Як зберегти нематеріальну культурну спадщину?

На минулому тижні науковці з різних країн зібралися у КНУ ім. Тараса Шевченка і обговорили європейський досвід збереження нематеріальної культурної спадщини. На засідання круглого столу завітав радник президента з питань гуманітарного розвитку Юрій Богуцький та директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко.

Сьогодні  програмним завданням дослідників та творців нематеріальної культурної спадщини є показ потужної національну культуру світові. В Україні потужними осередками, які турбуються про те, щоби акумулювати, зберегти і показати світові глибину культури можна назвати Український центр культурних досліджень, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Міністерство культури України, а також Центр фольклору й етнографії  і кафедра фольклористики в Інституті філології КНУ ім. Тараса Шевченка, де випускають фахівців з питань національної культури.

За круглим столом обмінялися досвідом українські та литовські  дослідники. У час стрімкого розвитку глобалізаційних процесів важливо вберегти зразки нематеріальної культурної спадщини і українськими фольклористами було обрано саме музичний фольклор. Дослідники інтенсивно збирають необхідні документи, щоби подати зразки музичного жіночого багатоголосся до списків ЮНЕСКО.  Завдяки народному ансамблю «Роксоланія», який функціонує на базі Інституту філології, учасники та гості круглого столу  мали змогу ознайомитися з реконструкцією українських народних пісень, танців, а також обряду розплітання коси нареченої.

У свою чергу учасники круглого столу, які прибули з Литви, поділилися власним досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини. Так, Віда Шаткаускіне, заступник директора Литовського центру народної культури та Ірена Селюкайте, керівник відділу культури регіонів, мистецтва і творчості Департаменту політики розвитку взаємодоповнювали одна одну.  Вони розповіли про масові народні свята їхньої країни. Зокрема Свято пісні, до якого щороку долучається близько 25 тисяч осіб.

Литовські дослідниці презентували колегам каталоги зразків культурних надбань Литви, показали відео. Не складно було помітити перегуки литовської та української традицій. Це і писанки та дряпанки, і пускання дівчатами вінків на воду у Свято Івана Купала. Чи не найпомітнішою ж відмінністю стало фінансування державою культурних проектів, наявність різних премій за дослідження культурної спадщини.

На завершення круглого столу науковці  обмінялися символічними подарунками: литовцям було подаровано писанку, к якій закодовано мир і добробут, а українська сторона в особі завідуючої кафедри фольклористики проф. Олени Івановської отримала каталог з роботами литовських майстрів.