Лікуватися дистанційно
Як на Вінниччині запроваджують телемедичні послугиУже більше року на базі Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф діє консультативний телеметричний центр, фахівці якого консультують лікарів із районів, особливо під час виникнення труднощів в інтерпретації ЕКГ. Зараз спеціалісти центру працюють над створенням єдиної хмарної системи, яка об’єднає «Швидкі» й усі медичні заклади області — від сільських ФАПів до високоспеціалізованих лікарень, — що дозволить обмінюватися інформацією та покращувати якість надання телемедичних послуг, тобто лікувати пацієнтів на відстані.
«Суть телемедицини полягає в тому, що медпрацівник або фельдшер, який приїхав на виклик, маючи спеціальне обладнання, може провести обстеження пацієнта, а за наявності сумнівів — передати результати аналізів або проконсультуватися з вузькопрофільним фахівцем, котрий допоможе точно поставити діагноз і скоординувати подальші дії. Функції координації, тобто зв’язку між фельдшером і лікарем, покладені на наш центр. Саме ми з’єднуємо фельдшера, який має мобільний ЕКГ-апарат, але не вміє швидко та якісно розшифрувати кардіограми, з черговим кардіологом. Той розшифровує результат і надає термінову консультативну допомогу. Таку саму можливість мають і бригади «швидких», адже більшість ЕКГ-апаратів, які закупила область, здатні передавати дані за допомогою GSM-каналів мобільних операторів зв’язку (модуль вмонтований в апарат). Кардіограми надходять в центр за 10—20 секунд, а за 2—3 хвилини лікар відсилає назад розшифровку з рекомендаціями. Більш того, нині майже всі екіпажі «швидкої» мають у своєму розпорядженні планшети, які дозволяють передати не лише ЕКГ, а й інші фізіологічні дані до консультативного телеметричного центру та зв’язатися з черговим спеціалістом (ендокринологом, хірургом чи кардіологом), щоб отримати консультацію, — коментує заступник головного лікаря з технічних питань Центру екстреної медицини та медицини катастроф Олег СИДОРОВ. — У разі критичної ситуації спеціалістів з обласного центру чи профільних лікарень доставляють виділеним спеціалізованим автотранспортом до районних закладів, де перебуває хворий, котрий потребує допомоги. Але для повноцінного запровадження телемедицини потрібен якісний зв’язок. Тому, з ініціативи Вінницької ОДА, ми разом з операторами зв’язку працюємо зараз над вивченням технічних можливостей покриття усієї території області інтернетом. Це буде обласна програма розвитку телекомунікаційної мережі на умовах співфінансування з бюджетами різних рівнів, адже інтернет у селі потрібен не лише для розвитку медицини, а й для освіти та сільського господарства».
Нині в області діють 120 бригад «Швидкої допомоги», які повністю оснащені для надання телемедичних послуг. Складніше з первинною ланкою, бо для лікування на відстані у них, окрім мобільних ЕКГ, більше нічого немає. Тому першочерговим стає питання забезпечення планшетами 832 ФАПів та 327 амбулаторій. Із центрами первинної медико-санітарної допомоги простіше, бо завдяки пілотній реформі вони отримали оргтехніку і робочі місця сімейних лікарів оснащені персональним комп’ютером. Така ж ситуація і в лікарнях другого та третього рівнів, щоправда, для удосконалення їхньої роботи в телемедицині доведеться закупити цифрове обладнання, яке має функції передачі даних. Зважаючи на все це, наразі технічні спеціалісти центру визначають кількість необхідного обладнання для ФАПів та амбулаторій, паралельно визначаються з можливостями розширення зон покриття і все це для того, щоб створити єдину телемедичну систему, до якої будуть під’єднані всі медичні заклади області.
«На сьогодні наш телеметричний консультативний центр готовий до співпраці з центрами первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторіями сімейної практики, які діють у Вінниці. Ми працюємо над організацією доступу до електронної карти пацієнтів, і, виїжджаючи на виклик, бригада «Швидкої» буде отримувати інформацію щодо хронічних недуг пацієнта, чи стоїть він на обліку, коли востаннє звертався по допомогу. Після огляду лікар вносить всі дані в карту пацієнта, і приймальне відділення того чи іншого закладу буде отримувати інформацію про пацієнта, якого везуть. Паралельно повідомлення буде надходити і сімейному лікарю. Увійшовши в систему, він матиме змогу бачити, скільки і які саме пацієнти з його дільниці викликали «Швидку», з якими скаргами, хто був госпіталізований, а кого треба відвідати, бо бригада не має права лікувати, вона надає симптоматичну допомогу, лікування визначає лікар, — продовжує розповідати Олег Сидоров. — Зараз на роботу з електронними носіями ми вже перевели бригади «Швидких» у Калинівці, Козятині, Літині, Хмільнику, Тиврові та Жмеринці, до середини грудня долучаться Шаргород і Бар, а до весни плануємо повністю перевести всі бригади екстреної допомоги під управління центральної оперативної диспетчерської, що дасть змогу обміну всією необхідною інформацією. Долучити лікувально-профілактичні заклади складніше, бо у них діють різні інформаційні системи, а є й такі, у яких взагалі електронний документообіг відсутній. Є райони, які досі не готові працювати в електронному форматі. Особливо важко у сільській місцевості, де працює багато медичних працівників літнього віку. Навчити лікаря, якому за 60 років, працювати з планшетом — складно. Вони бояться зробити щось не так, а пояснити і донести, як працює передача даних або що таке хмарна система, — надзусилля».