Внески країн ЄС на захист клімату у 2016 році склали 20,2 млрд євро

Внески Євросоюзу та його країн-членів на підтримку країн, що розвиваються, для скорочення викидів парникових газів та подолання наслідків зміни клімату значно зросли у 2016 році, склавши 20,2 млрд євро. Про це йшлося на засіданні Комітету з питань економічної політики ЄС 17 жовтня перед конференцією ООН з питань зміни клімату в Бонні, повідомляє Європейська рада.

Зазначається, що внески значно зросли, порівняно з 2015 роком. Кошти було спрямовано на заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації ініціатив у країнах, що розвиваються.

"Внесок є важливим кроком на шляху до реалізації угоди про зміну клімату, досягнутої в Парижі в грудні 2015 року", – йдеться у повідомленні.

Згідно з текстом, ЄС планує до 2025 року збільшити розмір внесків до 100 млрд доларів за рік.

Нагадаємо, Паризьку угоду з клімату було підписано 22 квітня 2016 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку представниками 174 держав, включаючи Україну (текст документа було затверджено 12 грудня 2015 року в Парижі під час роботи 21-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату).

Вона набула чинності в листопаді минулого року, оскільки не менше 55 країн, на частку яких припадає в сукупності щонайменше 55% загальних глобальних викидів парникових газів, здали на зберігання свої документи про ратифікацію. Паризьку хартію було відкрито для підписання до 21 квітня 2017 року.

Мету цієї угоди прописано в статті 2, а саме: вона спрямована на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль із викорінення злиднів.

Країни-підписанти повинні сприяти стримуванню приросту глобальної середньої температури в межах "набагато нижче" 2°С й обмеження зростання температури до 1,5°С. Крім того, вони повинні "якомога швидше досягти глобального піку викидів парникових газів", при цьому враховується, що для розвинених країн буде необхідно більш тривалий час.

Кожна держава сама визначає для себе зобов'язання за рівнем викидів парникових газів і повинна переглядати їх раз на п'ять років. Терміни виконання цих зобов'язань країнами мають намір розглянути на першій сесії країн Паризької угоди, дата її проведення ще невідома.

Передбачено, що розвинені країни повинні надавати фінансову допомогу іншим державам для запобігання зміні клімату. Після вступу в дію передбачено фінансовий внесок у бюджет Конвенції, який буде визначатися за спеціальною шкалою ООН. Також будуть необхідні витрати з держбюджету на підготовку звітної документації.

Паризька хартія фактично приходить на зміну Кіотському протоколу, учасники якого брали на себе відповідальність за скорочення парникових викидів. Дія Кіотського протоколу закінчується в 2020 році.

Важливим кроком для вступу в дію Паризької угоди стала його одночасна ратифікація Китаєм і США, на ці дві країни припадає майже 40% шкідливих викидів.

На початку серпня 2017 року США офіційно повідомили ООН про намір вийти з Паризької угоди. Пізніше адміністрація Дональда Трампа прийняла рішення розпустити федеральну консультативну групу з оцінки зміни клімату. Однак у вересні ЗМІ повідомили, що Вашингтон не має наміру виходити з угоди, однак спробує скоригувати умови своєї участі в ній.