На хвилі Донбасу

Днями документальний фільм «Віддалений гавкіт собак» пройшов у короткий список претендентів на «Оскара» у відповідній категорії. Новиною поділився у «Фейсбуці» асистент режисера фільму Азад Сафаров, додавши, що стрічка вже отримала 25 нагород у світі й номінувалася на нагороду Європейської кіноакадемії. Фільм є спільним проектом Данії, Швеції і Фінляндії. Режисер Саймон Леренґ Вілмонт разом із командою зняв історію 10-річного Олега, який із бабусею Олександрою живе на лінії фронту. Зйомки велись у 2015—2017 роках у селі Гнутове Донецької області.

Якщо взяти ширше, то історії про Донбас, про людей, які в умовах війни та окупації не зраджують собі й примудряються допомагати іншим сьогодні, особливо важливі — це і приклад, і «ліки» від негативних стереотипів, і для когось, можливо, відповідь на запитання: з ким і заради чого воює Україна? В останні дні грудня таких історій у публічному просторі стало більше.

БОРОТЬБА З РОСІЙСЬКИМ ФЕЙК-ПРОМОМ

20 жовтня у київському кінотеатрі «Жовтень» представили перші п’ять серій документально-телевізійного циклу «Герої українського Донбасу». У них розповідаються історії Володимира Жемчугова — Героя України, організатора партизанського загону на Луганщині в 2014 — 2015 роках, Ігоря Козловського — авторитетного релігієзнавця, який пройшов через полон «ДНР», Лілії Української (Болбат) — волонтерки, Народного героя України, Геннадія Мохненка — пастора і капелана, Руслана Пустовойта — добровольця, розвідника. Загалом у циклі 22 серії, всі викладуть у вільний доступ на Facebook та YouTube наприкінці січня 2019-го, також автори безкоштовно надаватимуть їх телеканалам для трансляції.

Цикл є спільним проектом аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас» і творчого об’єднання «ВиДиво», за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні, Фонду на підтримку демократії (NED) та Міністерства інформаційної політики України.

Автори мають на меті унаочнити, що Донбас — це Україна, в серіях циклу наводяться свідоцтва про технології, які використовувала російська сторона для загострення конфлікту в регіоні у 2014 році, а також факти злочинів з її боку.

«Наші герої, які стали учасниками і безпосередніми свідками цих подій — неважливо, це Маріуполь, Донецьк чи Луганщина, — розповідають правду, розповідають, що бачили і відчували», — говорить Дмитро ТКАЧЕНКО, радник міністра інформаційної політики, керівник аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас». Сам Дмитро — донеччанин, у 2014 році долучився до місцевого громадянського спротиву, сформованого для протидії «російській весні».

«Коли десятки наших героїв говоритимуть правду — це найстрашніша річ для російського фейк-прому, оскільки ми будуємо своє розуміння ситуації на правді, а вони — на своїй викривленій «місії». Відповідно, перш за все наша задача — донести правду до мешканців України і до всього світу, оскільки ми будемо показувати цей фільм не тільки на Донбасі, не тільки в Україні, й у різних країнах, у тому числі разом із нашими героями», — додає Ткаченко.

Наступного року документальний цикл планують везти в Канаду (вже є запрошення з Едмонтона на фестиваль документального кіно), до Сполучених Штатів — щоб демонструвати на кінофестивалях, в українській діаспорі тощо. 

НОСІЇ ЧЕСНОТ

Для творчої групи важливо показати самим жителям Донбасу, що зараз триває гібридна війна з Росією, а не громадянський конфлікт. Також проект допоможе долати негативні стереотипи про донеччан і луганчан. Дмитро Ткаченко по пам’яті наводить цитату одного з героїв циклу, Леоніда Краснопольського, волонтера і дизайнера, який загинув у лютому цього року: «Ви маєте бути вдячні донецьким і луганським, що Путін тільки на нас випробував свої технології. Ми ніколи не призивали Росію, не говорили про приєднання до Росії. Я 43 роки прожив у Донецьку, але ніколи не чув таких розмов».

«І в кожному з цих фільмів герої говорять про те саме, що донеччани і луганчани не винні в тому, що з ними відбулось, і ніколи не підтримували це. Що ситуацію з «російською весною», з планом побудови Новоросії просто нав’язали українському Донбасу», — акцентує Дмитро, який порівнює героїв і героїнь циклу з «благородними мужами» Конфуція, тобто з носіями чеснот.

Багатьох героїв циклу Дмитро Ткаченко знає особисто. «Ігоря Анатолійовича Козловського я знаю півжиття, ми познайомилися, коли я був студентом, і дружимо. Тепер я знімаю документальний випуск про нього, навіть не один. Із кимось ми познайомились у 2014 році в рамках громадянського спротиву, з кимось — уже в Києві, а з кимось тільки під час зйомок. Наприклад, з Володимиром Жемчуговим я познайомився тільки цього року і був вражений: це партизан, герой України, видатна людина», — розповідає керівник «Фабрики думки «Донбас».

ХРОНІКИ СВЯЩЕНИКА

СЕРГІЙ КОСЯК (КРАЙНІЙ СПРАВА) ПІД ЧАС МОЛИТОВНОГО МАЙДАНУ В ДОНЕЦЬКУ. ЦЕ ЩОДЕННЕ ЗІБРАННЯ ФАКТИЧНО СТАЛО ОСТАННІМ ВИДИМИМ ОСТРІВЦЕМ УКРАЇНСЬКОГО В МІСТІ. ЗАРАЗ СЕРГІЙ АКТИВНО ЗАЙМАЄТЬСЯ НАДАННЯМ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В «СІРІЙ ЗОНІ» НА СХОДІ КРАЇНИ

21 грудня, теж у Києві, протестантський священик і громадський активіст Сергій КОСЯК презентував свою книжку «Донбас, якого ти не знав». Сергій доволі відомий у публічному просторі. Він був організатором молитовного Майдану в Донецьку, де навесні-влітку 2014 року представники різних релігій молилися за мир і єдність України, фактично це був останній видимий острівець українського в місті. Священика викрадали і катували бойовики «ДНР», потім він виїхав із непідконтрольних Україні територій, активно займається наданням гуманітарної допомоги в «сірій зоні» (більше про нього читайте в матеріалі «Війна за розкладом», №161—162 «Дня» за 8—9 вересня 2016 року).

Нове видання — перша частина проекту, яка представлена у вигляді щоденника, де Сергій описує події в Донецьку, починаючи з 20 лютого 2014 року. «Ознайомившись зі змістом, читач дізнається, хто сприяв ворогу, а хто чинив опір та намагався не пустити війну на поріг свого дому — України», — каже про книжку сам автор.

Із приходом «російської весни» Сергій Косяк почав детально описувати ті події та свої враження на фейсбук-сторінці (до речі, він продовжує робити це, розповідаючи про волонтерство і життя людей у прифронтовій зоні). Те рішення було спонтанним, тоді як рішення оприлюднити записи у форматі книжки є усвідомленим і зваженим. «Я не міг більше спокійно ковтати звинувачення, які п’ятий рік лунають на адресу донеччан і луганчан: «Ви нічого тоді не зробили! Ви Путіна звали!» Так ось, оприлюднюючи свою хроніку, хочу розповісти суспільству, хто і що робив, і зокрема яку роль відіграли представники різних церков у цих процесах», — цитують Косяка в анонсі презентації.

ДАЛІ БУДЕ

Повертаючись до «Героїв українського Донбасу», це не перший такий проект «Фабрики думки «Донбас» і не останній. У 2016—2017 роках аналітичний центр випускав цикл «Нові герої Донбасу», який, за словами Дмитра Ткаченка, передали на десять телеканалів, причому деякі, як «5 канал» і «Чорноморка», крутили його по кілька разів. Дмитро додає, що якість нового проекту, який мав більший бюджет, вища, тож автори сподіваються на ще потужніший відгук.

А у березні 2019-го, у п’яту річницю формування громадянського спротиву на сході України, в аналітичному центрі планують презентувати цикл «Люди українського Донбасу» «Є сильні історії, варті уваги, але не кожен персонаж підпадає під рамку героя. Тож ми вирішили зробити таке продовження цієї теми, але з ширшою рамкою, куди додаємо історії, наприклад, Олега Саакяна з громадянського спротиву Донбасу, журналістів, як-от Олексія Мацуки і Сергія Гармаша, добровольців», — перераховує Дмитро Ткаченко.

Також наступного року планується представити повний метр. Так, 13 червня — тоді буде п’ята річниця звільнення Маріуполя від «ДНР» — збираються показати «Маріуполь. Український форпост. Фільм перший». «А до кінця наступного року, можливо, зробимо велику роботу про партизанщину — є у мене такий задум», — ділиться Дмитро Ткаченко.