Ліс і люди

Про це зараз не розповідають в Офісі Президента, не збирають екстрених нарад у Кабміні, на жаль, це не ТОП-новина у ЗМІ, хоча ще якихось кілька тижнів тому всі мас-медіа звітували про кожен загашений осередок вогню на Луганщині й рахували кількість спалених домівок та людські жертви.

Вогонь уже приборкали повністю, але осад, як кажуть, залишився. Випалений ліс, де досі тхне гаром, стоять нерозібраними завали будинків, досі є навіть безпритульні погорільці, які юрмляться в наметах, що для них розгорнули військові.

Офіційно проблема уже розв’язана. За рішенням уряду, потерпілі отримають грошові компенсації: по 300 тисяч гривень — за майно; по 200 тисяч гривень — ті, хто втратив через стихію члена родини; від 20 до 50 тисяч гривень держава заплатить тим, хто дістав травми, сума залежить від стану здоров’я. Як швидко люди зможуть отримати ці кошти й відновити життя так, як було до пожежі, ніхто не знає. Приміром, матеріальну компенсацію за пожежу, яка вирувала тут же, на Луганщині, у липні, люди почали отримувати лише у жовтні.

І що робити з лісовими насадженнями, які знищені вогнем? Зараз це клопіт лісгоспів. Самотужки відновити ліс їм не вдасться, навіть за 10 — 15 років. Просто не вистачить ресурсів.

Підтримати людей і відновити ліси — це має бути завданням для держави якщо не номер один, то хоча б у ТОП-10. «День» поспілкувався з двома громадянами, котрі бачать на власні очі, де саме зараз держава має підставити плече.

Тетяна Кучерявенко майже 20 років працює в лісовому секторі, нині вона начальниця відділу нагляду і прогнозу спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист». У перші дні після пожежі у неї було заплановано відрядження до Станиці Луганської — разом з колегами мали проводити лісопатологічне обстеження лісу, але насправді фіксували масштаби пожежі та її наслідки. Цього тижня пані Тетяна перебуває з робочим візитом у Сєвєродонецькому лісомисливському господарстві.

Віталій Шведов — радник голови Луганської ОДА. Ще після липневої пожежі він закликав місцеві органи влади продумати план заходів і підготуватися до подібних стихій. Їздив у епіцентр подій і збирав інформацію, яку саме допомогу необхідно надати потерпілим. Йому й зараз телефонують, як і багатьом волонтерам, котрі заходилися рятувати мешканців Луганщини, — з питанням: куди саме потрібно спрямувати гуманітарну допомогу.

Розповіді Тетяни й Віталія без зайвих коментарів свідчать, що ж відбувається в регіоні, чим допомагає влада і які перспективи на відновлення лісу та повернення людей у свої домівки.

ТЕТЯНА КУЧЕРЯВЕНКО: ЯК РЕАНІМУВАТИ ЛІСИ

«За попередніми даними, тут знищено 75% насаджень. Залишилися незначні шматочки у проймі ріки, це в основному листяні насадження, — розповідає Тетяна Кучерявенко. — Де-не-де залишилися соснові насадження. Основна пожежа пішла на Новоайдарський лісгосп, вони межують, але дісталося обом. Дуже багато погорільців, багато хатин погоріло, постраждали працівники лісгоспу — і пенсіонери, і нинішні працівники. Це, звісно, жах. Ліс ще димить, особливо торф’яники, — це особливості зростання вільхи. Падає листя, сухе, бо тут чотири місяці немає жодних опадів. Сьогодні (розмова була записана 20 жовтня. — Ред.) була температура вночі близько нуля, вранці, коли поїхали в ліс, вологість відчувалася, але через декілька годин все висихає, листя знову сухе, тому ці торф’яники можуть тліти кілька місяців. Це тління на корінні здорових дерев, вітерець його роздмухує, і знову виникає вогонь. Але це вже шкоди не несе ніякої, бо нема чому горіти».

Зараз разом з колегами пані Тетяна проводить обстеження лісу в натурі, далі будуть визначати для пошкоджених ділянок необхідні санітарні заходи. «Там, де були верхові пожежі, можливі лише суцільні санітарні рубки. Але щоб їх провести законно на площі понад один гектар, необхідна процедура ОВД, яка, на жаль, триває від двох до шести місяців... Ліс чекати не буде — він буде розвиватися своїм негативним сценарієм, він буде синіти, падати, через півроку це вже будуть нікому не потрібні дрова, — продовжує вона. — Читала думки, що ліс відновиться за 10 — 15років, але потрібно більше часу. Верхній шар ґрунту дуже пошкоджений, потрібно починати відновлювати ліс по периметру, де ділянки найменш пошкоджені, а там, де був епіцентр пожежі, де кілька діб тліло все і горіло (це моя особиста думка), треба дати можливість самовідновитися лісу. Лісгосп своїми силами за рік може саджати по 100 — 150 гектарів, а знищено тисячі гектарів».

Місцеві мешканці зараз допомагають лісгоспам збирати шишки, жолуді, аби було з чого виростити нові саджанці й реанімувати ліс. Хоч і в далекій перспективі, але такі шанси зберігаються. «Були подібні пожежі в Луганську 1996 року, в Кремінському лісгоспі — тоді згоріло вісім чи десять тисяч гектарів. Я вже бачила цей ліс, коли ми на його відновлених ділянках проводили обробки проти шкідників. Була масштабна пожежа на території «ЛНР» — у Луганському лісгоспі згоріла тисяча гектарів. У Харківській області 2008 року згоріло чотири тисячі гектарів, але вони були в одному лісгоспі. Тут же пожежа, яка сталася протягом доби, виявилась наймасштабнішою і стала поширюватися на території трьох лісгоспів одночасно, — розповідає експертка. — На масштаби пожежі вплинула зимова та весняна погода, ліс стоїть надзвичайно сухий. У серпні, коли ми оглядали ліс після липневої пожежі, він був начебто зелений, але дуже сухий. Сосни, які пройшли низову пожежу, не мали достатньої вологи, щоб відбувалася смолотечія. Живиця не могла скапувати по стовбуру».

ВІТАЛІЙ ШВЕДОВ: ЧИМ ДОПОМОГТИ ПОГОРІЛЬЦЯМ

Про погорільців у військових наметах «Дню» розповіла якраз пані Тетяна. Каже: здебільшого це люди старшого віку, які не хочуть виїжджати звідти, де були їхні оселі. «Мені розповіли місцеві, що військові допомагають відновлювати будівлі, крівлі, паркани. Горіло так, що навіть цегла плавилася. Допомога йшла від усіх — і речами, і харчами, і фермери допомагали, давали техніку, тобто людей ця біда згуртувала», — ділиться побаченим лісознавиця.

А от місцеву владу ця біда майже нічого не навчила, вважає Віталій Шведов: «Дехто з людей досі мешкає там, де їх розселили тимчасово — в санаторіях, школах, дехто роз’їхався по родичах. Дуже багато людей просто перебувають по селах, як у Вороново, на фундаментах розгрібають звалища і згарища. Багатьма займаються волонтери, котрі, як і завжди, витягають все на своїх плечах. Дехто навіть збирає кошти на те, щоб прогодувати худобу, яку вберегли люди».

Щодо компенсацій за пожежі, Віталій стверджує, що їх тільки-но почали отримувати мешканці Сиротиного, де в липні вогонь знищив людські оселі. «Багато людей не отримали актів. Я завжди наголошую, що упродовж максимум трьох днів бажано отримати документи, в яких зафіксовано факт певної події, що людина стала погорільцем, що вона втратила майно, — зазначає Віталій Шведов. — Я вважаю неправильним виплатити 300 тисяч за майно: оскільки людина мешкала все своє життя на цій території, потрібно створити спеціальну тимчасову комісію, яка оцінить суму збитків, бо одна людина накопичила на мільйон, друга — на 10 тисяч. Я розумію, що якась базова сума потрібна для оперативних питань, але потрібно розрахувати реальні збитки, цього взагалі не робиться».

«Я писав листи на ім’я Президента, у ВРУ, до депутатів, щоб таки створили ТСК, щоб було об’єктивне і прозоре розслідування, на основі якого буде вжито належних заходів, — продовжує наш співрозмовник. — Поговорили, повідписували, я порушив у зверненні понад 20 питань, які необхідно вирішити. У результаті не вжито жодних заходів. Після липневої пожежі було зруйновано 54 будівлі, а зараз — майже 600. У цій справі уже відкрито кримінальне провадження, начебто зараз має таки відбутися відкриття слідчої комісії ВРУ. Бо по першій справі — по Сиротино є висновок за підписом ДСНС, що все було зроблено правильно. Жодного з тих пунктів-порушень, про які я писав, ніхто не перевіряв. Перевірка хоч і приїздила, і з’явився акт, що все вірно зроблено, але на підставі цього висновку може бути відмовлено у відкритті кримінального провадження.

Без слідчої комісії ВРУ нічого не можна зробити — потрібно залучити профільних спеціалістів, які розрахують екологічні збитки, матеріальну шкоду, фахівців ДСНС, які розрахують, що було зроблено правильно чи ні відповідно до методики і розпорядку гасіння. Я спілкувався з київськими фахівцями на цю тему, і вони кажуть, що не можна було гасити так верхову пожежу, як робили на Луганщині: її гасять не ззаду, а з боків чи спереду, є навіть методика зустрічного підпалу. Авіація так само була неефективна, про це кажуть фахівці: коли трапляється пожежа такого рівня, там нагорі півтори тисячі градусів температура, вода з літака падає зі швидкістю щонайменше 300 км/год. і просто розбивається в дисперсію, вода випаровується».

Що робити зараз погорільцям? Віталій Шведов радить гуртуватися і звертатися до профільних органів і порушувати кримінальні провадження: «Бо це бездіяльність органів влади. Досі керівники області не розуміють різниці між штабом з гасіння пожежі та штабом із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації», — каже він.

Із останніх новин на сайті Луганської ОДА щодо пожежі є пояснення голови облдержадміністрації Сергія Гайдая, що людям, які зазнали збитків через наслідки лісових пожеж у вересні-жовтні, гроші будуть перераховані тоді, як вони зберуть усі необхідні документи. Може, було б доречно організувати від влади юридичний супровід для людей, котрі не знають, з чого починати і як ті документи збирати?

Такі пункти всебічної допомоги знову ініціюють волонтери і благодійні організації. Днями місцеві громадські організації провели онлайн-конференцію, на якій обговорили потреби мешканців згорілих сіл. Це їжа, теплий одяг, ліки, спідня й постільна білизна, засоби гігієни, мийні засоби, ковдри, посуд, корм для тварин, будівельні матеріали, інші господарчі засоби — для вивезення сміття і розгрібання завалів.