Святійший Патріарх Філарет: «Ми святкуємо подію, яка відбулася 988 року в Києві»

27 липня відзначатимемо 1025-річчя хрещення Русі — України. Ця міжконфесійна й міжденомінаційна подія (у святкуваннях, організованих на державному рівні, братимуть участь усі християнські конфесії та деномінації) вже набула політичної складової. Про це та інше говоримо з предстоятелем Української православної церкви Київського патріархату Святійшим Патріархом Київським і всієї Русі — України ФІЛАРЕТОМ.

— Прийняття християнства Святим Володимиром понад тисячу років тому позитивно позначилося на всіх сферах життя тодішньої Русі-України — зовнішньополітичній, дипломатичній, законодавчій, культурній... А сьогодні, на вашу думку, віра має вплив на українське суспільство? Адже, незважаючи на те, що близько 70% українців вважають себе віруючими, не можна сказати, що християнські цінності домінують у житті країни...

— Цей ювілей передусім має на меті нагадати українцям, що, як написано в Біблії, «блаженний народ, у якого Бог є Господом» (Псалом 32:12).

Я не сказав би, що сьогодні віра не має впливу на українське суспільство. Відродження Церкви, яке розпочалося зі здобуттям Україною незалежності, продовжується. З чого це очевидно? Будуються храми (нехай це зовнішня ознака, та все ж таки). Батьки прагнуть виховувати дітей у християнському дусі, тому в школах викладається християнська етика. На богослужіння приходить все більше молоді. Перелік можна продовжувати. Однак є одне «але», характерне не тільки для нашого часу. Коли в IV столітті Костянтин Великий видав Міланський едикт, за яким християнство ставало державною релігією, мораль у Римській імперії почала падати. Адже в Церкву пішли люди випадкові. На догоду імператорові язичники почали приймати християнство, але не ставали християнами по своїй суті. Так і тепер. Хіба в Україні модно бути атеїстом?..

— Святійший, як ви ставитеся до того, що святкування 1025-річчя хрещення Русі-України вже розпочалося... з Владивостока. Звідти маршрут хресної ходи з мощами князя Володимира пролягає містами Росії, потім — Білорусі, врешті — України?

— Це — перекручування історії. Ми святкуємо подію, яка відбулася 988 року в Києві. Тоді Москви як населеного пункту (не те що столиці держави) не існувало. Навіть Російська імперія 900-річчя хрещення святкувала в Києві, а не в Москві чи Петербурзі! Тож чому нині цю дату починають відзначати з Владивостока? Тому, що Росія ніяк не може позбутися ідеї-фікс про поширення так званого проекту «Русского мира» (ще й Російську православну церкву туди втягнула). Насправді періоди територіальних імперій залишилися в минулому. На їхнє місце прийшли інші імперії — фінансові, промислові, військові, інформаційні...

— Як ви оцінюєте сучасний стан РПЦ? Маю на увазі не тільки участь цієї Церкви в політичному проекті «Русский мир», судову тяганину з Pussy Riot, а й чисельність її пастви. Цьогоріч пасхальні богослужіння відвідало чотири мільйони росіян. Це при понад 140-мільйонному населенні країни!

— Християнство треба вимірювати не кількістю, а якістю. Колись ця якість перемогла язичницький світ, який переважав. І в наші часи вона перемагає. Погляньте, там, де діяльна парафія, в якій є Живий Бог, туди й тягнуться люди.

— Вас не образило те, що Патріарх Кирило заявив, мовляв, не братиме участі в урочистостях у Палаці «Україна», якщо ви там будете?

— Подібні заяви вже не ображають.

У Палаці «Україна» будуть представники всіх християнських конфесій і деномінацій. Тому що це — урочистості, організовані державою, а ми всі живемо і служимо в цій державі. Після чого кожна Церква святкуватиме подію окремо. Такий сценарій нас влаштовує, оскільки нікому не надає преференцій.

— Світ дедалі більше секуляризується, і зараз поділ між людьми вже не йде на православних, католиків чи протестантів, а віруючих і невіруючих. То, може, треба в нашій країні більше говорити про екуменізм і діяти в його ключі перед викликами часу?

— Я понад 30 років працював над питанням екуменізму і можу вам сказати, що в єдину видиму церковну структуру ми не об’єднаємося до другого пришестя Спасителя! (Посміхається) Але, будучими християнами — православними, католиками і протестантами, мусимо об’єднуватися, щоби захистити християнські цінності. (Подивіться, як Європа відходить від християнства!) Наприклад, проти ухвалення Верховною Радою законопроекту про одностатеві шлюби всі Церкви виступили, що називається, одним фронтом. І парламент його не ухвалив.

Коли 12 років тому Папа Римський Іван Павло ІІ відвідував Україну, зустрівшись із ним, я сказав, що гріх владолюбства поділив Церкву на Західну і Східну. А поєднати нас може лише любов, яка має властивість усе об’єднувати.