Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Формувати нове покоління»

На читаннях пам’яті Наталії Паніної зібрали найкращих молодих фахівців і відзначили медіа, які поширюють соціологічне знання
11 грудня, 19:03

У Києві відбулися ХІІІ Соціологічні читання, присвячені пам’яті видатної української соціологині, лавреатки Державної премії в галузі техніки та науки Наталії Паніної, якій 10 грудня виповнилося б 70 років. Організували захід Інститут соціології Національної академії наук України та Соціологічний центр України ім.Наталії Паніної. Особливістю цьогорічної події, що мала тему «Соціологічний порядок денний від лавреатів конкурсу «Найкращий молодий соціолог 2007   — 2018 рр.», стало те, що на ньому зібралися переможці всіх попередніх читань для того, щоб поділитися підсумками року та спільно обговорити бачення соціології в майбутньому.

Про це в коментарі «Дню» розповів професор, заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген ГОЛОВАХА: «Ми збираємо переможців за всі роки, з 2007 по 2018-й, щоб вони розповіли про свої соціологічні досягнення та поділилися баченням розвитку соціології. Такі читання потрібні для того, щоб формувати нове покоління. Ми хочемо, щоб воно переймало від нас найкраще».

Професор переконаний, що соціолог може стати гідним лиш тоді, коли має добрих наставників. «Бо ж для того, щоб формування науки було якісним, потрібні видатні постаті — Наталія Паніна була саме такою. А лідери, як відомо, не виникають ні з чого — вони виникають з гідних прикладів», — стверджує Євген Головаха.

НАЙАКТУАЛЬНІШІ ПРОБЛЕМИ

Структурно захід складався з головної панелі та п’яти секцій, присвячених найактуальнішим проблемам сучасної соціології.

Учасниками головної панелі стали засновники Центру імені Н.Паніної — справжні метри української соціології. Крім вже згаданого Євгена Головахи, це керівник Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто та очільник Kantar TNS Микола Чурилов. Також до дискусії приєдналася представниця Щецинського університету Славоміра Грушевська, а модератором виступив ректор Харківського університету Віль Бакіров. Видатні науковці й соціологи-практики згадали шлях, пройдений українською соціологією впродовж років незалежності, й задали робочий настрій учасникам секцій.

Перша секція мала найзагальніший характер й була присвячена інноваціям та сучасним технологіям, які бере на озброєння соціологія. Ключове питання, на яке намагалися дати відповідь доповідачі, полягало в тому, чи встигає соціологія до темпоритму, заданого технологіями. Питання було розглянуто з кількох точок зору. Юлія Дукач розповіла про успішний досвід видання Texty.org.ua, відомого своїми візуалізаціями, зокрема й соціологічних даних (під час президентської та парламентської виборчої кампаній усім запам’яталися їхні медіани — середні значення від рейтингів, оприлюднених різними соціологічними компаніями). Крім того, Світлана Хутка із КМІС розповіла про роботу з великими даними та алгоритмами.

Потрібно додати, що локація, де відбувался захід, була невипадковою. Кав’ярня Urban Space, як відомо, є тим місцем, яке претендує бути осередком, де гуртуються урбаністи та обговорюються цікаві урбаністичні практики.

Саме тому друга секція була присвячена соціології міста та охоплювала три аспекти обговорення. Дмитро Заєць з Харківської школи архітектури, Наталя Отріщенко з Центру міської історії Центрально-Східної Європи та Олександра Ненько з Інституту дизайну та урбаністики університету ІТМО виступали з доповідями про соціологію міста в контексті річок, експертів та емоцій.

«Ми повинні пам’ятати, що міста — це насамперед люди, які в них живуть. Діти, дорослі, старенькі — з своїми реальними потребами. Тому нам треба думати про те, як будувати наші міста так, щоб вони були не лише красивими, а й зручними»,      — переконана Наталя Отріщенко.

На третій секції під назвою «Соціальні групи та проблема справедливості» виступила соціологиня Оксана Дутчак з НТУУ КПІ ім.Ігоря Сікорського з доповіддю про жіночу продуктивну та репродуктиву працю. А також науковиця Аліна Калашнікова з ХНУ ім.В.Каразіна, яка розповіла про соціологічні дослідження фрілансу.

Велику цікавість викликала четверта секція «Українська соціологія за кордоном», яка мала дуже практичний сенс. Лавреатка минулорічних читань, Світлана Бабенко з КНУ ім.Т.Шевченка, розповіла про те, як створити міжнародну магістерську програму, а Тетяна Любива (IREX) поділилася секретом, як переконати західного видавця видати вашу книжку.

НАГОРОДЖЕННЯ ПРОВІДНИХ ЗМІ

Зрештою, п’ята секція була присвячена найбільшій інтризі — нагородженню провідних українських ЗМІ за внесок у популяризацію та поширення соціологічного знання.

Напередодні команда соціологічного центру ім.Н.Паніної провела закрите голосування, в результаті якого перемогли шість ЗМІ.

Першою нагороду отримала головна редакторка газети «День» Лариса Івшина. «Дякую усім, хто проголосував, — сказала пані Лариса, — це хвилююче. Мені Євген Іванович (Головаха. — Ред.) приніс матеріальний доказ наших взаємних почуттів. — Лариса Олексіївна продемонструвала історичний номер газети «День» від 2007 року, в якому на першій шпальті було написано статтю про перші читання, що відбулися 12 років тому. І це невипадково, адже «День» завжди був другом соціологів та філософів — редакція так само всі роки існування видання прагне вдивлятися в суспільство і визначати його «зони ризику» та «точки росту».

Також Лариса Івшина наголосила, що актуальність читань і досі залишається великою, бо, як і тоді, суспільство ще добре себе не знає. «Активні трансформації та зміни в суспільстві дають простір для нових досліджень. Тому попереду ще багато спільної роботи», — наголосила головна редакторка «Дня».

Крім «Дня», нагородами були відзначені видання «Українська правда», «Дзеркало тижня», LIGA.net, Texty.org.ua та VoxUkraine.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати