В інтернет без нагляду

30 квітня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України направив проект закону «Про медіа» на повторне перше читання.

Як пояснили автори законопроекту, нинішнє рішення про «тимчасове відкликання» документу ухвалено для того, щоб не відмовлятися від ідеї взагалі, а обговорити всі пропозиції, які надійшли, деякі з них врахувати, і винести на розгляд комітету, експертів, журналістів та громадськості оновлений та покращений варіант.

ПОЧУЛИ КОЖНОГО

Нагадаємо, на початку року — 17 січня — комітет рекомендував парламенту прийняти цей законодавчий акт за основу. Новий закон мав стати комплексним документом і замінити кілька законів: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації. Але тепер ці плани відкладаються.

Колова Комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко зазначив: поки Закон про медіа «активно критикували, обговорювали і «ненавмисно» плутали з законом про дезінформацію — ми продовжували з ним працювати». «За останні три місяці ми провели десятки зустрічей та обговорень з представниками медіаіндустрії, провідними асоціаціями, спілками, інститутами, представниками міжнародних компаній, — розказав депутат. За його словами, зібрано ряд «слушних зауважень та пропозицій, які ми хочемо врахувати ще на першому читанні». «Це ті питання, які передбачають концептуальні зміни, уточнення низки положень законопроекту та які не можна здійснити в рамках процедури підготовки законопроекту до другого читання. Наприклад, — термінологію», — пояснив депутат в допису у Фейсбуці.

В свою чергу заступниця голови профільного комітету також у Фейсбуці Євгенія Кравчук зазначила, що «на 70-80% наявний проект знаходить схвалення у експертів, решта — простір для доопрацювання».

Ткаченко, виступаючи в програмі «Бацман». анонсував, що в новому варіанті законопроекту будуть враховані пропозиції учасників ринку та міжнародних інституцій. Зокрема на цьому етапі питання функціонування онлайн-ЗМІ, скоріше всього, не зроблять сферою регуляції цього закону. «Ми почули вас (мається на увазі журналістів) і європейських партнерів і зрозуміли, що це достатньо не вивчена сфера, в якій ми не хочемо бути першопроходьцями. І Роскомнадзор нас не надихає в якості прикладу. Ми почули, зробили висновки, і скоріше всього до регуляції онлайн-медіа повернемося не сьогодні і не завтра, а післязавтра», — сказав Ткаченко, звертаючись до ведучої.

«Дякуючи діалогу, який ми вели з вами і з Радою Європи, із різними індустріями, ми напрацювали великий пакет пропозицій і змін. Ми домовилися з європейськими партнерами, які, до речі, саме зараз розробляють пакет законів по онлайн-ЗМІ. Це більш тонка сфера, порівняно з регулюванням традиційних медіа. І в низці країн уже певною мірою регулюється. Ми будемо працювати в унісон, і користуватися їх напрацюваннями. У мене є ці новели, і в низці випадків вони більш радикальні, ніж ті, які хотіли запровадити ми», — розповів голова комітету.

ОКРЕМИЙ ЗАКОН

Нагадаємо, які новели турбували експертів та  учасників ринку в законопроекті про медіа — зокрема в частині, що стосувалася Інтернет-ресурсів.

Дія закону мало поширюватися на онлайн-медіа, які використовують доменні імена в доменах .UA або .УКР. Або якщо вони відповідають хоча б одному з інших ознак:

• місцезнаходження і редакційний контроль на території України;

• сервіси, повністю або переважно спрямовані на територію або аудиторію України або доступні на території України;

• сервіси можуть оплачуватися громадянами або юридичними особами України з території України.

До медіа (онлайн-медіа) мали відноситься сайти, що мають інформаційний компонент широку аудиторію та платний контент — і це не тільки Інтернет-видання, а і телеграм-канали, канали у Вайбері чи в інших месенджерах, блогери.

Для онлайн-медіа, які розповсюджують виключно безкоштовний контент, хотіли ввести добровільну реєстрацію.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення мала регулювати всі суб’єкти у сфері медіа. До її компетенції було віднесено накладання штрафів в разі порушень або звернення до суду задля блокування сайтів-порушників. Блокувати такі сайти були зобов’язані провайдери.

Всі ЗМІ — в т.ч. Інтернет-видання — мали щорічно розкривати своїх власників і структуру управління.

Тепер, після відправлення законопроекту про медіа на доопрацювання та заяв про необхідність окремого закону про онлайн-ЗМІ, очевидно, діяльність подібних інформаційних ресурсів в Україні буде (якщо дійсно буде) врегульована окремим законом.

ТУМАННІ ПЕРСПЕКТИВИ

Можна сподіватися, що новий проект медійного закону буде написано у відповідності із європейськими практиками регулювання діяльності онлайн-медіа, а не за російськими лекалами з жорсткими обмеженнями, кримінальними переслідуваннями та спробами створення «суверенного Інтернету». Українського варіанту Роскомнагляду чекати не треба — принаймні, в цьому запевняє Ткаченко. Хочеться вірити, що не буде в нас і китайського варіанту жорстких обмежень та цензури. Все мало б бути «по-європейські» — але що таке регулювання нових медіа «як в Європі»?

Наразі в Європейському Союзі більш-менш визначилися і створили єдині правила гри для т.зв. аудіо-візуальних послуг, ухваливши відповідну Директиву. Дія документу розповсюджується  як на радіо— та телебачення, так і на онлайн-платформи, що поширюють аудіовізуальний вміст. Але тексти в Інтернеті залишаються поза рамками спеціального врегулювання — хоча дію всіх інших законів по відношенню до всіх типів онлайн-медіа ніхто, звісно, не відміняв.

Спеціалізований нормативний акт, що стосувався б виключно роботи саме Інтернет-ЗМІ будь-якого формату — аудіо, відео, тестового — взагалі не є розповсюдженим явищем. Втім, можна передбачити, якими мали б бути загальні принципи регулювання діяльності Інтернет-ЗМІ за «європейськими стандартами». Це

• створення умов для функціонування вільних медіа,

• гарантії незалежності для журналістів,

• забезпечення плюралізму думок.

Окрім того, якщо буде ухвалено рішення про існування спеціального регуляторного органу «для Інтернету», згідно із європейськими нормативами він має бути незалежним від влади та політичної кон’юнктури.

Але ж нічого з цих пунктів, очевидно, не ставили перед собою як головне завдання автори законопроекту про медіа — зокрема і під час написання розділу про онлайн-ЗМІ,. Їхньою задачею — як вони самі наголошували — було створення сучасного та комплексного законодавчого поля та створення більш-менш контрольованої ситуації безпосередньо в сегменті Інтернет-видань, де вільно почувають себе і «зливні бачки», і російські пропагандисти.

Чи вдасться врахувати всі зауваження і представити новий законопроект, вже виключно про онлайн-медіа, невідомо. Ба більше — немає впевненості, що подібний документ взагалі буде розроблено та винесено на розгляд Ради. Практично немає жодної групи «за інтересами», яка була б зацікавлена такому документі — окрім влади, яка ніколи не відмовиться десь над чимось посилити контроль. Але дуже сумнівно, що в умовах падіння популярності правлячої партії, депутати від «Слуги народу» підуть на просування апріорі конфліктної та не дуже виграшної з точки зору підвищення рейтингу законодавчої ініціативи.