Лобом об процедуру
29 травня, 00:00
Василь РОЗГОНЮК, перший заступник голови АТ "Укргазпром"
Правління "Укргазпрому" уважно проаналізувало підсумки перевірки дотримання стандартів, норм і правил, проведеної на підприємствах товариства органами Держстандарту, та вживає заходів до усунення недоліків, яких, враховуючи масштаби нашої організації та обсяги робіт, дійсно чимало.
Увесь газ, який надходить в Україну (тобто, в газотранспортну систему "Укргазпрому") від Російської Федерації та Туркменістану, а також власного видобутку, повинен бути заміряний, як за кількістю, так і за якістю. Щороку ми його отримуємо 200 мільярдів кубічних метрів. Більша частина іде транзитом через Україну в Західну Європу, в країни Балканського регіону та на південь Росії. На транзиті "Укргазпром" заробляє великі кошти, які надходять у вигляді того ж газу для внутрішнього споживання. Споживачі отримують паливо через газорозподільчі станції (ГРС), яких в "Укргазпромі" майже 1500 і де існують дільниці для заміру кількості газу. На цих ГРС "Укргазпром" і передає газ "Укргазу", а той далі - мільйонам споживачів України.
Хочу більш детальніше зупинитися на технічному стані всіх замірних дільниць "Укргазпрому". Тут треба повернутися на кілька років назад, коли газовимірювальні дільниці були оснащені механічними приладами. Основний прилад - дифманометр-витратомір - мав клас точності 1.5, а загальна похибка у вимірюваннях кількості газу, яку встановив Держстандарт, становила 5%. Завдяки такій "точності" вимірювань неврахована кількість газу могла дорівнювати половині всього видобутку газу в Україні. Кількість цих приладів в нашій системі становила більше трьох тисяч одиниць, і тільки два комплекти витратомірів, які мали загальну похибку вимірювання 0,5%, проходили в той час випробування. Тому впровадження мікропроцесорних автоматичних обчислювачів газу на усіх газовимірювальних станціях (ГВС), якими газ надходить в Україну та передається транзитом, вважалося на той час першочерговим завданням.
Нині на вході та виході газу за межі України контроль кількісних та якісних показників здійснюється на підставі міжнародних нормативних документів, якими чітко визначені всі засоби вимірювання та їхній клас точності. На всіх прикордонних ГВС застосовуються автоматичні обчислювачі газу, клас дифманометрів та манометрів яких становить 0.25. З III кварталу ц.р. РАТ "Газпром" переходить на клас 0.1, а Укргазпром на своїх західних кордонах це вже зробив. До речі, на ГВС застосовується іще і дублююча система, основою якої є механічний дифманометр класу 0.5 американської фірми "Foxboro".
Наступним етапом стало впровадження названих сучасних обчислювачів на родовищах України та на ГРС великих споживачів. Усі ці заходи потребують значних коштів та часу. Тому 1994 року нами був розроблений "План капітальних ремонтів дільниць комерційного заміру газу на пунктах виміру газу та ГРС в АТ "Укргазпром" до 2000 року". Цей план 1995 року був узгоджений з Держстандартом і згідно з ним було передбачено замінити старі засоби вимірювання на сучасні, і не тільки у великих споживачів, а й у тих, які мають добове споживання від 100 куб. м до декількох тисяч. Для них передбачається встановлення промислових лічильників з мікропроцесорними коректорами до них, засобами передачі інформації від лічильників до ПЕОМ диспетчера та великим діапазоном вимірювання (1:100), тому що в малих споживачів протягом доби дуже нерівномірне споживання газу. Впровадження цього плану не тільки задовольнило б вимоги Держстандарту, а й підняло загальний стан вимірювання кількості газу в "Укргазпромі" до світового рівня.
На жаль, таких засобів вимірювання підприємства України не виробляють. Промислові лічильники, які випускає Івано-Франківське підприємство "Промприлад", не відповідають світовому рівню як за класом точності (1.0 : 2.5), діапазоном вимірювань (1:10), так і за надійністю (із 60 штук, які купив "Укргазпром", 50 вийшли з ладу). Тому ми обрали автоматичні мікропроцесорні обчислювачі американо-російської фірми "Совтексавтоматика", датчики перепаду тиску до яких постачає американська фірма "Fisher-Rosemount" (це світовий лідер), та датчики тиску - англійська фірма "Druc". Ці обчислювачі також мають модемний зв'язок із ПЕОМ регіональних диспетчерських пунктів, які з їхньою допомогою контролюють газопостачання та газоспоживання. На базі цих обчислювачів почала створюватися єдина інформаційна система обліку газу "Укргазпрому".
Високі технічні характеристики мають також лічильники інших світових лідерів. Це фірми "Instromet" (Бельгія), "Schlumberger" (Франція), "Elster" (Німеччина). Перша партія лічильників фірми "Instromet", яку придбав "Укргазпром", була атестована представником Держстандарту на заводі-виробнику.
Проте в липні 1996 р. був введений в дію "Тимчасовий порядок ввезення на територію України приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів". Згідно з ним для ввезення приладів їх спочатку треба внести до держреєстру. І тут треба пройти такі інстанції: Держкомнафтогаз, Держкоменергозбереження, Мінмашпром. Потім Держстандарт виконує роботу з випробування засобів вимірювання. Не менш складна процедура отримання дозволу на ввіз приладів, які вже занесені до держреєстру. Треба знову проходити всі інстанції. Та найважче при цьому пройти Мінмашпром, бо хто ж захоче сприяти конкурентам. Так, на деякі наші листи ми досі відповіді Мінмашпрому не отримали. Крім того, усі ці матеріали розглядаються на Державній міжвідомчій комісії, засідань якої не було, мабуть, із півроку.
Така недовіра до Держстандарту, який має захищати державні інтереси у своїй сфері та пов'язана з цим нескінченна процедура ввезення приладів по суті затримує, а інколи і зовсім блокує виконання плану переоснащення замірних дільниць для внутрішнього споживання газу та виконання контракту між РАТ "Газпром" та АТ "Укргазпром", за ходом якого ретельно слідкують у країнах Європи, роблячи висновки про технічний стан і надійність газотранспортної системи України.
