Атавізми радянщини: «червона мітла» в національній бібліотеці
Зміни у правлячому політикумі, які відбулися після останніх президентських виборів, сприйняті ліворадикальними силами як сигнал до ідеологічного реваншу. Їх доволі агресивний, брутальний наступ нівелює не лише поняття демократії, а й через насаджування ксенофобських настроїв, нетерпимості нищить гуманістичні цінності. Досить показовою у цьому сенсі є Одеса, де під крилом сумнівних політиків знайшли собі захисток україноненависники та антисеміти, сталіністи й шовіністи.
Уже не вперше об’єктом грубого «наїзду» стає Одеська національна бібліотека ім. М. Горького. Раніше це мало місце у зв’язку з проведенням щорічної Всеукраїнської виставки «Українська книга на Одещині». 26 серпня одеське інтернет-видання «Ревізор», відоме своєю тенденційністю і необ’єктивністю, помістило анонімне повідомлення під крикливою назвою «В Одесской научной библиотеке имени Горького пропагандируется националистическая литература». Указаний і автор фотографій — якийсь Павлов. Нагадаємо, що, згідно з правилами, у бібліотеці без дозволу адміністрації фотографування заборонене.
Щоб внести ясність, повідомлю, що мова йде про виставку «Незалежність України: вибір і усвідомлення», яка проходила в рамках «круглого столу» «Незалежність України: вчора — сьогодні — завтра», організованого представництвом МЗС України в Одесі спільно з бібліотекою. На захід були запрошені представники місії ЄС та генконсульств, акредитованих у нашому місті.
Ідея виставки — показати драматичний шлях України до свободи, вищим виявом якої стало відродження її державності. Матеріали виставки охоплювали період 1917 — 2010 років і науково висвітлювали проблеми націотворення, роль українського фактору в Першій і Другій світових війнах, радянського та національного рухів опору, а також таке явище, як колабораціонізм тощо. Праці українських науковців були присвячені актуальним питанням міжнародних та міжетнічних відносин на різних етапах розвитку нашої країни, у тому числі польсько-українським взаєминам — у дослідженнях нинішнього міністра освіти пана Табачника. Експонати виставки містили матеріали про Голодомор 1932 — 1933 років, про репресії, давали різні погляди на Другу світову війну, у тому числі й радянську версію про «Велику Вітчизняну». Певне місце відводилося ролі дисидентського руху, включно з одеським, в утвердженні національної ідеї в умовах тоталітаризму; паросткам демократії в часи хрущовської відлиги та горбачовської перебудови. Про масштабність виставки говорить і той факт, що окремі розділи були присвячені внеску Одещини в розбудову економіки та соціально-культурної сфери країни, а також проектам реформування, які намічені нинішньою владою, особливо щодо подолання корупції та проведення судової й податкової реформ.
Таким чином, незаангажований відвідувач мав змогу ознайомитися з багатим матеріалом, що представляє українську наукову думку і наукову публіцистику на даний час. Саме принцип історизму і науковості концептуально визначав зміст експозиції. Натомість, публікація на названому сайті грішила необ’єктивністю і була відверто брехливою, бо не тільки замовчувала цілі розділи виставки, які не вписувалися в ідеологему автора, а й свідчила про його невігластво і злісне неприйняття України як держави (у фоторяд як «націоналістичних» потрапила навіть державна символіка поряд із бюстом Тараса Шевченка).
Безперечно, на відміну від замовного матеріалу в інтернет-виданні, виставка справді заслуговувала на увагу. Посилання на цю недобросовісну публікацію продиктоване лише однією обставиною — вона знайшла продовження в діяльності народного депутата від Компартії, лідера одеських комуністів Євгена Царькова. Принагідно нагадаємо, що саме він виступає з ініціативою встановлення пам’ятника Сталіну в Одесі. 24 вересня під час роботи сьомої сесії Верховної Ради нардеп Царьков звернувся з депутатським запитом до Міністерства культури і туризму з вимогою пояснень щодо (цитую) «пропаганди націоналістичної та ксенофобської літератури в бібліотеці імені Горького міста Одеси».
Інакше, як грубим втручанням однієї з політичних сил в роботу наукового закладу це не назвеш. Згадана публікація та запит нардепа говорять про спробу цілеспрямованої кампанії з дискредитації авторитетної національної установи, про бажання завоювати дешеві дивіденди у певного електорату напередодні місцевих виборів. Про моральний та інтелектуальний рівень споживачів «гарячого» говорить й інтернет-«полеміка» відвідувачів цього не позбавленого провокативності сайта, де у репліках переважає нецензурщина, брудна лайка, розпалюється національна ворожнеча. До речі, щодо «національного», то в обох випадах, спрямованих проти бібліотеки, звання «національна» свідомо упущено. Але не лише подібну мету переслідують її ініціатори. У нашому суспільстві такою «публічною розправою» і шельмуванням намагаються створити атмосферу страху та непевності. Відразу після депутатського запиту з офіційного сайта ОННБ ім. М. Горького зник розділ «події» (його дублюють «новини»), де були розміщені матеріали про згадану виставку й «круглий стіл», присвячені найголовнішому нашому святу — Дню Незалежності України. Сподіваємось, що причини тут суто технічі, і невдовзі сайт функціонуватиме повноцінно.
