Либідь тоне в... смітті

Короткий вердикт — кілометри сміття. Саме його зафіксували представники МБО «Екологія-Право-Людина» в підземній частині річки Либідь та на її поверхні в Києві, пройшовшись уздовж берегів від вулиці Саперно-Слобідської до урочища Лиса гора. А мало б бути все інакше. Чисті береги, розчищене від сміття русло, системи очистки води і полагоджений та незахаращений колектор. Тим паче що на частину цих завдань із міського бюджету планувалося виділити 35,8 млн грн.

Побачена екологами ділянка річки мала бути розчищена впродовж 2019 — 2021 років. Це передбачала «Комплексна міська цільова програма екологічного благополуччя міста Києва». «Ця програма включає в себе різні напрями — охорону довкілля, збереження зелених зон та водних об’єктів. Нам було цікаво перевірити, які поставило перед собою завдання місто, на які з них мали виділятися кошти, — розповідає екологиня МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина ПОЛЯНСЬКА. — Одним із таких завдань була розчистка русла річки Либідь. Ця проблема не нова, їй багато років. Усі знають, що є наземна частина річки, взята в бетонний жолоб, але річка протікає на поверхню. А є й підземна її частина, від витоків до залізничного вокзалу, а потім від району заводу «Рошен» до урочища Лиса гора».

«За цією комплексною програмою є два напрями — обстеження та розчистка русла річки Либідь та приведення його до належного технічного стану. Зокрема, розчистка закритої частини колектора річки Либідь у Голосіївському районі, це на ділянці від вулиці Саперно-Слобідської до урочища Лиса гора. Вона тягнеться близько двох кілометрів. Плюс — мала бути реконструкція гідротехнічних споруд із відновленням санітарно-гігієнічного стану річки Либідь у місті Києві», — продовжила наша співрозмовниця.

ЗАХАРАЩЕНИЙ КОЛЕКТОР

Оскільки цього року міська програма добігає кінця, екологи вирішили перевірити на власні очі, що ж із запланованого виконано. «Ми пройшлися річкою від вокзалу до вулиці Саперно-Слобідської. Ця частина більш-менш чиста, сміття бачили лише на берегах, бетон поріс деревцями, молодими кущами, видно, що після останніх потужних злив вода піднялася. Просто особливість цього колектора, що коли немає дощів, то рівень води низький, а після дощів рівень води швидко підіймається. Бо це не просто річка, це водойма, взята в бетон, і вся дощова вода зливається сюди. Всі дощові стоки, які ми звикли бачити під дорогами, якраз ведуть сюди. І все це без жодних очищень стікає в Дніпро», — додала Катерина.

Між тим у текстовій частині програми вказано, що до річок Либідь та Сирець підключено 52 водовипуски дощової каналізації, з них лише п’ять обладнані очисними спорудами. Це якраз підтверджує слова Катерини Полянської про те, що річка давно стала місцем збору дощових вод. Крім цього, в документі описано, в якому стані зараз водойми столиці, які причини їхнього забруднення і які заходи треба провести на рівні міста, щоби наявні проблеми розв’язати. Приміром, у програмі йдеться: «Найважливішими проблемами малих річок Києва (Либідь теж зараховується до цієї категорії. — Ред.) є їхнє забруднення і засмічення. Важливою проблемою є незадовільний стан колекторів, а також складні умови їх ремонту. Між тим відповідні роботи необхідно виконувати, адже в разі засмічення якогось колектора існує реальна загроза затоплення прилеглої території. Над багатьма колекторами прокладено вулиці, а втрата несучої здатності колектора — пряма загроза аварії».

Відповідно понад 35 млн грн за згаданою програмою мали якраз піти на те, щоб усунути ці ризики на річці Либідь. Проте не все вдалося виконати. Найбільше зауважень у екологів виникло якраз щодо підземної частини річки. «Ми йшли і дивувалися. Сам колектор забитий сміттям, у деяких місцях воно сягало майже стелі, тому вода виходила та підіймалася вище, ми просто йшли та хлюпали у воді. Але води тут не мало бути. Тобто центральний колектор увесь забитий сміттям, річка вже просто затоплює бетонні береги, — описує свої враження Катерина Полянська. — І сміття настільки багато, ми дивувалися, що воно нескінченне. Звісно, там нічого не розчищено. Мабуть, треба було розчищати це все протягом року. Мої колеги були на цьому колекторі ще взимку, і ситуація була тоді така сама. В нас склалося враження, що це сміття вже роками лежить, якщо річка його проштовхує, то це плюс, а ні — то все це продовжує лежати і накопичуватися».

Навряд чи побачене екологами можна назвати поліпшенням санітарного та екологічного стану водойми, власне, заради цього згадана програма затверджувалася два роки тому.

У ПЛАНАХ — АНАЛІЗ ВІД А ДО Я

Кінцевою локацією мініекспедиції активістів стало урочище Лиса гора. Як уже згадувалося, саме тут міститься природне русло Либеді, а територія має статус пам’ятки природи. «Тут — страшне. По-перше, комунальні служби влаштовували там сніготанення. Сюди звозили сніг із найближчих районів міста Києва. Цей сніг тут танув зі сміттям, і це природне русло річки перетворилося на смітник. Береги забруднені ним, сніг розтанув, і це сміття з сіллю осіло тут. Крім того, ось це сміття, яке виносить із колектора річка Либідь, також там розвішане на кущах. І це територія заповідного фонду. Також ми бачили напівсфери з тротуарів — це ж свідчення незаконного скидання снігу в річку Либідь комунальними службами», — додає Катерина Полянська.

Далі екологи планують проаналізувати детальніше міську програму та зібрати інформацію про стан зелених зон та водних об’єктів міста Києва. Бо Либідь — це тільки вершина айсберга. Після історичної річки активісти взялися за оглядини річки Віта, що в Голосіївському районі Києва. Вона теж фігурує в програмі як кандидат на розчищення та покращення. Але виявилося, що вздовж берегів та русла річки їздять любителі джипінгу, що забороняє Водний кодекс.

Зі свого боку «День» звернувся до Київської міської державної адміністрації за коментарями, то що ж саме зроблено за два неповні роки реалізації програми саме щодо поліпшення стану річки Либідь? Чи ремонтувалися колектори та розчищалися підземні частини річки від сміття? Скільки коштів на це витрачено за програмою?

«Відповідно до «Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста на 2019 — 2021 роки» на роботи з реконструкції гідротехнічних споруд з відновленням екологічного та санітарно-гігієнічного стану р.Либідь КП «Плесо» було передбачено в 2019 році 17 млн грн, із них освоєно 16 млн 327 тис. грн, у 2020 році 1,4 млн грн, із них освоєно 1,3 млн грн, у 2021 році передбачено 2,3 млн грн, — ідеться у відповіді на запит «Дня», підписаній в.о. генерального директора КП «Плесо» В’ячеславом Савицьким. — На роботи з обстеження та розчистки русла р.Либідь у Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах та приведення його до належного стану було передбачено в 2019 році 1,5 млн грн, із них освоєно 1,4 млн грн, у 2020 році 7,2 млн грн, із них освоєно 6,8 млн грн, у 2021 р — 8 млн грн».

Із такої сухої відповіді важко зрозуміти, які саме роботи проводилися для очищення Либеді. Очевидно, що кошти виділялися і засвоювалися майже в повному обсязі. А от де результат? Бо виходить, що на папері все зроблено добре, а насправді роботи ще непочатий край.