Перехрестя стратегічного партнерства

Щоправда, так чи інакше, а несподіваний брифінг у російському посольстві все-таки мав на меті вплинути на формування української позиції із цього надзвичайно принципового для Росії питання.

До сьогодні чинний Договір про протиракетну оборону від 1972 року, учасниками якого нині є Америка, Росія, Казахстан, Білорусь та Україна, дозволяє США та Росії захищати протиракетною парасолькою лише по одному району діаметром у 150 кілометрів. Проте влітку Сполучені Штати ухвалили закон, що передбачає розробку системи протиракетної оборони, яка буде спроможна захистити від поодиноких ракетних атак ворога всі 50 американських штатів.

Відтак виникла ситуація, яку кожний із головних учасників цієї суперечки — а це Вашингтон та Москва — тлумачить по-своєму. Вашингтон наголошує, що Договір про протиракетну оборону, який діє майже тридцять років, нині не враховує нових реалій. А саме: за цей час в арсеналі країн із нестабільними політичними режимами з'явились ракети, які загрожують території США. Насамперед, це ракети Іраку, Ірану та Північної Кореї, від яких США якраз і має намір захиститись новою системою протиракетної оборони. Отож договір треба оновити, щоб він урахував нові виклики стосовно Америки.

Москва, у свою чергу, наголошує, що нові ініціативи Вашингтона скеровані і проти Росії, оскільки Америці в разі розгортання нової протиракетної системи буде до снаги захистися і від російських ядерних ракет. Отже, потенціал нападу і захисту, який у США та Росії нині є майже однаковим, буде змінено. Втратять сенс усі існуючі угоди в галузі скорочення стратегічних ядерних озброєнь, і може початися нова гонка озброєнь. Оскільки наодинці Москві не дуже легко переконувати Вашингтон відмовитися від своїх планів, то Росія вдалася до гучної пропагандистської атаки у відповідь.

Цього місяця Росія за підтримки Китаю та Білорусі винесла на розгляд Організації Об'єднаних Націй проект резолюції, яка закликає зберегти Договір про протиракетну оборону в незмінному вигляді всупереч намірам США модернізувати зміст цього договору. 54 країни підтримали російську позицію, 4 — були проти, 78 держав, серед яких і Україна, утримались. Надалі на цю резолюцію чекає голосування на Генеральній Асамблеї ООН. І саме нині Росія вирішила привернути максимальну увагу широкого загалу до ситуації навколо Договору про протиракетну оборону й ініціатив Москви, скерованих на збереження існуючого статус-кво у відносинах зі США, чим і пояснюється несподівана активність російського посольства в Україні.

За словами посла Росії в Україні Івана Абоїмова, під час повторного голосування в ООН кількість прихильників позиції Росії збільшиться. «У цьому сенсі ми ведемо активний діалог з Україною. Оскільки Україна є безпосередньою учасницею Договору про протиракетну оборону, від її голосу багато що буде залежати», — наголосив Іван Абоїмов.

Проте донині Україна не оприлюднювала своє офіційне бачення ситуації, що виникла навколо Договору ПРО. Хіба що колишній секретар РНБО Володимир Горбулін сказав про те, що Росія все-таки повинна погодитися з намірами США розгорнути систему протиракетної оборони, а Україна має зробити все для того, щоб між супердержавами було досягнуто компромісу. Щоправда, в Києва немає ефективних важелів для того, щоб помирити двох своїх стратегічних партнерів у справі протиракетної оборони.