Берлін пропонує новий прорив

Днями у Німеччині партія канцлера Ангели Меркель Християнсько-демократичний союз (ХДС), партія Християнсько-соціальний союз (ХСС) і Соціал-демократична партія Німеччини  (СДПН) досягли прориву на переговорах щодо формування нової коаліції. Як пише DW, політики обговорювали документ із 28 сторінок протягом понад 24 годин.

«Ми маємо реагувати швидше, коли мова йде про  політичні рішення і розмови з громадянами. Світ не чекає на Німеччину. Нам треба новий прорив для Європи, тому ми намагатимемося знаходити нові рішення разом з Францією», — цитує заяву Меркель CNN. Тим часом лідер СДПН Мартін Шульц підтвердив, що під час переговорів були «бурхливі моменти», але сторони «ніколи не стикалися з ризиком провалу».

Видання Financial Times пише: «Розділ щодо майбутнього ЄС викладає найбільший поштовх від Німеччини щодо континентальної інтеграції з моменту підписання Маастрихтської угоди чверть століття тому». 

«СТОРОНИ ЗБИРАЮТЬСЯ ПОСТАВИТИ ЄВРОПЕЙСЬКУ ПОЛІТИКУ НА ПЕРШЕ МІСЦЕ»

Світлана ГУЦАЛ, експерт Національного інституту стратегічних досліджень:

— Сторони збираються поставити європейську політику на перше місце. Навіть міністр закордонних справ Зігмар Габріель заявив днями, що було помилкою під час перемовин щодо коаліційної угоди 2014 року поставити Європу не на перше місце. Зараз вони планують зосередитися на розбудові, ґрунтовному реформуванні Європи. Крім того, хочуть більш докладно розглянути пропозиції французького президента.

Самі переговори щодо коаліції розпочнуться лише після 21 січня, і лише, якщо спеціальний з’їзд СДПН схвалить це. А зараз у Німеччині трошки песимістичні настрої, адже всередині партії поширюється протест, що велика коаліція лише зашкодить Соціал-демократам у майбутньому і щоб проголосувати «проти».

Щодо того, що очікувати Україні, то раніше я б сказала, що це в кращому разі означало би для нас збереження статус-кво. Але зараз візит міністра закордонних справ Німеччини, соціал-демократа Зігмара Габріеля в Україну 3—4 січня виглядає досить неочікувано. Меседжі, які він привіз із собою, мали б надихати, якщо не знати весь «підспідок» цієї ситуації: він виступив за те, щоб розмістити озброєний миротворчий контингент на всій окупованій території Донбасу, але зважаючи на його попередні заяви, за всім цим стоїть явне бажання сприяти зняттю санкцій з Росії. Якою ціною обернеться для нас це рішення та на які поступки доведеться йти Україні — це ще велике питання.

Тому я не поділяю ейфорії, що панує при створенні кожної нової коаліції в Німеччини, що для України це дуже добре і що Німеччина нам допоможе. Німеччині потрібна success story (історія успіху. — Ред.) і вона зараз буде просувати політику в напрямку мирного вирішення конфлікту навіть за рахунок того, що Україні доведеться піти на значні поступки.

«НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИМ МОМЕНТОМ ДЛЯ УКРАЇНИ Є ТЕ, ЩО АНГЕЛА МЕРКЕЛЬ ЗНОВУ СТАНЕ КАНЦЛЕРОМ»

Андре ХАРТЕЛЬ, DAAD доцент в НаУКМА:

— Насамперед, нічого особливо несподіваного не вийшло з цих попередніх переговорів щодо формування коаліції (формальні переговори ще не відбулися). Документ, який узгодили сторони до цього часу, є дуже поверховим, особливо що стосується зовнішньої політики (не згадуються ні Росія, ні Україна). Ключовими є угоди про встановлення верхньої річної межі для біженців, деякі соціальні питання (додаткова пенсія для матерів) та політика ЄС.

Обидві сторони критикують за те, що вони не пропонують реального бачення всередині країни, багато людей чекають набагато більше того, що ми маємо, і певного «застою». Ліберали критикують, що держава, яка перевантажена грошовими коштами, не вимагає жодних скорочень податків, але просто хоче витрачати більше.

Для СДП речі стають ще більш проблематичними. Неможливо зрозуміти, де вони досягли своїх цілей переговорів (наприклад, не буде впроваджено єдиного соціального забезпечення здоров’я), і все одно сумнівно, чи зможуть члени партії погодитися на результат коаліційних переговорів. Пропозиції Макрона щодо політики ЄС обидві сторони вітають, але, здається, вони не зовсім добре узгоджуються з його ключовими пропозиціями щодо надання власного бюджету в Єврозоні чи автономного міністра фінансів. Обидві сторони бояться, що німці ще не готові далі брати на себе спільні борги у Єврозоні та надавати реальні макроекономічні повноваження інституціям ЄС.

Що стосується України, то включення СДП до коаліції має вирішальне значення, оскільки керівництво партії, здається, прагне якнайшвидше відновити відносини з Росією — єдиною умовою для скасування санкцій є діюче перемир’я на Донбасі або миротворча місія ООН. Це додасть тиску на мінський формат, наприклад, як здається, Макрон має багато внутрішнього протистояння також і своїй жорсткій позиції (включаючи міністра закордонних справ). Найбільш важливим моментом для України зараз є те, що виборчий цикл у Європі закінчується, і, найімовірніше, Ангела Меркель знову стане канцлером. Вона не буде йти на компроміс щодо її жорсткої позиції (повна імплементація Мінська перед тим, як скасувати санкції) і маргіналізуватиме будь-якого міністра закордонних справ. Тандем «Меркель — Макрон» може незабаром стати активним і збільшити спільний тиск на Путіна. Цікаво, що може статися з загальною позицією ЄС, якщо Великобританія і Польща, зважаючи на її ізоляцію в ЄС, мають меншу частку, ніж 2— 3 роки тому. Натомість вороги України чи друзі Росії стали більш відвертими (Угорщина, Чехія, Італія та певною мірою Австрія), і це може призвести до дещо поміркованої позиції щодо Росії в цілому. Я просто боюся, що за таких умов ми не можемо сподіватися на вирішальний тиск, який справді змусить Росію піти на поступки.