У вересні на Київ опуститься циганська ніч
У четвер вранці через центр Києва неспішно простував маленький циганський табір. Взагалі, до всього звиклі кияни недовірливо потирали очі, а, пересвідчившись, що живі коні в суцільному потоці коней металевих — не сон, усміхалися. Кажуть, що усміхнені городяни незвичайно ввічливо завантажувались у громадський транспорт, своєчасно оплачували проїзд і навіть (у час пік!) поступалися один одному місцем. Тим часом, кибитки простували по столиці далі — до шоу-парку «Оболонь», де циганський музично-драматичний театр «Романс» і Міжнародний фонд «Відродження» презентували перший український Міжнародний циганський фестиваль мистецтв «Амала-2000».
За останні роки подібні творчі форуми стали традиційними для багатьох країн світу. Московський фестиваль (звідки, до речі, «Романс» привіз цієї зими Велику золоту медаль), патронував уряд Москви, надавши в розпорядження учасників Концертний зал «Росія» і номери в однойменному готелі. На заходах Празького фестивалю був присутнім Вацлав Гавел і на заключному концерті навіть залишив глядацький зал, щоб приєднатися до артистів на сцені.
«Амала» — у перекладі з циганського — друзі. На початку осені до Києва приїдуть друзі «Романсу», з якими наші артисти познайомилися на чисельних міжнародних фестивалях. Свою участь вже підтвердили творчі колективи з Росії, Македонії, Словенії, Чехії, Болгарії, Югославії, Іспанії, Молдови і Індії. На три вересневих днi парк над Дніпром перетвориться в фестивальне місто, з концертними і ігровими майданчиками, шатрами, кибитками і багаттями. Втім, багать, здається, не буде — на території парку їх розпалювати заборонено. Зате буде ярмарок промислів (у циганських ковалів, ювелірів і різьбярів по дереву вже щосили кипить робота) і — справжні циганські ворожки. Причому президент фестивалю і керівник театру «Романс» Ігор Крикунов на прес-конференції запевнив присутніх, що з дрібних проблем ворожки консультуватимуть безкоштовно, ну а за відповідь на «всеселенські» запитання, зрозуміло, доведеться «ручку позолотити». Кульмінацією фестивалю стане романтична циганська ніч — від заходу до світанку.
Офіційна частина презентації була короткою, оскільки журналісти щоразу повертали голови до шатрів: між ними вже заклично струмував димок з мангалів. Після почалася частина неофіційна — з шашликами і імпровізованим концертом. На перших же музичних тактах фотокор «Дня» Анатолій МЕДЗИК відклав в бік шампур з апетитними шматочками м’яса і довірливо зізнався: що щойно він виявив в собі частину циганської крові. Здається, приблизно те ж відчули всі, адже пальці самі собою заклацали, ноги стали притупцьовувати, а плечі — здійснювати боязкі хвилеподібні рухи. Дехто з присутніх навіть наважився відгукнутися на заклик далеких предків бурхливим «циганським» танцем. Хоч слід визнати, що не дивлячись на всі підбадьорювання прими «Романсу» Міли Крикунової, у них це вийшло дещо по-дилетантському. Ближче до вечора народ неохоче потягся до виходу, даючи один одному урочисті обіцянки зустрітися на цьому ж місці через місяць. Судячи з усього, чомусь особливо розбурхувала загальну уяву та сама «циганська ніч».
Лише до всього звичні циганські коні філософськи пощипували траву. Здається, їм зовсім не хотілося знов впрягатися в кибитки і тягнути їх по розжареному за день міському асфальту...
