Перший пішов?

Туркменістан остаточно і безповоротно вирішив розлучитися з СНД і стати його символічним асоційованим членом. Це означає, що згідно зі своїм новим статусом туркмени і надалі братимуть участь в усіх заходах в рамках СНД, але без права підпису документів. Днями у Мінську у Виконавчому комітеті СНД зібралася експертна комісія з узгодження проекту Угоди про асоційоване членство Туркменістану в СНД. Остаточний перехід до нової якості партнерства має завершитися наприкінці року. Відомо, що Туркменістан не входить до більшості організацій, утворених на теренах Співдружності, наприклад ОДКБ та ЄврАзЕС. Президент республіки дуже рідко брав участь у офіційних самітах СНД. Не «світився» Туркменбаші і на неформальних зустрічах лідерів. Байдуже ставлення до об’єднання колишніх братніх народів президент Туркменістану пояснює одним словом — нейтралітет. Нагадаємо, що нейтральний статус країни визнаний ООН 12 грудня 1995 року. Це означає, що Туркменістан не може вступати у силові об’єднання, а також брати участь в органах і структурах з наддержавними повноваженнями. Ніязов неодноразово говорив про надання переваги двостороннім відносинам перед багатосторонніми. СНД він неодноразово різко критикував.

Ідея про вихід Туркменістану з СНД пролунала на минулорічному саміті в Казані. Тепер, за словами постійного представника Туркменістану в СНД Іллі Вельджанова, країна «просто хоче закодавчо закріпити свій статус асоційованого члена», повідомляє Інтерфакс. «Туркменістан є одним із співзасновників СНД, проте поряд iз іншими країнами, зокрема Україною і Грузією, наша країна не підписувала Статуту СНД. Сьогодні ми просто хочемо узаконити наше становище», — сказав дипломат. При цьому він підкреслив, що Туркменістан і надалі розвиватиме зв’язки з країнами-членами СНД у двосторонньому порядку, крім діяльності у військовій і силових сферах. У свою чергу виконавчий секретар СНД Володимир Рушайло заявив Інтерфаксу, що спокійно ставиться до переходу Туркменістану в асоційоване членство. Утім, справжньою причиною відходу Туркменістану від загальних справ СНД деякі експерти вбачають поглиблення ізоляціоністської політики Туркменбаші. Президент Московського центру вивчення публічного права Аджар Куртов вважає туркменський режим «унікальним на пострадянському просторі за ступенем своєї тоталітарності». Як пише «Независимая газета», цієї ж думки дотримується і один iз лідерів туркменської опозиції Худайберди Оразов.

Чи стане вихід Туркменістану з лав Співдружності початком її кінця, очевидно, залишається питанням часу, адже теза про недоцільність існування цієї організації вже неодноразово звучала з вуст як політологів, так і політиків. У листопаді спікер грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе натякнула на можливість виходу Грузії з СНД. У грудні, підбиваючи річні підсумки діяльності свого відомства, міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив, що сумнівається у перспективах Співдружності. За його словами, висновок про неефективність цього об’єднання можна зробити на основі марних спроб активізувати діяльність цієї організації з боку України протягом 2005 року. Деякі російські політологи останнім часом також почали говорити про близький кінець СНД, вочевидь, керуючись принципом: «Якщо ми не можемо із чимось боротися, потрібно його очолити». Голова президії Ради з зовнішньої й оборонної політики РФ Сергій Караганов в нещодавньому коментарі для «Дня» висловив думку про те, що Росія повинна сама ініціювати закриття Співдружності і залишити тільки консультативний орган, оскільки організація вже виконала свою роль — сприяти цивілізованому розлученню пострадянських республік. Тепер вже сама СНД чим далі, тим більше нагадує шлюб, який нікому не потрібен.