Оголення для Путіна

Календар із напівголими студентками став найголовнішою новиною російської блогосфери, та й інформаційних стрічок, на весь «передсвятковий» день 6 жовтня. Прибічники подібного самовираження дівчат звинувачують невдоволених у святенництві, скутості і навіть сексуальній непривабливості. Я теж не готова була засудити дівчат, які знялися в еротичному проекті: не вони перші, не вони останні, тим більше, що щодо форм дівчатам зовсім нема чого соромитися. Я навіть готова не засуджувати їх за зміст: бажання привітати дорогого Володимира Володимировича — людину й чоловіка — з його днем. Знову ж таки — безглуздо сперечатися про смаки, а тим більше про політику, з моделями еротичного календаря — в усякому разі, досі нікому це на думку не спадало.

Ця еротична фантазія з флером політичного підлабузництва так би й залишалася приватною історією, коли б не одне «але». Голі красуні — це не просто фотомоделі, а студентки найпрестижнішого ВНЗ Росії. І не біологічного чи геологічного факультету (у цьому випадкові всю історію з календарем можна було б легко визнати не простим блядством, а прикладом художнього акціонізму в дусі групи «Война»). Перед нами майбутні (а почасти й сучасні) представниці професії, яку називають не лише другою прадавньою, але й четвертою владою. Журналісти за ідеєю — це люди, які слугують провідником інтересів суспільства в діалозі з владою. Їх повинен, знову ж таки за ідеєю, вирізняти особливо критичний погляд на можновладців просто через ту функцію, яку покладає на них соціум (який, до речі, навчає майбутніх журналістів у кращому ВНЗ Росії зі своєї податкової кишені).

Журналістки, що оголюються перед прем’єр-міністром не з метою добути ексклюзив (це було б неоднозначно з погляду засобів, але зрозуміло з погляду мети), а просто в пориві нез’ясовної пристрасті, — це діагноз. І поставлений він перш за все нашому суспільному устрою. Але, що теж важливо, це й смертельний діагноз одній з найважливіших інституцій, які за ідеєю мають існувати в демократичному суспільстві, — журналістиці.

Так, звичайно, бути сьогодні справжнім журналістом важко й навіть небезпечно (пригадаймо історії з Афанасьєвим, Бекетовим і подібні). Але проблема не лише у відсутності свободи слова, в закритті газет начальством і подібне. Є в нас, журналістів, як у однієї з найосвіченіших і найбільш значимих частин суспільства, персональна відповідальність за те, що відбувається в нашій професії і в нашій країні. Сьогодні нас більше хвилюють лабрадори прем’єра та президента, аніж два десятки голодуючих пенсіонерів у Магнітогорську, обдурених олігархом, який украв у них не лише акції, але й право на справедливий суд. Про цю історію написала лише пара федеральних сайтів, про лабрадора — десятки.

Президент факультету журналістики МДУ Ясен Засурський заявив, що поява еротичного календаря «говорить про смаки, рівень виховання та етичні норми у студентів, які взяли участь у його випуску». Боюся, Ясене Миколайовичу, що вона говорить про щось набагато більше. Просто викладачам журфаку соромно в цьому зізнатися.

P.S. Російський прем’єр-міністр Володимир Путін продовжує отримувати подарунки до дня народження. У мережі з’явився альтернативний календар, який має стати відповіддю на опубліковані напередодні ілюстрації подарункового календаря, на яких дівчата з факультету журналістики МДУ ім. М. В. Ломоносова позують у нижній білизні й освічуються в коханні до Путіна.

Альтернативний календар зроблено на контрасті: на його сторінках також студентки журфаку МДУ, але не напіводягнені й не у відвертих позах, а в чорних сукнях або пальтах і з заклеєними скотчем ротами, пише РІА «Новый регион». Дівчата адресували прем’єрові в день його народження по одному запитанню, кожне з яких по-своєму неприємне й незручне для голови уряду.

Наприклад, одна зі студенток запитує: «Коли звільнять Ходорковського?», друга — «Як інфляція вплине на хабарі?», а третя — «Хто вбив Анну Політковську?». Зауважимо також, що четвер, 7 жовтня, є не лише днем народження Путіна, а й днем загибелі оглядача «Новой газеты» Анни Політковської. До її будинку на Лісовій вулиці, 8 у Москві несуть квіти, а біля станції метро «Чистые пруды» відбудеться мітинг пам’яті про неї. Напередодні стало відомо про нових підозрюваних у справі вбивства журналістки. Ще дві дівчини звертаються до Путіна з такими ж риторичними запитаннями: «Дурні гаразд, але ж дороги?» і «Свободу зборів завжди й скрізь?» А на останній ілюстрації третьокурсниця факультету ставить, мабуть, найпровокаційніше запитання: «Коли наступний теракт?»