Тління системи

Страшна пожежа в корпусі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу забрала життя щонайменше 12 людей. Серед них і студенти. Про долю деяких осіб, які були в приміщенні напередодні пожежі четвертого грудня,      — досі невідомо.

Цей фатальний випадок лише доповнив ланцюг страшних трагедій із масовими жертвами. Лише в Одесі протягом останніх років горіли: дитячий табір «Вікторія», обласна клінічна психіатрична лікарня та готель «Токіо Стар». У кожному з них — масштабні порушення правил техніки безпеки та державних будівельних норм. Через це об’єкти стали пастками для своїх відвідувачів та перешкодили їм урятуватися. То чому всі будівлі, що нас оточують, раптом стали такими небезпечними?

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

Оскільки цей коледж — державний навчальний заклад, він перебуває у віданні Міністерства освіти та науки України. Щоправда, його представники стверджують, питання безпеки до їхньої компетенції не належить:

«Заклади вищої освіти є автономними, — пояснює генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег ШАРОВ. — У межах автономії в них дуже широкі повноваження, відповідно дуже широка сфера відповідальності. Тому за масу речей, зокрема за безпечні та нешкідливі умови навчання, відповідає керівник закладу. Що стосується фінансового забезпечення, то останні два роки коледж отримував фінансування від Одеської обласної адміністрації, до того ж у цьому коледжі більше контрактників, ніж бюджетників, тому він мав власні кошти, які повинні були використовуватися для безпекових потреб».

Водночас у нових «Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти», які затвердили 2016 року, чітко зазначено, що забезпечення пожежної безпеки покладаються на їх власників, якщо це приватний заклад, Міністерство освіти, у разі державних закладів, та керівників установи.

ФОТО ОЛЕКСАНДРА ГІМАНОВА

Також правила визначають конкретні вимоги до оснащення закладів освіти, які допоможуть мінімізувати наслідки можливої пожежі. Зокрема в кожному навчальному закладі мають бути наявні вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра та інший інструмент, забезпечена система оповіщення про пожежу, евакуаційні виходи не мають бути захаращені чи замкнені. В оздобленні приміщень мають використовуватися вогнетривкі матеріали. Якщо в будівлі понад два поверхи та на одному поверсі перебувають одночасно більш ніж 25 людей — на видних місцях необхідно розмістити інформацію про шляхи евакуації.

Територія навчальних закладів має утримуватися в чистоті. Під’їзди та підходи до будівлі мають бути вільними, зберігатися відстань між спорудами. Також на власника або керівника будівлі покладається контроль за справністю пожежних гідрантів.

Щоб усі учасники навчального процесу розуміли алгоритм дій у разі пожежі — необхідно регулярно проводити навчальні тривоги.

Практично всі ці правила в одеському коледжі так чи так — порушили. 

БЕЗ КОНТРОЛЮ

Громадський активіст Артем БУЛГАРУ навчався в цьому коледжі 15 років тому. Чотири роки він провів у згорілій нині будівлі. Артем стверджує, що проблеми з безпекою в закладі справді були давно і вирішувати їх не поспішали: «З коледжу дуже складно було евакуйовуватися. Там вузькі коридори, стара будівля. Пожежа розпочалася на третьому поверсі, а всі навчальні приміщення якраз розташовуються вище. Під час ремонтів використовували багато легкозаймистих матеріалів, таких як вагонка, лінолеум. Вони швидко тліють та виділяють вуглекислий газ у небезпечних для здоров’я людей кількостях».

Звісно, коли будувався цей корпус, сучасні Державні будівельні норми — ще не діяли. Але це не виправдання. Норми стосуються не лише будівництва, а й експлуатації. Відповідно, стару споруду варто було пристосувати до використання таким чином, щоб навчання в ній було безпечним для студентів, пояснює експерт з державного управління та містобудування Національної академії управління при Президентові України Віктор ГЛЕБА: «Звісно, там вузькі коридори, це стара будівля, але є спеціальні норми, як повинна розміщуватися та експлуатуватися така будівля. Не потрібно було захаращувати сходи, потрібно зробити пожежні драбини. Вже під час пожежі, коли з’явився дим, ніхто не почув пожежної сигналізації. Дим відчули, побачили, але централізованого оповіщення не було».

За словами Віктора Глеби, пожежна інспекція двічі виявляла порушення в закладі. 2005 року профільна комісія описала проблеми безпеки приміщення та оштрафувала директора. 2014-го директор змушений був звільнитися, бо чергова перевірка виявила, що заклад не виконав жодного пункту попереднього припису пожежної інспекції. А вже за шість років будівля повністю вигоріла, забравши життя студентів та викладачів.

Окрема тема — під’їзди до будівлі. І проблема не лише в автомобілях, припаркованих із порушенням правил дорожнього руху.

«Пожежні підрозділи не могли доїхати до місця гасіння, — пояснює Віктор Глеба. — Зокрема й через незаконну прибудову до будівлі, де перебував архів Одеського міського бюро технічної інвентаризації. Якщо авто люди відтягли, то прибудову відтягти не можна було. Я вже не кажу про те, що архівний підрозділ БТІ    — це папери, перша категорія пожежної безпеки. Хто дозволив тримати БТІ в навчальному закладі?».

До всього, пожежні гідранти навколо, які мав контролювати сам заклад, виявилися несправними.

«Дві машини приїхали пусті. Заздалегідь воду не набирають, бо вона псується і вистачає її в тій застарілій машині всього на півтори хвилини. Пожежники розраховують на гідрант. Де гідрант? Хто перевірив їх наявність? Справність вентелів та кранів?», — запитує Віктор Глеба.

Також студенти та їхні батьки неофіційно скаржилися на відсутність опалення в корпусі, через що приміщення змушені були прогрівати електричними нагрівачами. Але в Міністерстві освіти запевняють, що на час пожежі проблеми не було:

«Я спілкувався щодо цього з директором коледжу і директор мене запевнила, що тижнів за два до трагедії опалення було увімкнене,       — розповідає Олег Шаров. — У Одесі його завжди вмикають пізніше, ніж на півночі України. В центрі Одеси є свої технологічні питання. Якщо опалення було, то необхідності в інших нагрівальних приладах немає».

ПОЖЕЖА ЯК НАСЛІДОК

За ініціативою прем’єр-міністра Олексія Гончарука від роботи відсторонили голову Одеського обласного управління ДСНС та очільника департаменту освіти та науки Одеської облдержадміністрації. Саме вони, на думку прем’єра, мали б прослідкувати за безпекою в коледжі. Директорці коледжу та її підлеглій, яка помітила загорання, але не повідомила про нього вчасно, вже оголосили підозру. Водночас цей трагічний випадок оголив значно глибшу проблему: державний контроль у сфері безпеки життя громадян нині практично відсутній.

До 2014 року за дотриманням правил протипожежної безпеки стежили профільні інспектори, які з різною періодичністю перевіряли всі підприємства та установи. Ця структура була далекою від ідеалу, її працівників регулярно підозрювали в корупції, а перевірки перетворилися на спосіб тиску. Замість того, щоб реформувати інститут інспекторів, Кабмін пішов легшим шляхом. У 2014 році під приводом зменшення тиску на бізнес пожежним інспекторам заборонили робити будь-які перевірки. А вже за 5 років пожежі з масовою загибеллю людей, які раніше траплялися раз на кілька років, почали виникати ледь не щомісяця.

«Уряд повернувся обличчям до бізнесу. Пам’ятаєте такі гасла експрем’єра Володимира Гройсмана? — цікавиться Віктор Глеба. — Так ось, я заявляю і можу це довести, що причиною загорання була відмова держави від своїх прямих функцій нагляду і контролю за вимогами безпеки. Саме Гройсман, будучи ще міністром регіонального розвитку, разом з тодішнім прем’єром Арсенієм Яценюком видали перший документ, який називався «Заборона перевірки об’єктів». Є ще один документ, яким ми завдячуємо Віктору Януковичу. Він стосувався ліквідації функцій пожежної інспекції 2011-го. За ним пожежний інспектор не може виходити на будівництво. Всі ці реформатори разом повністю знищили систему пожежного нагляду в Україні».

Другу проблему Віктор Глеба вбачає в недосконалій реформі децентралізації. Функцію контролю передали на місця, але вже очевидно, що там з цим не справляються: «Контроль на місцевому рівні. А є конкретно прізвище чи посада того, хто здійснював цей контроль у Одесі? Немає цієї людини. Держава просто скинула з себе відповідальність. Нині Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) має всі функції нагляду і контролю. І де в цій ситуації ДАБІ Одеси? Їх не чути. Так ось друга причина смертей дітей — це децентралізація. Держава відмовилася від своїх функцій контролю безпеки і передала їх комусь. А кому, меру? Зараз знайдуть або вчительку, або інженера, або когось із ЖКГ, і на них повісять причини пожежі. Не директора БТІ за незаконну прибудову. Не департамент транспортної інфраструктури, міської чи обласної за безлад на дорогах і з парковками. Не ДСНС винні, які не здатні провести перевірку, засвідчити і написати в ДАБІ, що побачили грубе порушення. Корупція, безвідповідальність і некомпетентність — ось причини загибелі людей».

Усі ці проблеми розв’язати не просто, та нині на них і не звертають уваги. В кожній конкретній пожежі продовжують лише шукати крайніх, замість того, щоб оцінити тенденцію. Нині Президент Володимир Зеленський доручив провести перевірку всіх навчальних закладів: починаючи від дошкільних та закінчуючи університетами. Без сумніву, порушення знайдуть, але далі перевірочних актів — справа навряд чи піде. Через недотримання правил протипожежної безпеки досі не закрили жодну установу і не знесли жодну будівлю. Проблема безпеки — системна, вона вимагає комплексного підходу та зміни політики держави в цій сфері. Боротися з нею разовими рейдами — немає сенсу. Поки ж кожен із батьків, хто відправляє дитину до державного навчального закладу, не може бути впевнений, що її безпеку хтось гарантує.