П’ять проектів для здорового руху

Коли треба підтримати розмову з незнайомцем, заговоріть про некомфортні автобуси та відсутність велодоріжок. Кожному знайдеться, що сказати — жвава бесіда вам гарантована. Але зараз — про тих, хто не лише говорить, а й розробляє ініціативи, що можуть змінити ситуацію. Днями у Києві представили адвокаційні кампанії, спрямовані на покращення дорожньої та транспортної інфраструктури у містах України.

Програми розробили 12 ініціативних груп із Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Павлограда та Добропілля під час проекту «Популяризація безпечного та сталого транспорту у Східній та Центральній Україні». Останній розробила Асоціація велосипедистів Києва у рамках Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

«День» побував на презентації кампаній і розповідає про п’ять найцікавіших ініціатив. Сподіваємось, незабаром їх втілять у життя!

«МЕТРО НА ДОТИК»

Облаштувати харківську підземку тактильною плиткою — задля безпеки людей з проблемами зору — пропонують активісти громадської організації «Право вибору» та групи «Агенти змін». Їх проект називається «Метро на дотик». «Втілити нашу ідею нескладно. Існує кілька типових видів плиток, є стандартні технології, як її класти, — розповідає Владислав Кулик, член групи «Агенти змін». — Щороку у Харкові витрачають мільйони гривень на переобладнання метро. А тактильна плитка прописана у будівельних умовах».

У Харкові вже є дві станції метро, обладнані ребристою тактильною плиткою. Але, за словами Владислава Кулика, її поклали «для галочки», цілісною лінією вздовж платформи, тому людина з тростиною може переплутати двері та простір між вагонами і впасти. Тож важливо промаркувати місце напроти дверей вагона.

Для втілення свого проекту активісти хочуть долучити якомога більше спільнот, зокрема людей з проблемами зору. «Цього чи наступного року здадуть нову станцію метро. Наша мета — щоб її обладнали якісною тактильною плиткою, — каже Владислав Кулик. — Програма-максимум — поступово обладнати такою плиткою усі станції харківського метро».

ДОРОГИ — ДЛЯ РУХУ, А НЕ ДЛЯ СМЕРТІ

Торік на вулиці Дніпровській, що у Павлограді, сталося 95 ДТП. У них загинули вісім людей, 31 — отримали травми. Покласти цьому край вирішили у громадській організації «Велосипедна асоціація Павлограда». За основу хочуть взяти стратегію «Vision Zero для України» — шведські підходи організації безпечного руху, адаптовані активістами з Івано-Франківська.

Вулицею Дніпровською пролягає міжнародна магістраль Е-50, трафік — більше 35 тисяч транспортних засобів на добу. За словами активістів «Велосипедної асоціації Павлограда», світлофори на Дніпровській стоять у випадкових місцях, немає ані підземних, ані надземних переходів.

Мета проекту «Нульова смертність на Дніпровській» — знизити кількість ДТП на вулиці вдвічі до 2020 року, а потім поліпшити ситуацію на інших ділянках міста. Для цього треба розробити і прийняти «Концепцію нульової смертності». Ініціатива має включати і просвітницькі події, й інженерні заходи.

У травні цього року члени «Велосипедної асоціації Павлограда» домагатимуться створення робочої групи з активістів, родичів постраждалих, представників влади. Хочуть, щоб у червні-липні провели громадські обговорення, прописали концепцію і восени винесли її на розгляд міськради.

«П’ЯТЬ КІЛОМЕТРІВ ТИШІ»

У Добропіллі Донецької області не тривали бої, але дороги міста, здається, вказують на інше. Населений пункт стоїть на шляху вантажного та військового транспорту, який рушить у зону АТО. Після закриття через бойові дії траси H-20 шлях з півночі на південь Донецької області пролягає містом. А об’їзну дорогу не ремонтували 18 років! Тому вантажівки їдуть через центр Добропілля — і руйнують дороги та створюють аварійні ситуації.

Тож активісти громадської організації «Східний вітер» та Добропільського центру молоді «Добро» пропонують відремонтувати об’їзну дорогу, щоб вивести з міста потоки транзитного транспорту. «Якщо полагодити усього п’ять кілометрів траси, дати нам ці «п’ять кілометрів тиші», повернемо спокій місту», — переконана Тамара Бєльська з громадської організації «Добро».

Перевага активістів — їх підтримує чимало людей, навіть міський голова Добропілля Андрій Аксьонов. Зараз у планах добропільців розширити коло однодумців, зокрема, серед місцевого бізнесу та волонтерів, які допомагають військовим. Найболючіша точка — «Укравтодор», що не надто цікавиться проектом. Нині активісти готують звернення до влади області, потім хочуть провести інформаційну кампанію. Якщо чиновники ігноруватимуть проблему, обіцяють протестувати.

ЗВІЛЬНИТИ ЗУПИНКИ ВІД ХОЛОДИЛЬНИКІВ

У Запоріжжі мешкає майже 767 тисяч людей, на яких припадає близько тисячі зупинок громадського транспорту. «Часто зупинки віддані комерційному сектору, хоча є купа заборонних норм стосовно цього. На зупинках утворюються точки, де продають пиво, чіпси, сигарети, а поряд виникають холодильники — там, де мають стояти люди, — обурюється Олексій Добряков, співрозробник кампанії «Зупинки для людей, а не для холодильників». — А якщо за зупинкою не доглядає бізнесмен, вона стоїть страшенно розбита».

Отже, запорізькі активісти вирішили боротися за безпечні та чепурні зупинки. Планують створити детальну концепцію, хочуть, щоб на основі відкритого конкурсу для зупинок обрали уніфікований дизайн-код. Треба, щоб проект затвердила міська влада і на нього виділили кошти. Перші зручні зупинки запоріжці пропонують створити на проспекті Соборному у центрі міста.

Проект цікавий креативним підходом. Так, активісти планують влаштувати флешмоб, коли містом ходитимуть люди у костюмах холодильника та кіоска. Вони штовхатимуть перехожих, заважатимуть йти — щоб містяни задумалися над проблемою.

ТРАНСПОРТ — ДЛЯ ВСІХ!

«Електротранспорт Кривого Рогу — це точка дискримінації, — наголошує місцева активістка Аріна Орлова. — Відсутні пандуси, тому некомфортно їздити людям з інвалідністю і мамам з візочками, а городянам з велосипедами міська влада заборонила заходити у тролейбуси та швидкісні трамваї».

Через це з’явився проект «Транспорт для всіх», співавтором якого є Аріна. Активісти створили концепцію, три основні її кроки — зробити платформу для в’їзду у салон з велосипедом, демонтувати кілька сидінь наприкінці салону і встановити там систему фіксації велосипедів. Криворіжці навіть знайшли інвестора і презентували ініціативу відділу транспорту і зв’язку виконкому міськради. Але поки чиновники не виявили бажання співпрацювати.

Проте активісти націлені на боротьбу. Важлива мета — скасувати заборону на проїзд з велосипедом у громадському транспорті. Команда проекту «Транспорт для всіх» обіцяє масштабну промокампанію. Зокрема, пропонують велосипедистам інших міст надсилати селфі у громадському транспорті — щоб показати владі Кривого Рогу, що їздити з байком в автобусі чи тролейбусі є нормальним. І коли, нарешті, активісти отримають «добро» від чиновників, втілюватимуть проект на практиці.