Бій за святині чи біологічна війна?

Успішне подолання епідемії коронавірусу в Чорногорії — а в цієї невеличкої балканській державі на 14 травня було лише 6 (шість) хворих на COVID-29 і кілька днів не фіксувалося нових випадків зараження — призвело до неочікуваних результатів. В країні поновились протести прихильників Сербської православної церкви, причому і самі акції, і реакція правоохоронних органів, стали більш жорсткими та агресивними, ніж були до карантину.

Десятки поліцейських постраждало та десятки протестувальників було затримано в ніч на 14 травня після зіткнень в Никшичі та протистояння поліції та громадян в Плєвлі, Беране та інших містах. Приводом для загострення та виходу людей на вулиці став арешт єпископа Будімлянського і Никшичського Сербської православної церкви Іоанникія та кількох священиків СПЦ.

Представників церкви затримали напередодні за організацію масових заходів на День Святого Василя Острозького на тлі діючих — хоча вже значно пом’якшених» карантинних обмежень —  йдеться про заборону на громадські збори.

Незважаючи на заборону публічних зібрань, Сербська православна церква 12 травня організувала масове зібрання в Никшичі, в якому взяли участь тисячі прихильників СПЦ. Акція була присвячена не тільки вшануванню Святого Василя Острозького, але стала продовженням протестних заходів, спрямованих проти ухваленого чорногорським парламентом Закону про свободу віросповідання. Як вважають в СПЦ, завдяки цьому документу влада Чорногорії отримала можливість взяти під свій контроль монастирі та храми Сербської церкви в Чорногорії.

В церковних зборах в Никшичі взяли участь лідери просербського Демократичного фронту, зокрема, раніше засуджений за причетність до організації спроби державного перевороту в Чорногорії депутат чорногорського парламенту Андрія Мандич. Політики не тільки були простими учасниками заходу — напередодні вони активно закликали людей приєднатися до акції.

В підсумку до Никшичу прибули тисячі вірян, які не виконали ані карантинних розпоряджень влади стосовно заборони масових акцій, ані рекомендацій лікарів-епідеміологів щодо необхідності дотримуватися дистанції, носити маски...

Після багатолюдних зборів в Никшичі Національний координаційний орган з питань інфекційних хвороб заявив, що місто знаходиться в зоні епідеміологічного ризику і закликав прокуратуру негайно реагувати — «притягнути до кримінальної відповідальності організаторів незаконних і вкрай епідеміологічно ризикованих громадських зборів».

Ввечері того ж дня єпископа Іоанникія та кілька священиків СПЦ було запрошено до поліцейського управляння (Центру безпеки) Никшича, а потім заарештовано.

Наступного вечора близько 400 громадян блокували дороги та пікетували Центр безпеки Никшича. Протестувальники скандували «Не віддамо святинь» (лозунг протестів проти Закону про свободу віросповідання), «Відпустіть єпископа», а потім закидали правоохоронців камінням.

У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ та світло-шумові гранати. 22 поліцейських отримали поранення, кілька машин поліції було пошкоджено. 32 учасника акції було затримано.

Сутички сталися і в інших містах. В Плєвлі на півночі країни на знак протесту проти арешту священиків вийшла на вулиці велика кількість місцевих мешканців. За даними Управління поліції, маніфестанти кидали каміння, скляні пляшки та піротехнічні пристрої в бік правоохоронців. Четверо поліцейських отримали поранення, кілька протестувальників було затримано.

В районі Беране протестувальники намагалися блокувати дорогу, в результаті 12 громадян було затримано правоохоронцями.

Протестні акції відбулися в Будві, інших містах Примор’я, де також кілька людей опинилися в поліцейських відділках.

Поки рано говорити про те, що ситуація в країні вийшла з-під контролю, але те, що Чорногорія впритул наблизилася до дестабілізації, вже є фактом.

Андрей Ніколаідіс в свої статті на сайті балканського представництва Al Jazeera стверджує — останні події в Чорногорії — це свідома гібридна атака сербських кіл. «Цього разу Белград (що є новим, слід зазначити), окрім медіа та політичного напрямку, здійснив також біологічну атаку на Чорногорію. У той час, коли Чорногорія намагається викорінити коронавірус, врятувати економіку, і під гаслом «Чорногорія — територія, вільна від коронавірусу» організувати туристичний сезон, з Белграду було розпочато акцію, яка підриває зусилля епідеміологів та створює зону високої політичної напруги»,, — зазначає він. На його думку, ідея проста: сезон та спроба врятувати чорногорську економіку будуть або невдалими через розповсюдження вірусу, організованого Сербською православною церквою, що неодмінно спричинитьзапровадження нового карантину, або через суди над протестувальниками, «стихійні заворушення» та конфлікти між активістами Демократичного фронту та поліцією буде створена атмосфера небезпеки — що також не буде прияти курортному сезону.

Президент Сербії Александар Вучич відмовився коментувати журналістам ці закиди. Але, навіть виносячи Сербію за дужки, все одно маємо визнати: Чорногорія дійсно наразі стикається із гібридними викликами, яких раніше ніколи не було — а тепер, завдяки пандемії коронавірусу, вже є. І не факт, що ця проблема «біологічного компоненту гібридної війни» залишиться суто балканським ноу-хау.