Від виживання до самовираження

Наша держава повільно, але поступово рухається від цінностей виживання до цінностей саморозвитку. Менше стало патерналізму, традиційності, більше — громадянської активності та патріотизму. Це — дані сьомої хвилі Світового дослідження цінностей (WVS). Його провела Асоціація всесвітнього огляду цінностей у 250 країн світу (94%), в Україні воно проводиться з 1996 року.

У дослідженні застосовується приблизно 300 індикаторів. Зокрема, йдеться про такі індикатори, як ринкові цінності, ставлення до корупції, різні стереотипи, етичні цінності, толерантність, залучення у громадянське суспільство, відчуття безпеки, щастя, ставлення до миру, збереження довкілля, також вимірюється культурна ідентичність, оцінюються політичні вподобання та політична культура тощо.

«На основі дослідження цінностей ми розробили кілька глобальних індексів. Перший — це цінності виживання, коли увага акцентується на економічній та фізичній безпеці, задоволенні базових потреб. Зазвичай вони пов’язані з низьким рівнем довіри і толерантності в суспільстві. Другий — цінності самовираження, які пов’язані зі свободою вибору та рівністю можливостей, вільним вибором способу життя»,             — розповіла секретарка Асоціації світових досліджень цінностей (Відень) Ксенія КИЗИЛОВА.

В Україні дослідження проводилося в липні-серпні, у ньому взяли участь 1300 респондентів (без урахування тимчасово окупованих територій). Якщо нас сьогоднішніх порівнювати з нами нещодавніми — йдеться про результати попереднього дослідження 2011 року, то є обнадійливі, хоч і слабо виражені тенденції у напрямку цінностей самовираження; що ж до порівняння з країнами Європи, то ми, в основному, пасемо задніх — поряд з Румунією та Болгарією.

«Більшу частину свого життя людство було зосереджене на задоволенні базових потреб — матеріальних та фізичної безпеки через голод, війни і хвороби. Домінантними були цінності виживання. Але після Другої світової війни дедалі більше людей мають задоволеними базові потреби, відбувається перехід до цінностей самовираження, де на перший план виходить особистість, її індивідуальні потреби, права, самореалізація та інші аспекти. Тоді відбувається перехід від традиційних цінностей до секулярно-раціональних цінностей — коли життя громадян дедалі більше підпорядковане раціональним висновкам, а не традиції та релігії, — пояснює заступниця директора дослідницької агенції Info Sapiens Інна ВОЛОСЕВИЧ. — Якщо говорити про ці цінності в Україні, то ми бачимо, що важливість релігії в житті українців знизилася — це відображає рух до раціональних цінностей».

«Але я би не давала позитивних чи негативних оцінок, бо кожна людина вкладає в це поняття своє значення, — продовжує дослідниця. — Україна входить у число найбільш релігійних країн, серед яких домінують Румунія та Греція. Серед цінностей, які, на думку українців, слід виховувати в дітях, ми в ТОПі тих країн ЄС, які обрали виховання рішучості, але пасемо задніх за вихованням у дітей незалежності. Це, на мою думку, рух до традиційних цінностей. Більшість українців каже, що аборти — не виправдані, але частка толерантних до них зросла. У Польщі — ще нижчий показник, як і в Румунії, і на Кіпрі. Повага до влади як цінність знизилася з 50% до 30%. Я вважаю, що це, радше, позитивна тенденція, бо владу слід критикувати і контролювати — на цьому базується демократія. Також в Україні стали більше пишатися громадянством — 82% (2011 року було 67%). Це трактується як традиціоналізм і консерватизм, але я не впевнена, чи ця інтерпретація підходить для постколоніальних країн, які довший час не мали своєї державності. Зараз гордість українців за своє громадянство — на рівні більшості країн ЄС. Я вважаю, що це дуже позитивний результат.

Серед позитивних тенденцій, за її словами, є зростання важливості такої цінності, як можливість народу впливати на ухвалення рішень, дещо зросла активність громадян — показник підписання петицій зріс із 9% до 14%. Також знизився рівень нетерпимості до гомосексуалів, хоча чимало українців ще їх засуджують. Також підвищилася самооцінка фінансового стану і стану здоров’я.

«Дослідження дає змогу простежити тренд, починаючи з 1996 року. Ми бачимо, що і структура, і ієрархія цінностей українців змінюються повільно. Традиційні цінності — на першому місці (родина), потім — друзі, вільний час, потім — робота. 1996 року важливість роботи для українців була більш високою, ніж зараз. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то у нас робота має одну із найнижчих цінностей, — аналізує кандидатка соціологічних наук, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозуванні НАНУ, наукова керівниця дослідження світових цінностей в Україні Ольга БАЛАКІРЄВА. — Бачимо, що в динаміці оцінка стану здоров’я українців покращилася — але його оцінка є найнижчою серед країн ЄС. Зменшилася частка незадоволених своїм фінансовим становищем, загалом частка малодохідної групи. Вразило мене те, що рівень самооцінки щастя виявився неочікуваний — 78% порівняно з 68% 2011 року. Думаю, що це — елемент психологічного захисту (це моє припущення, яке слід перевіряти). Підвищилося й почуття безпеки українців: 3/4 — ніколи не відчували небезпеки у власному домі; українці стали рідше стикатися з крадіжками, пограбуваннями. Водночас Україна — у лідерах в Європі за частотою розпивання алкоголю на вулицях та вуличного насилля. Збільшилася частка громадян, котрі готові захищати Україну».

Також, за даними експертів, в Україні зменшилася кількість патерналістських настроїв, але поки ці настрої одні із найвищих в Європі. Зросла цінність демократії, довіра до виборів зросла з 35% до 54%. Загалом, кажуть експерти, Україна ще залишається в сегменті цінностей виживання, незважаючи на певний рух до цінностей самовираження.