словами Times, незрівнянно більший.

НАЙСТРАШНІША ДЛЯ ПУТІНА ЗБРОЯ АМЕРИКИ

«Десятиліттями здавалося, що Бог зіграв з людством чудовий жарт, наділивши кращими запасами енергоресурсів гірші місця на планеті. Іран, Росія, Саудівська Аравія, Туркменія - скрізь керують більш-менш репресивні режими, які не відчувають ніякої потреби стати відкритим, демократичним суспільством», - пише оглядач Daily Telegraph Фрейзер Нельсон.

«Як показав Володимир Путін, якщо у тебе є газ, який потрібен багатому світу, ти можеш себе відчувати безкарним», - продовжує публіцист, за словами якого, Путін просто «купив зовнішню політику Євросоюзу». Вчорашній безплідний саміт ЄС - черговий тому доказ, вважає Нельсон: «Важко розраховувати на щось більше, якщо Росія поставляє третину необхідного Європі газу». Однак, за його словами, ситуація змінюється на очах: Америку захопила «революція сланцевого газу».

США, пише автор, наближаються до небаченого досі енергетичного достатку: незабаром вони зможуть експортувати надлишки сланцевого газу за кордон.

«Світова енергетична карта буде перекроєна. Наслідки очікуються не тільки економічні. Якщо Америка не потребує арабської нафти, навіщо їй тоді витрачати мільярди доларів на те, щоб тримати П'ятий флот для підтримки миру в Перській затоці?» - запитує Нельсон.

«Чому б тоді не дозволити Європі самій навести порядок у себе на задвірках і дати можливість загрузлому в боргах континенту скуштувати плоди власної нездатності утримувати пристойну армію?» - продовжує він.

«У зв'язку з подіями в Криму з'явилося ще одне питання: чому б Америці не використати свої новоотримані енергетичні резерви як зброю? Зробити це буде досить легко», - вважає публіцист. Сьогоднішня Росія, за словами Фрейзера Нельсона, «являє собою гігантську газову компанію з придатком у вигляді армії».

«Якщо Барак Обама захоче експортувати більше газу, він може опустити світові ціни нижче плінтуса, змусивши при цьому страждати не тільки Кремль, а й олігархів, які підтримують Путіна», - вважає автор. «З усіх видів зброї в американському арсеналі енергетична могутність, можливо, є найстрашнішою для Кремля», - зауважує Фрейзер Нельсон на сторінках Daily Telegraph.

ЄДИНОГО ПЛАНУ ЩОДО ЕКСПАНСІЇ НА НОВІ ТЕРИТОРІЇ У КРЕМЛЯ НЕМАЄ

Центральні російські ЗМІ обговорюють головну політичну новину - рішення керівництва Криму про приєднання до Росії. Референдум щодо цього на півострові призначений на 16 березня. Прийняті Верховною радою Криму рішення змінюють не тільки хід української кризи, а й відносини Москви і Києва, а також багато в чому - Росії і Заходу, - пише «Коммерсантъ». У Києві рішення кримської влади засудили, назвавши протизаконними. Там наполягають, що питання про майбутнє Криму може вирішувати тільки всеукраїнський референдум. Втім, зазначає «Коммерсантъ», засуджуючи Крим за «сепаратизм», реальних важелів впливу на ситуацію на півострові Київ не має».

«Єдиного плану щодо експансії на нові території у Кремля немає. Відповідь Москви залежатиме від трьох чинників: від результатів референдуму в Криму, від реакції на нього Києва, а також від ступеня радикалізму тієї позиції, яку прийме Захід», - заявив «Коммерсанту» доцент кафедри зарубіжного регіонознавства і зовнішньої політики РДГУ Сергій Маркедонов. На його думку, «незважаючи на проросійські настрої в Криму, стовідсоткової гарантії, що населення дружно проголосує за відділення від України, немає, оскільки на півострові живуть не тільки росіяни».

Однак, навіть залишивши питання про статус Криму у підвішеному стані, Москва отримає потужний важіль тиску на українську владу, вважає газета. «Навіть не приєднуючи Крим, але встановивши над ним повний контроль, Росія матиме вагомий аргумент у торзі з Заходом з питань майбутнього устрою України та її геополітичного вибору», - пише видання.

Втім, експерти попереджають і про можливі серйозні витрати для Москви. Перше - ризик різкого погіршення відносин із Заходом, найбільш серйозного з часів війни з Грузією в серпні 2008-го. Як вважає голова департаменту стратегічних оцінок Центру ситуаційного аналізу РАН Сергій Уткін, «включення Криму до складу РФ може зробити російський кордон суперечливим з погляду цілої низки країн світу».

РІШЕННЯ УХВАЛИТЬ ПУТІН

«Независимая газета» зазначає, що всі парламентські партії Держдуми підтримали волевиявлення їхніх колег з Криму. «Крим завжди входив до складу Росії, і якісь там божевільні політики в минулому мали совість роздаровувати землі, що в принципі було неправильно, - коли Хрущов подарував Крим Україні, коли підписувалися Біловезькі угоди. Все це, ми вважаємо, юридично було протизаконно, і зараз референдум дасть відповідь на питання про історичне возз'єднання двох земель», - наводить видання слова заступника голови Держдуми від ЛДПР Ігоря Лебедєва.

Голова правління Центру політичних технологій Борис Макаренко звернув увагу на таку обставину: «Це вирішує не Російська Федерація, це вирішує Путін. І зрозуміло, що рішення буде таким, яке він ухвалить. І Держдума це рішення виконає». Цю думку підтверджує і газета «Новые Известия»: «Держдума готова розпочати анексію Криму», - говорить заголовок статті на цю тему.

ПУТІН ЖИВЕ У СВОЇЙ ВЛАСНІЙ РЕАЛЬНОСТІ

У своїй статті «Володимир Путін живе у своїй власній реальності» оглядач газети Die Welt Клеменс Вергін (Clemens Wergin) зауважує, що під час прес-конференції 4 березня глава держави «вже не був тією холодною людиною, яка здатна тримати себе в руках і з цинічною посмішкою відбивати атаки журналістів». На думку журналіста, Путін виглядав «з одного боку, розгніваним, з іншого - нервовим і збентеженим. <...> Дійсно, було схоже, що він замкнувся у своєму власному світі». З точки зору Вергіна, президент РФ «справляв враження політика, який почав вірити в свою власну брехню».

ПУТІН ВІДПОВІДАЄ ЗАХОДУ БЕЗРОЗСУДНОЮ БРАВАДОЮ

Крим «падає в обійми Путіна» пише з обуренням Libйration, засуджуючи «провокацію» Президента Росії. «Путін відповідає Заходу безрозсудною бравадою, - нарікає видання. Путін нікого не боїться і не виключає гіпотезу прямий анексії Криму». Видання засуджує «політику балансування на межі війни» російського президента, «ізольованого» лідера, і піднімає питання, хіба немає «іншої логіки, щоб затвердити свою могутність і свою владу перед міжнародним співтовариством». Президент Росії мчить божевільною діагоналлю, наслідки руху якою він не може і не здатен передбачити», - пише Libйration.

Le Parisien запитує, що може зробити нова українська влада. У Криму її військові бази перебувають «в облозі». Й українські військові «не мають наміру брати участь у безнадійному військовому протистоянні проти більш могутньої російської армії». І, як результат, вважає французька газета, Крим «вже анексований»!

ПРО «ЧЕРВОНУ ЛІНІЮ» ОБАМИ І НОВИЙ БАЛАНС У КРИМУ

Факт анексії майже не згадувався в пресі в той час, як лідери Європейського Союзу зібралися в Брюсселі вчора, щоб ухвалити рішення про виділення більшого пакет допомоги Україні. Європейці сподівалися на деескалацію, пише Le Parisien. Але з боку Володимира Путіна прозвучало «ні». І це ще більш неприємно для Європейського Союзу, який «частково залежить від російського газу», - зазначає газета, і він змушений знайти консенсус серед 28 країн. «І під час засідання Ради ЄС ми повинні нескінченно прислухатися до промов кожного члена», - говорить спеціальний кореспондент видання в Брюсселі.

Звичайно ж, європейці засуджують інтриги Росії в Україні. З боку США санкції, введені президентом Обамою, є «дуже символічними » і можуть мати «обмежений» вплив, - визнає  Le Figaro . Зараз США забороняють візи «низці» російських чиновників, їхньому  оточенню, а їхні активи, що знаходяться в США, будуть заморожені. Але Володимир Путін «не фігурує в списку».

Слід зазначити, що коливання Обами щодо Сирії на початку вересня 2013 року, його відмова захищати свою «червону лінію» щодо хімічної зброї, могли бути прочитані як «боягузтво», пише  Le Monde , і цей епізод був швидко «використаний Москвою». Шість місяців потому це «вже баланс сил у Криму». По-друге, як вважає Le Monde, для Барака Обама Росія останніми роками була «важким» партнером із багатьох питань, але , звичайно, вона не розглядалася як «загроза». 

За матеріалами Бі-бі-сі, Дойче велле, Радіо франс інтернаціональ