Комісія ВР перевірить, чи такі гарні нові дороги в Києві

Киянам добре знайомі будівництва, що проводяться міською адміністрацією. Звичайно, столиця (яка, до речі, непогано прийняла нещодавній банкірський зліт) мусить мати презентабельний вигляд. Більш того, для цієї мети ми цілком готові потерпіти деякі незручності. Однак навіть із цієї добросердої точки зору діяльність адміністрації викликає деякі питання. Наприклад, чому постійно «покращуються» і без того хороші дороги в центрі, а погані (та не менш пожвавлені) стають гіршими? Невже нам необхідні реконструкції, які дорого коштують (та проводяться, як стверджують, із археологічними втратами)? І найпростіше запитання — невже в нашому місті настільки все добре, що власті можуть дозволити собі витрачати гроші на «марафет»?

На всі ці запитання адміністрація не дає переконливих відповідей. У демократичному суспільстві для влади діє принцип презумпції винності — влада завжди під підозрою. А основи для підозр (звичайно ж, необгрунтованих) є — хоча б тому, що всі ми дивилися американські фільми й добре знайомі зі схемами відмивання грошей у будівельному бізнесі. І підозри ці виникають не з нелюбові чи, не дай Боже, із неповаги до влади, а на цілком законних підставах — адже «марафет» наводиться за наші грошенята.

Можливо, саме така недалекоглядна тактика зберігання мовчазної «загадковості» (наприклад, учора наша редакція безуспішно намагалася отримати коментарі представника Президента) стала однією з причин появи комісії Верховної Ради. Конкретних результатів її діяльності ми навряд чи дочекаємося (більшість таких комісій у всьому світі створюють із політичною метою), однак те, що вона вельми попсує кров адміністрації — сумнівів немає, особливо, враховуючи той факт, що до комісії увійшли «закляті друзі» адміністрації та кандидати на пост міського голови на виборах, які не відбулися: Сергій Головатий, Леонід Косаківський, Михайло Бродський, Ярослав Федорин, Валерій Бабич.

I