Бюджет-97: кондиції та амбіції

Закон про бюджет на нинішній 1997 рік, що його досі не підписав Президент, усе ще залишається предметом обговорення в парламентських і навколопарламентських колах, так само як і в системі виконавчої влади, якій доведеться виконувати цей від самого початку недолугий документ, що з'явився на світ услід за податковою революцією, що так і не народилася.

Кореспондент "Дня" Світлана СТЕПАНЕНКО взяла інтерв'ю у двох учасників бюджетного процесу, чиї думки допоможуть читачеві нібито проникнути за куліси парламентського життя.

- Мене призначив Президент на пост голови ДПА тоді, коли бюджетний процес уже тривав, і залишити роботу над бюджетом як голова бюджетного Комітету, на думку моїх колег, я не мав морального права. Тим паче, що, у зв'язку з планованою податковою реформою, до проекту бюджету постійно вносили корективи. А це ускладнювало й без того нелегкий процес. Якби депутати були невдоволеними моєю роботою, то питання вже давно було б вирішене шляхом голосування. Я вже говорив і повторюю ще раз: коли робота над бюджетом-97 завершиться і Президент його підпише, я подам заяву на звільнення з посади голови бюджетного Комітету. Навіть фізично мені важко поєднувати дві такі серйозні посади.

- У парламентському залі не раз висловлювалася думка, що "некондиційний" бюджет Україна одержала через посилене лобіювання вами його проходження. Адже як керівник ДПА ви не можете бути незалежними від виконавчої влади...

- Не хочу дискутувати на цю тему. У якому вигляді ухвалювати бюджет - це вирішує парламент, а він своє вагоме слово сказав під час голосування. А щодо розмов про лобіювання... Депутати, які мене знають, не сумніваються, що моя позиція не змінилася у зв'язку із цим призначенням. Моя доповідь із проекту бюджету містила щонайжорсткішу критику уряду. Зауважте, раціональнішої критики, ніж бюджетний Комітет, у парламенті не дав ніхто.

- У бюджеті закладено чималі суми фінансування ДПА. Рідного відомства ви не обділили...

- Затверджений бюджет забезпечує фінансування ДПА лише на 60% (загальна чисельність відомства становить 70 тис. осіб). Сьогодні ми стоїмо перед перспективою звільнити 17 тис. осіб, не заплативши їм навіть зарплати.

То що ж виходить? Якщо погіршиться збирання податків, то недоодержить своїх грошей бюджетна сфера - вчителі, лікарі, викладачі вузів. Ви тільки уявіть що загрожує країні, де податкова адміністрація повісить замка на вхідних дверях, а її працівники залишаться вдома через невиплату зарплат?

- Чим ви могли б пояснити нинішні напади на вас, чи мають вони політичне підгрунтя?

- Гадаю, що мають. ДПА посилила свою роботу. Адже за нинішнього промислового спаду неодмінно повинні були скоротитися доходи в бюджет, а ми їх наростили майже на 1 млрд. грн. Це стало можливим за рахунок залучення до податкового процесу тіньової економіки. Звідси й запеклий спротив, і напади на ДПА.

Однак, по-перше, не всі народні депутати так налаштовані, а, по-друге, далеко не кожний, хто критикує, виявляє свою компетентність. Хотілося б уже, нарешті, мати справу з професіоналами. Хоча наша служба завжди відкрита для критики.

- Україна - унікальна держава, оскільки тут та сама людина керує збиранням податків та їхнім розподілом, поєднує функції голови Комітету з питань бюджету та керівника Державної податкової адміністрації. Це здійснювалося завдяки бажанню перших осіб виконавчої влади "вичавити" з бюджету максимальні кошти на фінансування власних потреб. Пост керівника ДПА став тією цукеркою, одержавши яку, М. Азаров почав робити потрібні Президентові й прем'єрові кроки при формуванні проекту бюджету.

- Чи міг М. Азаров після призначення Президентом на пост голови ДПА залишити посаду керівника бюджетного Комітету в розпал бюджетного процесу?

- Ще на початку вересня, до початку бюджетної епопеї, я спитав, чи справді йому пропонують обійняти ще й пост голови ДПА. Він тоді ухилився від відповіді. Тоді як керівник бюджетного Комітету М. Азаров сам повинен був сказати Президентові про неприпустимість такого поєднання. Але він зробив усе можливе для того, аби зайняти це крісло. До речі, що стосується головування в бюджетному Комітеті: цей пост дався М. Азарову непросто. Нинішнього скликання його обіймали вихідці з Донецького регіону - колишнім головою комітету був В. Щербань. Його наступником якраз і став М. Азаров, причому питання про призначення вирішилося при голосуванні аж ніяк не з першої спроби.

- Яка, на вашу думку, роль М. Азарова в бюджетному процесі нинішнього року?

- Великою мірою "завдяки" йому, власне, так довго тривала бюджетна епопея. Бо ж іще восени минулого року "некондиційний" бюджет можна було направити на допрацювання в уряд. Але М. Азаров щоразу вперто доводив, що черговий за рахунком проект бюджету реальний. Щоправда, вийшовши із сесійного залу, він погоджувався з протилежною думкою. Але що робити, коли "немає іншої альтернативи"?

- У нинішньому бюджеті до мінімуму скорочено витрати на освіту та соціальні потреби. А як профінансовано саму ДПА?

- У недеталізованих статтях бюджету - "інші затрати" - було приховано 63 млн. грн. додаткового фінансування ДПА. Якщо до цього додати плановані бюджетні затрати, то загальна сума становить близько 350 млн.грн. Для порівняння: на компенсацію вкладів населення нинішнього року виділено 200 млн.грн.

Що ж до спекуляцій навколо можливого скорочення штату ДПА через недостатнє фінансування, то чого вони варті - добре відомо. Штат ДПА, звісно ж, надміру роздутий. Але виконавчу владу такий "розклад" повністю влаштовує. Нерідко за рахунок сумлінності окремих "відданих" працівників ДПА розв'язуються проблеми придушення небажаних конкурентів, посилення державного "рекету", збирання інформації, що може зацікавити, тощо. Головне при цьому - змусити громадян почуватися невпевнено за великої кількості контрольних служб і привчити їх не підвищувати голосу на "палко шановану " владу.

- М. Азаров вважає, що нерідко про його сферу діяльності судять нефахівці. Чи це справді так?

- Справа в тому, що сам М. Азаров за освітою не має жодного стосунку до фінансової сфери - він доктор геолого-мінерологічних наук. На жаль, і кадри добираються гідні його. Дехто з підібраних ним підлеглих мають дещо сумнівну репутацію. Так, його заступник у ДПА колишній керуючий справами Верховної Ради Григорій Бондаренко. Свого часу він "прославився" тим, що сприяв реалізації 1/4 загальної кількості імпортованого в Україну пива через структури парламенту. Оскільки це не поодинокий випадок, таку кадрову політику, мабуть, можна назвати "азаровщиною".

- М. Азаров стверджує, що 1997 р. зібрано значно більше коштів, ніж сподівалися, й у випадах проти себе він вбачає політичний підтекст...

- У збиранні податків ДПА стала справді активнішою. Інша справа, якими методами це робиться і чи виправдовує мета засоби?

З подання М. Азарова ДПА доводить плани щодо збирання коштів до нижчих податкових органів. Чинне законодавство дозволяє проводити податкову розкладку, списуючи з рахунків підприємств останні фінансові ресурси. На їхнє відшкодування в судовому порядку в платників податків надії фактично немає. Адже за розгляд судової суперечки необхідно заплатити п'ятивідсоткове мито.

У даному разі високі чиновники ДПА діють за принципом - "після нас - хоч потоп". Враховуючи, що такі дії заохочуються президентськими нагородами та матеріальними заохоченнями (сумнозвісні 30% сум, стягнутих із підприємств), керівники ДПА почуваються досить упевнено. Вони розгорнули навіть широкомасштабне будівництво, зокрема й житлове. Судячи з усього, на тлі загального розпаду в ДПА збираються створити "відомчий" рай.