Депутати зробили дарунок Президентові до річниці ҐКЧП
Кои міркуєш над пропозицією Президента продовжити повноваження нинішнього парламенту ще на рік, на думку спадає проект закону про внесення змін і доповнень до Конституції України, що його подано до Верховної Ради перед самим завершенням сесії, 17 липня. Якщо цей закон ухвалять, повноваження Президента й Конституційного Суду буде суттєво обмежено. Чи не інформація про цей проект спонукала Президентову пропозицію? Чи, навпаки, саме ця пропозиція змусила поставити на розгляд проект конституційних змін?
Задля того, щоб змінити Конституцію так, щоб мати змогу продовжити власні повноваження, треба обов'язково розпочати розгляд цього питання вже на сьомій сесії та остаточно затвердити на восьмій, аби встигнути до офіційного початку виборчої кампанії 1998 року. Але народні депутати вирішили продовжити сесію до кінця серпня. Останнє пленарне засідання відбулося 18 липня, наступне має відкритися 28 серпня. Запам'ятавши ці дати, уважно прочитаймо деякі статті Конституції:
Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
Стаття 77. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Стаття 82. Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу".
Тепер зважмо становище, що склалося після ухвали Верховної Ради продовжити свою сесію, і які наслідки за певних умов може мати ця ухвала.
Призначивши пленарне засідання аж на 28 серпня, Верховна Рада поставила себе в повну залежність від волі Президента. Якщо через 30 днів після останнього пленарного засідання, тобто 17 серпня, не розпочнеться нове, Президент має підстави розпустити її згідно з Конституцією, яку ці ж самі депутати розробляли й ухвалювали. А їхні відпустки не такі вже короткі - 45 днів.
Отож теоретично після 17 серпня можна чекати указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради (отже і депутатів, стаття 81). Президент має рацію, кажучи, що вибори два роки підряд (1988 і 1999-го) для Україні досить витратні. Так чого б не зробити одні з них (парламентські) не пізніше, а раніше, вже цього року? Тим паче, що дострокові вибори мають пройти за спрощеною процедурою, не пізніше як за 60 днів (тобто 12 - 19 жовтня) і за нині чинним законом.
Знайти необхідні фінанси та сформувати виборчі штаби для проведення своїх виборчих кампаній за такий короткий термін не зможуть ані політичні партії (за винятком "партії влади"), ані нині діючі народні депутати (яким ускладнить балотування ще й та обставина, що їхні повноваження припинено через порушення ними Конституції). Підготуватися до нежданих та швидких виборів, утворивши виборчі комісії та залучивши всі державні чи напівдержавні структури, встигне лише виконавча влада. Але чи буде вона зацікавлена в їх проведенні взагалі?
Звичайно, вона зможе провести до нового парламенту досить своїх людей, вдячних Президентові за швидке отримання депутатських мандатів, аби нова Верховна Рада була лояльнішою до нього. Проте ще краще для влади, якщо парламенту не буде зовсім. А вибори, що проводитимуться за старим законом, будуть дійсними тільки в тому разі, якщо в них взяло участь понад 50% виборців, та ще й кандидатові для обрання депутатом потрібно одержати понад 50% голосів тих, що взяли участь у голосуванні. Як ми всі знаємо, ще й досі, після 3 років перманентних довиборів, у Верховній Раді не заповнено майже 30 депутатських вакансій.
То чи відбудуться вибори в жовтні? Чи прийдуть виборці, і чи буде обрано понад 300 народних депутатів України (стаття 82 Конституції)? Нова Верховна Рада не буде сформована, а стара вже не діятиме: як ми пам'ятаємо, за Конституцією, якщо вибори були чергові, народні депутати зберігають свої повноваження до першого засідання Верховної Ради нового покликання, але достроково, указом Президента, вони припиняються з дати указу! Тобто вже наступного дня народні депутати навряд чи зможуть виїхати з місць відпочинку, бо ж утратять права безплатного проїзду й позачергового обслугування в залізничних чи інших білетних касах.
Звичайно, все це лише припущення, які ґрунтуються на самих тільки нормах Конституції та закону про вибори. Але легкість, із якою Верховна Рада України вирішила продовжити сьому сесію, насторожує. Чому це сталося? Від непрофесіоналізму депутатів? Від того, що ідея продовжити свої повноваження ще на рік приспала всі інші думки та інстинкти? Чи може, це хитромудра комбінація, в якій ставка надзвичайно велика - необмежена влада на довгі роки?
Президент Єльцин для розгону парламенту застосував танки. Президент Назарбаєв розпустив його через Конституційний Суд. Президент Лукашенко позбувся свого парламенту через референдум. У всіх цих випадках про конституційність годі й говорити. Невже в Україні парламент буде розпущено конституційно й на підставі його власних ухвал?
Відповіді на ці запитання зе забаряться. Адже 17 серпня не за горами, а депутати, на щастя, відпочивають здебільшого Криму, а не на Гаваях. Хоча ми пам'ятаємо, що в Криму можна заблокувати навіть самого Президента.
Коментар
В інтерв'ю кореспондентові "Дня" радник Президента з правових питань Федір БУРЧАК спростував можливість появи указу про розпуск Верховної Ради. Подаємо також думки з цього приводу народних депутатів.
Євген ЖОВТЯК (фракція НРУ):
Справді, Верховна Рада допустила таку можливість, ухваливши, не без підказки людей Президента, продовжити сесію. Спершу цілком логічно вирішили розглянути Президентові пропозиції на позачерговій сесіі. Це не суперечило процедурі. Але Олександр Олександрович проковтнув наживку, закинуту наступного дня з адміністрації Президента. Мені здається, що трактування положень Конституції про можливий розпуск парламенту притягнуто за вуха. Там ідеться про неможливість розпочати засідання, тобто якби депутати з якихось причин не зібралися на оголошене засідання. Ми можемо розпочати засідання будь-якого дня, але ухвалили продовжити роботу саме 28 серпня.
Втім, ми маємо дуже цікавий Конституційний Суд, який полюбляє робити висновки на догоду Президентові. І якщо Президент справді захоче нас розпустити, Конституційний Суд протрактує ситуацію саме як неможливість сесії зібратися. За допомогою такого тиску Президентові радники змусять парламент 28-29 серпня ухвалити те, що потрібно їм.
В`ячеслав БЄЛЬСЬКИЙ (фракція КПУ):
Президент за Конституцією має право розпустити ВР, бо сьома сесія не закрита. Але ж він пропонує продовжити повноваження парламенту задля економії коштів, ухвалити важливі конституційні, податкові закони. Тому на розпуск Верховної Ради Президент не піде.
Анатолій ДРОНЬ (група "Незалежні"):
Не бачу, яка необхідність Президентові розпускати парламент. Верховна Рада має багато роботи - зокрема спільно з новим Кабінетом міністрів.
Василь ТЕРЕЩУК (фракція КПУ):
Президент міг би розпустити парламент, якби було оголошено рішення провести пленарне засідання, а депутати не з`явилися. А в нас Верховна Рада працює: в комітетах і в округах. Немає підстав на такий крок Президента.
Ігор КОЛІУШКО (група "Реформи"):
Підстав для розпуску немає. Проте я тепер розумію, чому Олександр Мороз вирішив перестрахуватися, й депутати постановили продовжити роботу ще на два тижні: в комітетах і в округах.
Записали В`ячеслав ЯКУБЕНКО "День", Оксана ПАНЧЕНКО
