Чи є корупціонери у парламенті?

Євген МАРЧУК, фракція СДПУ(о):

— Праві підтримали постанову про створення комісії з міркувань депутатської корпоративності. Я вважаю, що це професійно неграмотний крок. Тому що якщо ті, хто ініціював цю постанову, не забезпечили «взяття на місці злочину», то ніхто нічого вже тепер не доведе, коли навіть щось і було. Політичний резонанс буде негативний для ВР, це дискредитуватиме її в цілому незалежно від того, чи причетний хтось до цього, чи ні. Адже, слухаючи такі розмови, люди сприймають ВР узагальнено. Ініціаторам я порадив би: якщо в них така інформація була, то треба було її «на гарячому» зафіксувати, інакше все це — розмови. Уже «пішла» версія, що, можливо, це самі праві й ініціювали.

Олександр ТУРЧИНОВ, «Громада»:

— Постанову ініціювала комуністична фракція. Вони кажуть, що їм особисто пропонували. Інформація була про пропозицію грошей за чисті бюлетені під час обговорення кандидатури Івана Плюща, тобто члена фракції НДП. Безумовно, коли є представник партії і коли є зацікавленість його обрати, то теоретично саме вони (НДП) й могли пропонувати. Але ж це треба довести, хоча комуністи переконані, що зможуть це зробити. Створення комісії розраховано на політичний резонанс: продемонструвати неспроможність окремих сил вирішувати політичні завдання політичними методами і їх перехід до використання суто злочинних методів роботи. Коли це буде доведено, то ВР проголосує за притягнення до кримінальної відповідальності порушника. Але це могли бути не обов’язково депутати, а й представники комерційних кіл, які мають перепустки до ВР. Можливий наслідок: кримінальна справа за фактом хабарництва.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, фракція НРУ:

— Якщо підтвердяться факти хабарництва, які мають кримінальне забарвлення, то не має значення, хто цим займався, праві чи ліві. Будь-хто має бути найсуворіше покараний, щоб це було записано в історії українського парламентаризму як факт, який відбив би назавжди бажання займатися подібними речами. У мене є підозри, що це правда, але навряд чи вона буде підтверджена: я ніколи не бачив в очі людину, яка або бачила б це, або безпосередньо брала участь у цьому. Я вважаю, що ця справа має бути всебічно розглянута і завершена, щоб було зрозуміло, чи це цілеспрямовані чутки, які організуються з політичною метою, чи це справді протиправні дії. Можливих наслідків два: ініціаторів звинуватять у наклепі або встановлять факт корупції.

КОМЕНТАР «ДНЯ»

Як видно з коментарів прокуратури і депутатів, ніхто всерйоз не вірить в успіх антикорупційної кампанії в стінах парламенту. Постає просте запитання — навіщо ж тоді все це було влаштовувати? Як не дивно, саме розуміння безперспективності затії привело до її появи і втілення в життя. Робота комісії та прокурорські перевірки влаштовують усіх. Ліві (після невдачі прокуратури та депутатської комісії) зайвий раз звинуватять правоохоронців у продажності (навіть хабарі знайти не можуть), праві скажуть: от бачите, шукали і нічого не знайшли. З іншого боку, сам факт появи депутатської комісії і «запускання» прокурорів у стіни ВР говорить про те, що пристрасті зайшли вже дуже далеко. Якщо звернутися до аналогії зі звичайним життєвим конфліктом, то подібний сюжет — це аналог побутової бійки, коли вичерпано всі аргументи і сторони вже давно повідомили одна одній, хто вони є насправді, а також які їхні родичі і домочадці.