Атака на квартиронаймачів, що заборгували

При нинішній надто низькій платоспроможності основної маси населення України не дивно, що багато мільйонів її громадян опинилися в числі боржників житлово-комунальних служб, не маючи можливості не тільки сповна і своєчасно оплачувати комунальні послуги і квартплату, але і підтримувати на мінімально допустимому рівні своє існування. Керівники комунальних служб вирішили, що настав слушний момент, щоб, користуючись загальною відпускною «сплячкою», в оперативному порядку «наступити на горло» боржникам у комунальній сфері. Розрахунок досить простий: поки народні депутати зберуться на початку вересня на свою чергову сесію, можна буде, використовуючи чинник раптовості, з максимальною віддачею провести масовану «психічну атаку» з метою видавлювання із останніх крихт, «що здалися», на покриття своєї житлово-комунальної заборгованості. Для цього житлово-комунальні служби організовано і в масовому порядку буквально засипали мільйони своїх клієнтів, які заборгували, категоричними вимогами негайно погасити заборгованість під загрозою застосування статей 75, 150—152, 362 Цивільно-процесуального кодексу аж до накладення арешту і конфіскації майна і грошових коштів боржників.

Багато громадян вже не витримали такого відвертого безцеремонного психологічного натиску, кинувшись у непомірні борги під «скажені» відсотки, тільки б не опинитися у судово-комунальних «щелепах».

Тому, щоб не обмежитися лише констатацією фактів як ознаки громадської безпорадності, пропоную такий правовий спосіб індивідуального захисту для громадян-квартиронаймачів, житлово-комунальні борги яких сформувалися за більш ніж три роки, і, звичайно, не можуть бути погашені відразу при всьому бажанні боржників. Таким громадянам потрібно звернутися до керівництва своїх ЖЕКів з проханням реструктуризувати на п’ять років свою заборгованість за останні три роки згідно зі статтями 71 і 75 Цивільного кодексу України. Адже стаття 71 передбачає граничний термін давності за подібними борговими платежами не більше трьох років, а стаття 75 ЦКУ — обов’язковість виконання статті 71 ЦКУ незалежно від позицій сторін — у цьому випадку ЖЕКу. Характерно, що комунальники добре обізнані про існування даних статей ЦКУ, але реально відмовляються виконувати їх, посилаючись на відсутність відомчих нормативних документів на подібне списування боргів. Загалом створилася досить своєрідна правова ситуація, коли для комунальників реально існує лише репресивна частина нинішнього цивільного законодавства при фактичному ігноруванні правових норм, які хоч у якійсь мірі можуть захистити громадян від нині розгорнутого проти них генерального «комунального» наступу.

У практичному плані прохання про реструктуризацію житлово-комунальної заборгованості буде означати, що заявник у принципі не проти погашення боргу, застерігаючи тим самим себе від застосування до нього судових заходів. Після подачі рекомендованої заяви із обов’язковим залишенням у себе копії з датою її вручення і особистою візою керівника ЖЕКа можете вже спати спокійно без «житлово-комунальних» страхітливих сновидінь.

КОМЕНТАР

Юлія ДЕРКАЧ, юрисконсульт юридичної фірми «Юрстаб»:

— Статті 71 та 75 Цивільного кодексу України, на які посилається читач, вказують лише на загальний строк позовної давності, який згідно з чинним законодавством становить 3 роки. А запропонований у листі засіб розв’язання проблеми житлово-комунальних боргів є не зовсім правильним з правової точки зору.

Варто нагадати, що відповідно до ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг та житло. У ст. 1 Житлового кодексу Української РСР вказано, що це право забезпечується «невисокою платою за квартиру і комунальні послуги». Але, на жаль, переважна більшість населення нашої країни, знаходячись фактично за межею бідності, не в змозі сплачувати «невисоку» плату за квартиру і комунальні послуги, які, до речі, залишають бажати кращого.

Щодо правових аспектів проблеми, то відповідно до ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, у ст. 68 того ж Кодексу зазначено, що наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. У разі, якщо в особи виникла заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги, то відповідно до ст. 62 ЖК Української РСР застосовуються норми цивільного законодавства України. У даному випадку — положення Цивільного кодексу про зобов’язання, де у ст. 212 зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Таким чином на всіх нас законодавчо покладений обов’язок сплачувати за житлово-комунальні послуги.

У тому випадку, коли заборгованість уже виникла, можна порадити написати листа до ЖЕКу із пропозицією розстрочення боргу із зазначенням конкретних дат виконання зобов’язання і сум, які планується погасити. Якщо ЖЕК погодиться з пропозицію, то зникне предмет спору, і у разі звернення з позовними вимогами до судових органів суд, найiмовiрнiше, в задоволенні позову відмовить.

На сьогодні діє також Постанова Верховної Ради України від 18 березня 1999 року №512-XIV, якою забороняється Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам і організаціям незалежно від форм власності відключати жилі приміщення від енерго-, тепло-, водо- і газопостачання та відселяти із житла громадян у разі невнесення ними плати за житлово-комунальні послуги у зв’язку з невиплатою заробітної плати або пенсії і непризначенням субсидії.

До того ж на підпису в Президента знаходиться прийнятий Верховною Радою 7 лютого 2002 року Закон України «Про списання та реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», в якому заборгованість із житлово-комунальних платежів реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.