«Розрита могила для самих себе»

Наслідки «бурштинової лихоманки» для довкілля очевидні. Це поява піщаних пустель, знищення кореневої системи та родючого шару ґрунтів, про що уже неодноразово писав «День» Утім, ця проблема має також інший бік медалі. Ще небезпечніший. Це підвищення рівня радіації до критичної межі у районах, де старателі, видобуваючи бурштин, викопують на поверхню радіоактивні речовини, які «позалягали» у ґрунті ще після аварії на ЧАЕС. Так стверджує кандидат медичних наук, судинний хірург Володимир АНТОНЮК-КИСІЛЬ.

«ДІТИ, ЯКИХ «ХОВАЛИ» СВОГО ЧАСУ ВІД РАДІАЦІЇ, КОПАЮТЬ БУРШТИН»

— У 1992 році я читав хірургію у Рокитнівському медичному училищі. Тому перебував у цьому середовищі. Адже, коли жити на відстані, то аналізувати й досліджувати щось дуже важко. Коли побачив там усю реальну картину, то мені стало страшно. Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський та Сарненський — це ті райони Рівненщини, які постаждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Орієнтовно 100 тисяч дітей з цих районів возили на місяць в санаторії Криму, Закарпаття, Тернополя, Польщі. Ці діти, так би мовити, мігрували. Їх «ховали» від радіації на тих територіях, де вони жили. За цей період радіонукліди цезій і стронцій, які були на ґрунті, з роками поступово опускалися приблизно на 10—15 метрів нижче кореневої системи кущів, грибів і ягідників. Дорослі, які жили у зоні радіоактивного забруднення, отримували за це певну грошову допомогу. Відтоді уже минуло, слава Богу, тридцять років. І тепер ці діти, яких «ховали» свого часу від радіації, копають бурштин. Відповідно і цезій, і стронцій вони знову викопують назовні й живуть у цьому радіоактивному середовищі.

— Які наслідки для людського організму може спричинити підвищення радіаційного фону у тих регіонах Рівненщини, де видобувають бурштин?

— Наслідки такого радіоактивного забруднення надзвичайно жахливі. Цезій і стронцій локалізуються у щитовидній залозі, кістковій системі людини, впливають на генетику. У людей, що копають бурштин, відбувається хронічне опромінення організму, яке призводить до онкологічних захворювань, зокрема до раку щитовидної залози тощо.

— Чи спостерігаються уже перші наслідки впливу «розбурханої» радіації на людей?

— Звичайно. Передусім її вплив відчувають вагітні жінки і діти в утробі матері. Збільшилася значна частина новонароджених з патологіями. За неофіційною статистикою, також збільшилася кількість хворих із патологією хребта, суглобів, зросло число патологічних переломів. Тому видобуток бурштину на Рівненщині — це розрита могила для самих себе. І замовчування цієї проблеми може призвести до надзвичайної катастрофи.

«ПОТРІБНО НЕГАЙНО СТВОРЮВАТИ СПЕЦІАЛЬНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В НАШОМУ РЕГІОНІ»

— Чому ця проблема замовчується?

— У нашій газеті «Рівне вечірнє» була рубрика, яка інформувала громадськість про рівнень радіації в регіоні. Зараз чомусь такої інформації немає. Потрібно негайно створювати спеціальну організацію, яка б ретельно вивчала екологічну ситуацію в нашому регіоні і реагувала б відповідним чином. Адже люди дихають цим забрудненим повітрям, п’ють воду, внаслідок чого відбувається і зовнішнє, і внутрішнє опромінення через різні джерела. Коли не буде контролю і порядку — важко про щось говорити. Кожний із чиновників рве на собі сорочку, мовляв, наведе в цьому регіоні порядок... На цих територіях будують будинки, однак люди не усвідомлюють, що якщо така ситуація продовжуватиметься й надалі, то вони там просто не зможуть жити.

Чотири речі, які мають завжди бути на контролі держави — це якість повітря, води, їжі і медикаментів. Чи можна говорити про їхню високу якість сьогодні? Думаю, що ні... Якщо так буде й надалі, то відбуватиметься поступове виродження української нації.

— Хто має вирішувати цю проблему? Адже і на місцевому, і на державному рівнях про підвищення радіаційного фону на цих територіях ніхто не говорить.

— Місяць тому я оперував хлопця зі Старого Села Рокитнівського району, який мив бурштин. Розговорившись з ним, запитав, чи їх хтось переслідує. Хлопець відповів, що ні. Він має дві помпи і все спорядження, необхідне для цього. Словом — система працює. І тут можна поставити у приклад Білорусь, де за видобуток бурштину таким способом, як у нас, світить довічне ув’язнення з конфіскацією майна. На їхньому телебаченні виступав дитячий ендокринолог, який зазначив, що в тих зонах, які потрапили під радіоактивне забрудення внаслідок аварії на ЧАЕС, кількість захворювань на рак щитовидної залози у дітей збільшилася у 100 разів. У нас, на жаль, системних досліджень ніхто не проводить. І тоді справді стає дуже страшно за майбутнє України. Адже на сході йде війна, на якій людей нищать фізично, а в нас іде тиха війна, наслідків від якої повністю ніхто не може передбачити.

Розпочинається літо, розпочнуться суховії, які розноситимуть радіоактивний пісок в усьому регіоні й прилеглих територіях і навіть у сусідню Польщу. Виникає питання: хто буде розраховуватися за завдану шкоду полякам? Цю ситуацію потрібно взяти під контроль на державному рівні й провести кваліфіковане дослідження цих розкопаних ґрунтів, зокрема цим має зайнятися Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство охорони здоров’я та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

До речі, я звертався до працівників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області із цим питанням. Вони мені сказали, що ніхто зараз стан радіоактивного забруднення на Рівненщині не перевіряє, оскільки усі непланові перевірки заборонені. На них, так би мовити, накладено табу і для того, щоб їх проводити, потрібно мати дозвіл з Києва від певних уповноважених органів державної влади. Вирішенням цієї проблеми, звісно, має займатися і місцева влада. Громадськість мають інформувати про загрозу для здоров’я, зокрема тих людей, які видобувають бурштин — так званих старателів, що залишають після себе радіаційний полігон у повному розумінні цього слова.

Як на мене, то потрібно негайно призупинити неконтрольований видобуток бурштину, потім створити спеціальну організацію, яка б ретельно вивчила екологічну ситуацію в нашому регіоні і реагувала б відповідним чином. Також є потреба у створенні спеціальної клініки із відповідним обладнанням для обстеження людей із цього регіону, щоб вивчити наслідки впливу радіації на їхній організм. Я більш ніж упевнений, що після об’єктивного висококваліфікованого обстеження картина буде невтішною.