Шукайте лося в Червоній книзі

За рішенням науковців відтепер лось європейський внесений до Червоної книги України зі статусом вразливого виду. Таке рішення не було одностайним. За охорону лося проголосувало 24 із 32 членів Національної комісії з питань Червоної книги України. Далі підготувати відповідний наказ має Міністерство екології та природних ресурсів. Як заявляв раніше його очільник Остап Семерак, відомство — «за» внесення лося до Червоної книги, оскільки через тиск мисливського лобі важко знайти ідеальний механізм порятунку цих тварин.

Нагадаємо, перед початком цьогорічного сезону полювання Мінекології затвердило ліміти, відповідно до яких, за цю осінь мисливці можуть відстріляти 350 лосів. Та директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко переконаний, що цей показник можна збільшити утричі, оскільки зазвичай на одну ліцензію мисливці вбивають три особини. Ні Державна екологічна інспекція, ні мисливські господарства не мають чіткого механізму контролю за кількістю вбитих тварин.

Екологічна спільнота засудила затвердження таких лімітів, вважаючи, що найкращим виходом буде введення мораторію на полювання на лося. Свого часу так вчинила Польща, відновивши за кілька років популяцію цих звірів на своїх теренах. Однак затвердити мораторій Мінекології завадили мисливці, які приходили до відомства з пікетами. За таких умов врятувати лося могла тільки Червона книга.

Голосування відбувалося непросто. Як розповів Володимир Борейко, в день засідання комісії зоозахисники влаштували мітинг, оскільки не були впевнені в її позиції. Навіть йшлося про підкуп деяких учасників структури мисливцями. Та переломним став виступ Сергія Межжеріна, завідувача відділу Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена НАН України (з текстом виступу можна ознайомитися на веб-сторінці Київського еколого-культурного центру). Саме він переконав більшість членів комісії, що лосю потрібен захист.

За словами науковця, проблема охорони лося виникла в 1990-х роках, коли дали дозвіл на використання нарізної зброї. З 15 тисяч особин станом на 2005 рік лишилося усього 4,5 тисячі. «Не викликає сумніву та обставина, що причиною цього є браконьєрство і застарілі методи полювання, — зазначав Сергій Межжерін у виступі. — Внесення лося до Червоної книги передбачає більш серйозні міри покарання, зокрема кримінальну відповідальність. Суспільний резонанс від убивства червонокнижного звіра значно більший, ніж у випадку зі звіром, на якого просто заборонено полювання. В місцях скупчення лося тепер можливе створення заказників. Це рішення також унеможливить комерційне використання, тобто в ресторанах не зможуть подавати страви з лосятини під виглядом лосів, застрелених у Білорусі. І головне — внесення до Червоної книги позбавить чиновників Державного агентства лісових ресурсів права розпоряджатися цим ресурсом. Адже найбільшу шкоду природі завдають не браконьєри, а злочинні директиви наших можновладців».

Однак голосування на захист лося викликало низку питань у громади. Остап Семерак пообіцяв провести ґрунтовне наукове дослідження, скільки в Україні проживає лосів та де саме. Дехто зауважує, що вносити лося до Червоної книги без такого дослідження, на яке, до слова, вже виділені кошти, дещо зарано. Утім, заступник міністра екології Василь Полуйко заспокоїв, що дослідження обов’язково проведуть.

Інше питання — чи захистить лося Червона книга? Адже до неї не так давно внесли ведмедя, рись і глухаря, а доказів того, що від цього збільшилась їхня кількість, немає. Еколог Олег Листопад міркує глобальніше. В «Фейсбуці» експерт пише: «Треба забезпечити реальну охорону цього виду. Треба провести реформу Державної екологічної інспекції, щоб вона могла ефективно боротися з браконьєрством. Також треба провести реформу судової системи, щоб браконьєрів не відпускали, насваривши їх. Треба провести реформу лісового сектору, бо саме Державне агентство лісових ресурсів управляє сьогодні мисливськими ресурсами».

Тож питання порятунку лося — тільки перший крок у захисті всіх тварин,  що опинилися на межі вимирання.