Фото Валерія КЕРЕКЕША

Напередодні Міжнародного фестивалю мистецтв, коли почали монтувати декорації на сцені Амфітеатру, загорівся щит. Пожежу швидко загасили. Всі десять днів, лише починалися концерти, як за командою, розпочинався дощ. Тож цей базар пройшов вогонь, воду, а мідні труби у нього ще попереду.

З’ясування — хто ж правонаступник «Слов’янського базару» — тривало цілий рік. Суперечку досі не закінчено. Сергій Вінников — президент корпорації «СБ» — провів свій фестиваль в Одесі та Саратові. Його колишній партнер Родіон Басс, який зареєстрував ще 1995 року назву «Слов’янський базар у Вітебську», також себе вважає «господарем». Правда, без допомоги «важкої артилерії» в особі президента Білорусі Олександра Лукашенка не обійшлося. Комерційні структури «бацька» терпіти не може, тому розірвав щорічний договір із Вінниковим і взяв під державну опіку фестиваль. Офіційний день його народження — 21 липня нинішнього року. Хоча ведучі й самі організатори, забуваючись, ведуть мову про сьомий фестиваль.

Щоб білорусів не звинуватили в плагіаті, всі заходи перейменували, залишивши колишню суть: «Конкурс молодих виконавців популярної пісні» став «Конкурсом молодих виконавців естрадної пісні»; «Рандеву із зіркою» назвали «Зоряною годиною»; «Диско-базар» перетворився на «Джаз-панораму», в Одесі вшановували оперу, а у Вітебську провели «Ніч балету» і таких паралелей можна провести безліч.

Принаймні для артистів чим більше фестивалів, тим краще. Філіп Кіркоров, Микола Гнатюк, група «Самоцвіти», Ані Лорак побували на обох і вважають, що в кожному своя чарівність. В Одесі та Саратові — новизна, а в Вітебську — стабільність. На цьому карнавалі веселощів засмучує одне: обіцянку виплатити грошові призи лауреатам попереднього «базару» Наталі Могилевській, Світлані Савкович та Інеш Кадировій так і не було виконано. Хоча білоруські чиновники вже відзвітували про це як про вирішене питання.

Цього року незадоволених і скривджених немає. Кожна делегація розраховується зі своїми артистами, виходячи із власних можливостей. Білоруси отримали «зайчиками», наші в гривнях, а росіяни в рублях і доларах.

ПРО НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ БІЛОРУСИ ДІЗНАЮТЬСЯ З-ЗА КОРДОНУ

Вітебчани фестивалили за повною програмою. При середній зарплаті близько $30 на місяць квитки на концерт «зірок» коштували від $4 до 18. Плюс — трансляції вистав з Амфітеатру на головній міській площі Свободи. За порядком стежили загони міліції, які чергували через кожні п’ять метрів.

При читанні офіційної білоруської преси зводить щелепи від нудьги. Описуючи ледве не кожний чих свого президента жодне видання ні рядка не написало про дві важливі події в житті його старшого сина Віктора. Після закінчення факультету міжнародних відносин Держуніверситету нащадок вирушає за розподілом торговим радником до Швейцарії. Перед далекою дорогою він одружився на подрузі дитинства Лідії Сомовій. Про це розповіли зарубіжні видання і опозиційні газети, які друкуються в Литві. Ще одне табу — розповіді про дружину президента Галину Лукашенко. Вони не розлучені офіційно, але й не живуть разом.

Для Лукашенка «Слов’янський базар у Вітебську» подія передусім політична: адже світова громадськість будь-який його крок роздивляється ледве не з лупою. Приїзд російських губернаторів і мера Москви Юрія Лужкова — чим не козир у боротьбі за наступний президентський строк.

Проведення фестивалю — дорогущий захід. Шість мільйонів російських деномінованих рублів — тільки частина айсбергу витрат із боку Білорусі та Росії без урахування гонорарів знаменитостей, які безкоштовно не працюють. Кошторис Міністерства культури України становив 200 тисяч гривень. Тому після Дня України (360 учасників) наша делегація становила 40 чоловік. Так економили, що помилково відправили до Києва братів Приймаків і квартет «Гетьман», і в нічній хоровій Асамблеї нашу країну представляв один-єдиний колектив — хор ім. Г. Вірьовки.

ДОБРЕ ТО ВОНО ДОБРЕ, ТА НІЧОГО ХОРОШОГО

На конкурсі молодих виконавців естрадної пісні почалися перші несподіванки. Цього року відповідальний секретар журі Іван Несвіт диктував правила на свій лад, порушуючи регламент. Після кожного туру підсумки не підбивалися. Навіть члени журі та його голова Ігор Крутой не знали кількості балів, набраних конкурсантами. Підсумки підбивалися протягом двох днів. Уперше за багаторічну історію «Слов’янського базару» гран-прі отримав співак із Ізраїлю Рафаель (Дахан Рафі). I місце також визначилося швидко — Таня Банянін із Югославії. Подальші дебати розтяглися до 5 ранку. Надія Бабкіна ніяк не хотіла змиритися, що росіяни виступили слабо і її протеже Георгій Береші в лауреати не годиться. Білоруси на правах господарів вибили 2 місце для Вікторії Деменчук. Коли наші Ігор Поклад, Микола Гнатюк і Микола Луків «підтягли» Євгенію Власову, обурилися поляки з болгарами. У результаті — три третіх місця дісталися Власовій (Україна), Радославі Колєвій (Болгарія) та Еві Влязловській (Польща).

«ПІСНЯРИ», НА ПЕРШИЙ- ДРУГИЙ РОЗРАХУЙСЯ!

Колись культовий білоруський колектив нині існує у двох варіантах під однією назвою. «Пісняри-1» (Владислав Місевич, Валерій Дайненко і Олександр Демешко) зібрали під свої «знамена» музикантів колишніх складів. Володимиру Мулявіну висловили недовіру: всім за багато років набридло втручання його дружини Світлани Пєнкіної у творчий процес. Залишившись без ансамблю, Мулявін зібрав напівпрофесійну групу і подав до суду на своїх екс-колег. Поки суд та діло, виступають під старою назвою і навіть на заключному концерті «базару» виходили по черзі. До речі, в азарті міжусобиці «Пісняри» забули про свого колишнього соліста Володимира Ніколаєва, який прикутий до лікарняного ліжка: немає грошей на операцію із протезування стегна.

ЗОРІТИ ЗАВЖДИ, ЗОРІТИ — СКРІЗЬ!

Що об’єднує Людмилу Гурченко, Ірину Поноровську і Лайму Вайкуле? Краса, стильність, чарівність, — скажете ви. «А ще?» Виявляється, наші прими — пристрасні собаколюби. Людмила Марківна та Ірина Віталіївна навіть узяли своїх «подружок» на фестиваль. Правда, Гурченко свою собачку на час виступів залишала в готельному номері, а Поноровська та її китайська гола чубата Панчо, яка уміщається на руці, — практично не розлучаються. Лайма, незважаючи на те, що залишила свого чотириногого друга, завжди готова підтримати розмову на «собачу» тему. І зупинити її може тільки повідомлення, що їй час на сцену.

Корифей подіумів В’ячеслав Зайцев зізнався, що обожнює вигадувати вбрання для товстих невеликих жінок. Вони найвдячніші його прихильниці. Його девіз: «смак — мовчазний, кричить — несмак».

У рамках Кінопоказу Володимир Машков представляв свою режисерську роботу «Сирота казанська». За один день йому вдалося зачарувати всю жіночу половину «базару».

ГАЗМАНОВУ — КОНЯ, КРУТОМУ — СЛОНА

У Вітебську відзначали два дні народження. На відкритті фестивалю вшановували Олега Газманова. Співака уважив мер Лужков. Перервавши трапезу із президентом Лукашенком, він чесно відсидів весь концерт співака. Після написання гімну «Москва» Юрій Михайлович прихильно ставиться до Олега. Особистий літак мера завжди до його послуг, але Газманов — людина скромна і привілеєм користується рідко. Ось хіба що на «базар» разом із Лужковим прилетів. Від захоплених вітебчан отримав у подарунок величезну м’яку іграшку — малинового коня, якого наступного дня передарував молодій журналістці.

День народження Ігоря Крутого співпав із закриттям фестивалю. Отримавши в подарунок слона майже у власний зріст, Ігор Якович святкувати почав уже на концерті. В «Арткафе» Амфітеатру було накрито столи. Артисти після виступу поспішали за ширмочку, бажаючи здоров’я композитору і новому партнеру «Слов’янського базару в Вітебську». Останніми поздоровили іменинника Алла Пугачова та Філіп Кіркоров.

Останню фестивальну ніч відзначали у двох компаніях. Ігор Крутой з товаришами — в ресторані, а артисти рангом нижчі та преса їздили, як і минулого року, до військової частини. Там під величезним шатром накрили лавки з бутербродами і міцними напоями. Особливо гуляючому люду сподобалася юшка і гречана каша, приготовані у солдатській польовій кухні. Танцювали і веселилися до світанку, обмінювалися адресами і телефонами, брали останнє інтерв’ю, домовляючись про наступну зустріч через рік.