«Майбутнє буде складним. Але нам треба боротися»

Цієї суботи, 13 липня, українському режисеру, сценаристу та письменнику Олегу Сенцову виповнюється 43 роки. Востаннє він святкував свій день народження в колі родини та друзів шість років тому            — тоді йому виповнювалося 37. Відтоді всі дні народження Олег зустрічав в ув’язненні.

У травні 2014 року російські силовики забрали Олега Сенцова просто з подвір’я його будинку, коли режисер повертався з прогулянки з дітьми. Олега катували, про що він згодом розповість на судді. Спочатку його тримали в колишній будівлі СБУ в Сімферополі, потім етапували до московського СІЗО «Лефортово».

25 серпня 2015 року суд у Ростові-на-Дону незаконно засудив Олега Сенцова до двадцяти років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму — за начебто підготовку до підриву пам’ятника Леніну та меморіалу «Вічний вогонь» у Сімферополі, а також підготовці до підпалу офісу «Єдиної Росії».

Саме там, у виправній колонії №8 «Білий ведмідь» у російському місті Лабитнангі, що за Північним полярним колом, Олег зустріне своє 43-річчя. Далеко від дому, від родини і друзів, але в цей день він буде не один: по всьому світу заплановані численні акції, флешмоби та культурні заходи на підтримку не лише Олега, а й усіх українських бранців Кремля та полонених на окупованому Донбасі. Ініціатори акцій — глобальна кампанія #SaveOlegSentsov— оголосили 13 липня Міжнародним днем солідарності.

ПРИВІТАТИ ТА НАГАДАТИ

Глобальна кампанія #SaveOlegSentsov була організована під час голодування Олега. Він оголосив його в травні 2018 року з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів. Голодування тривало сто сорок п’ять днів. У жовтні 2018 року був змушений його припинити. На той момент по всьому світу відбувалися акції на його підтримку. Світ дізнався не лише про Олега, а й про десятки інших, незаконно ув’язнених у Росії українців.

«Кампанія #SaveOlegSentsov   — це про мобілізацію. Ми постійно щось робимо, щоби змінити дійсність. Просто інформувати людей     — недостатньо, — розповідає ініціаторка глобальної кампанії, правозахисниця Олександра Матвійчук. — Тому ми пропонуємо конкретні, дуже прості для виконання дії, які може зробити людина в будь-якому куточку світу. І завдяки цим діям і завдяки акціям, які в межах кампанії відбулися в понад 40 країнах, ми вже досягли чималих результатів, яких не мали раніше. Лише минулого літа за один місяць ми домоглися ухвалення резолюції Європейського парламенту, де вперше було перераховано поіменно політв’язнів      — на той момент їх було 70, призначення термінових дебатів у Раді Європи з цього питання, і генеральний секретар Ради Європи  звернувся до Путіна з особистим проханням. Ми досягли того, що президент Франції зупинив свою відпустку і зателефонував Путіну після ініційованої французькими учасниками акції «листівка для Макрона» та багато чого іншого».

Правозахисниця пояснює: всі ініціативи є самоорганізованими, серед координаторів акцій є місцеві мешканці тих міст, де ці акції відбуваються. Часом це представники української діаспори, часом — місцеві: німці, французи, литовці.

До дня народження Олега Сенцова, учасники кампанії створили глобальний календар, куди кожен охочий може додати свою подію. Події дуже різні. Це й публічні акції, й флешмоби, і покази фільму про Олега Сенцова, вуличні читання його книжок, камерні заходи, присвячені Олегу, підписання листівок Олегу тощо. В цей день, пояснює правозахисниця, важливо не лише привітати Олега Сенцова, важливо нагадати про всіх українських політв’язнів у Росії та полонених на окупованому Донбасі.

«У нас є стратегічні завдання і тактичні цілі. За останні місяці в межах кампанії #SaveOlegSentsov ми багато чого зробили, щоб попередити скасування санкцій із Російської Федерації в Раді Європи. Ми пояснювали й переконували національні делегації, а перед цим у травні міністрів закордонних справ, що перед тим, як говорити про повернення Росії, вона має відпустити всіх заручників Кремля. Ми провели театралізовану ходу по посольствах у Києві, відправляли відкриті звернення, проводили флешмоби, акції під парламентами різних країн, онлайн-акції, сконтактували персонально з кожним членом 43 національних делегацій. Це було тактичне завдання, тому що все йшло до того, що з РФ знімуть санкції, питання було лише в часі. Попередні такі спроби ми відбивали, а цю, на жаль, не змогли», — розповідає Олександра Матвійчук.

Стратегічні завдання Олександра ділить на два рівні. «Звичайно, кампанія #SaveOlegSentsov була започаткована, щоби звільнити всіх заручників Кремля, але відповіді, як це зробити, через який алгоритм — немає ні в кого. Ні в нас, ні в очільників держав, ні в керівників міжнародних організацій. І тому стратегічні завдання другого рівня стають надважливими. Передусім не дати цій темі зійти з порядку денного. Бо як тільки ми перестаємо щось робити, всі з полегшенням забувають про тему політв’язнів. Щоби просто утримувати цю тему в публічному просторі, треба постійно докладати зусиль. Ми не знаємо, коли з’явиться вікно можливостей, але коли воно з’явиться, ми будемо до цього готові, — пояснює правозахисниця.  — А друге стратегічне завдання — заручники мають дожити до дня звільнення. А для цього їхні базові права мають забезпечуватися. Іншими словами, їх не мають катувати, їм мають надавати медичну допомогу, передавати листи, допускати до них адвокатів тощо. Постійно виникають тисячі пожеж, які різними способами ми в межах кампанії намагаємося вирішити».

Олександра Матвійчук розповідає, що правозахисники разом із рідними політв’язнів уже зустрічалися з Президентом Володимиром Зеленським. «Ми презентували йому ті кроки, які, на нашу думку, має здійснити Україна, щоб реалізувати проактивну стратегію в напрямку звільнення політичних в’язнів у Росії та полонених на Донбасі. На нашу думку, потрібен координаційний орган. Його створення обіцяв і анонсував ще президент Петро Порошенко, але це не було втілено», — розповідає правозахисниця. За її словами, Володимир Зеленський пообіцяв розглянути всі пропозиції.

Щодо інших політиків, розповідає Олександра Матвійчук, то, звичайно, з одного боку, зацікавленість і увага різних політичних сил до вирішення цього питання є важливою. Але, з іншого — всі декларації і всі згадування цієї проблеми мають відбуватися не самі по собі, а корелюватися з конкретними діями. «Щоб ця тема не стала просто зручною фігурою мови чи то ритуальними вставками в їхніх промовах. Ми чекаємо від політичних сил реальних дій, які підкріплюють їхні слова», — каже вона.

УЧАСТЬ КОЖНОГО — ВАЖЛИВА

Олександра Матвійчук розповідає, що багато людей не розуміють, як участь у акціях може допомогти полоненим. Насправді               — дуже навіть відчутно, каже правозахисниця. «Тут треба розуміти, що ці публічні дії мають конкретну стратегічну мету —утримувати тему в порядку денному. Вони, по-перше, демонструють суспільству, що люди можуть долучатися до вирішення цієї проблеми. Ми проводитимемо заходи до дня народження Сенцова, і хтось завдяки цьому згадає, що є Олег Сенцов, і напише йому листа. По-друге, такі акції показують українській владі, що існує потужний запит суспільства на те, щоби вона проводила проактивну стратегію і шукала різні варіанти звільнення цих людей. І, по-третє, це переконує міжнародну спільноту, що українці не заспокоюються, що жодні перемовні формати не будуть успішні, якщо одним із перших кроків не буде звільнення заручників Кремля», — пояснює дуже конкретний вплив акцій і флешмобів на проблему політв’язнів Олександра Матвійчук.

Ще два місяці тому список бранців Кремля становив 98 осіб. Саме така цифра була на наліпках, які роздавали активісти кампанії всім охочим під час «Книжкового Арсеналу» в останні дні травня. А вже сьогодні в цьому списку — понад 120 людей. «І те, що Рада Європи дала сигнал і зняла санкції з Росії, попри цю ситуацію, боюся, розв’язує руки окупаційний владі для того, щоб арештовувати ще більшу кількість людей, — пояснює правозахисниця. — 27—28 березня цього року була масштабна зачистка активістів «Кримської солідарності» в Криму. За два дні арештували 24 людини — такого не було за всі шість років. Ми звернулися до міжнародних організацій, до країн «Нормандської четвірки», до ЄС із тим, що це — безпрецедентний крок і свого роду тест: Росія робить те, чого вона за ці шість років ще не робила, і дивиться на реакцію міжнародної спільноти. Тому тут небезпечно обмежуватися просто глибоким занепокоєнням чи черговою заявою. Але що робить міжнародна спільнота? Минає кілька днів і починається квітнева сесія ПАРЄ, на якій ухвалюють резолюцію, що відкриває шлях для повернення Росії. Майбутнє буде складним. Але нам треба боротися».

ЩО РОБИТИ 13 ЛИПНЯ:

«Ніч з Олегом Сенцовим»

13 липня з 20.00 і до темної ночі у просторі IZONE зберуться родичі політв’язнів, відомі письменники та виконавці, правозахисники та активісти, щоб вкотре нагадати про українського режисера — політв’язня, якому у цей день виповнюється 43 роки. Усі охочі зможуть прочитати уривки текстів Олега, послухати музику, присвячену заручникам Кремля, написати їм листи та подивитися документальні фільми. Усі зібрані листи та листівки наступного тижня волонтери кампанії #Save Oleg Sentsov передадуть до Росії.

З днем народження, Олеже!

Український ПЕН-центр разом із ГО «Центр Громадянських Свобод» запрошують усіх взяти участь в онлайн-акції. Все, що потрібно зробити — написати привітання для Олега на своїй сторінці у фейсбуці, обов’язково підписати, від кого це привітання і поставити хештеґ #HappyBirthdayOlegSentsov. У вівторок, 16 липня, ініціатори акції зберуть усі тексти із цим хештеґом і передадуть Олегу. Тож, наголошують, писати привітання потрібно відразу російською мовою або нижче подавати переклад на російську, щоб їх пропустив цензор у колонії.

Написати Олегу особисто

Адреса для листів Олегу Сенцову (писати виключно російською):

629400,

Ямало-Ненецкий авт. округ,

г. Лабытнанги,

ул. Северная, 33,

ФКУ ИК-8 УФСИН России по ЯНАО

Сенцову Олегу Геннадиевичу, 1976 г.р.