Альтернатива чому, кому?
Заява російського міністра Ігоря Сергєєва про те, що його ставлення до навчань "Сі-Бриз-97" "абсолютно не цікавило українську сторону й не обговорювалося", а "упередження" до цих навчань він не відчуває - ніяк не розвіяло припущення про те, що візит глави російського відомства до України під час українсько-американських навчань, які супроводжувалися великим галасом, простим збігом бути не може.
Цілком певно приїзд Сергєєва означає: Москва начебто пропонує Києву альтернативу на тлі демонстрації Вашингтону: Україна була й залишається зоною її життєвих інтересів. (Настільки "зоною" й настільки "життєвих", що навіть на ринок зброї ми тепер будемо виходити в кооперації з Росією. Так можна було зрозуміти нашого Президента після його зустрічі з міністром Сергєєвим).
Без еківоків командувач ЧФ Віктор Кравченко називає альтернативою українсько-американському "Сі-Бризу-97" заплановані на жовтень біля Кримських берегів російсько-українські навчання "Редут". Для спільних навчань намічено залучити сім українських кораблів. З російського боку братимуть участь 26. І якщо українці з американцями відпрацювали на "Сі-Бризі" висадження десанту, то, судячи з попередньої інформації, восени Росія з Україною відпрацьовуватимуть протидію висаджуванню десанту. Альтернатива стає ще більше прозорою. Чи не так? Чи це символ наших зовнішньополітичних мрій? Одне хотілося б зрозуміти: якщо НАТО як і раніше для Росії рогатий монстр - чи обов'язково нам час від часу йти в кільватерній колонні як бара... тьху, стратегічному партнерові.
У ПОРЯДКУ ВІДСТУПУ
Не хочеться говорити про те, що ображена невинність Росії, яка обурилася натяком у легенді маневрів на свою можливу участь у допомозі кримським сепаратистам, розчулює. На кому шапка горить? Так, сьогодні це малоймовірно. Але вчора-позавчора? А завтра? "Севастополь був і буде російським! Хто володіє Севастополем - той володіє Кримом!" Це хто каже? П'яний бомж на Білоруському вокзалі чи діячі, котрі намітили собі шлях на російський Олімп? Напевно, якщо Україна була б міцнішою й економічно незалежною, вона так і відповіла б своєму стратегічному партнерові й проводила б маневри так, як вирішила. Проте - ні, ми навіть про передачу Чорноморського флоту й інфраструктури, яка затяглася, кажемо устами Президента після зустрічі з міністром Сергєєвим: все нормально, все за планом, проблем із поділом флоту "немає й не було". "Все хорошо, прекрасная маркиза": 40% кораблів та об'єктів неможна приймати через повну непридатність, на утилізацію, консервацію, ремонт тощо - коштів піде більше, ніж майно це коштує. Але - договір підписано, наказано дружити, за будь-яку ціну зберігаючи свою хорошу міну при поганій чужій грі.
ВОВКИ СИТІ, ВІВЦІ ЦІЛІ?
Скромно-кокетлива заява командувача ЧФ Віктора Кравченка про те, що головною причиною перенесення навчань "Сі-Бриз-97" "з району Євпаторії до району Одеси стало негативне ставлення кримського населення до цієї акції" могло вести в оману лиш тих, хто не помітив синхронізації дій і заяв російської столиці, російського флоту, севастопольських "живих кілець" й іншого місцевого "населення". Доречною стала недипломатична відвертість міністра закордонних справ Росії Євгена Примакова, який виразно пояснив у Москві під час зустрічі зі своїм українським колегою Геннадієм Удовенком: ми висловили американцям своє обурення з приводу легенди про сепаратистів і допомоги їм із сусідньої країни...
Росію задовольнили. Або, як пишуть у своїх документах комуністи, "керівництво України похитнулося". Частково. Легенда й місце маневрів змінені. Проте їхня військово-тактична сутність залишилася колишньою. Що, зрозуміло, помітили російські відомства. Прес-центр ВМС Росії буквально напередодні "Сі-Бризу-97" ще раз наголосив на "своєму негативному ставленні до проведення цих навчань". За новою легендою, скориставшись землетрусом, місцеві озброєні формування, яких постачають із сусідньої острівної країни, захопили продовольчі запаси й засоби допомоги. У боротьбі за владу угруповання вступили в озброєне зіткнення. Миротворці за мандатом ООН йдуть за допомогою. Вводять ембарго на ввезення зброї. Іде пошук і витіснення підводного човна противника тощо.
Компромісна поступка російському невдоволенню полягала саме в тому, щоб вивести "натовські" навчання за межі кримської акваторії, але все-таки їх провести. Навіщо в такому разі кораблі прибували до Донузлаву (два "американці" через велику осадку взагалі не ризикнули ввійти в озеро)? А щоб ніхто не здогадався. Жарт. Але такі знайшлися.
І ЗНОВУ "КАЛЮЖА", І ЗНОВУ "ИЗВЕСТИЯ"...
Цей зразок у жанрі "полундра" треба читати повністю. "Известия" від 27 серпня: "Спроби Міністерства оборони України заспокоїти населення Криму й пояснити потребу проведення маневрів у районі Євпаторії мали зворотний ефект. Десятки партій і громадсько-політичних організацій в Криму й в Україні об'єдналися під гаслом: "Ні - НАТО в Криму!". Парламент республіки вимагав скасувати проведення навчань, посилаючись на курортний сезон, який міг би зірватися. Антинатовський рух вилився у формування в містах загонів народного ополчення. Представники цих організацій і пройшли 25 серпня шестикілометровим маршем протесту в районі Євпаторії.
У цей час у селищі Новоозерне, де базувалися кораблі - учасники навчань, мали проходити заплановані заходи: демонстрація тренувань з надання допомоги населенню, яке постраждало під час стихійного лиха. Проте заходи без будь-яких пояснень було відмінено. Стало відомо, що кораблі залишають береги Криму". Анна Конюкова, журналіст, Сімферополь.
Місцеві журналісти реготали, пригадуючи інші жарти-витівки колеги. Наприклад, "трагедію" в її телесюжеті на НТВ, яка пов'язана з виявленням (о жах!) снайпера-охоронця на даху під час візиту Леоніда Кучми до Севастополя. Рідкісний раніше випадок для респектабельної впливової газети: щоб абсолютна непоінформованість кореспондента видавалася за термінове повідомлення. Коментувати це, в тому числі "загони народного ополчення", не можна, не ображаючи рівень знання читача. Досить нагадати, що ще 17 липня перший заст. міністра оборони Іван Біжан затвердив план дій сил на навчаннях "Сі-Бриз-97", з якого випливало, що наземна фаза навчань не проходитиме на кримському березі. Інформація про це в пресі "гуляла" протягом місяця. "Той, хто має вуха почує". Але, той хто має завдання "додоговірного" періоду - виконує...
Побіжно сумне зауваження. Треба, мабуть, перестати дивуватися дивним протоколам в улюблених і до сьогодні шановних "Известиях". Замовляє музику той, хто платить. І останні події з "перекуповуванням" газети, очевидно, не залишають надій на те, що вона залишиться тією розумною, виваженою, коректною "приятелькою " України, до якої ми звикли. Авторка "полундри", позаштатний працівник НТВ, відома серією скандалів із приводу "переслідування СБ російських журналістів" ніколи раніше не могла б публікуватися на сторінках серйозної газети. Прощавайте "Известия"?
