За захистом прав — без посередникiв
Однак чи може навіть це обмежене право бути використане для практичного захисту конституційних гарантій громадян на тлі реальної ситуації в правовому полі України правовим нігілізмом, що панує в ньому? Тому, починаючи з 1992 року, я надсилав у відповідні комісії з розробки проектів Конституції України свої пропозиції щодо реального захисту конституційних прав і свобод громадян. Нині є сенс нагадати їх.
Сьогодні компетенція Конституційного Суду поширюється на судові рішення з конкретних справ громадян, які зачіпають їхні конституційні права і свободи, якщо за скаргами громадян є подання Уповноваженого ВР із прав людини або прийнято рішення Верховного суду. Моя пропозиція така: за поданням Уповноваженого ВР із прав людини компетенція Конституційного Суду поширюється на скарги громадян з конституційних справ, які зачіпають їхні конституційні права і свободи, коли щодо них уже прийнято рішення Верховного суду. Адже громадяни демократичних країн світу мають гарантовану можливість без будь-яких посередників особисто звертатися для захисту своїх порушених конституційних прав і свобод безпосередньо до відповідних судово- конституційних інститутів своїх країн, наприклад, до Верховного суду США і Конституційної ради Франції. То чого громадянам України, хоча б через Уповноваженого із прав людини, не надати дещицю тих апеляційних можливостей, які мають громадяни багатьох демократичних країн світу? Тим паче, на тлі перспективи нового позбавлення громадян права безпосередньо звертатися до Конституційного Суду України, хоча сьогодні ці звернення і мають більше символічний, аніж реальний сенс із погляду захисту конституційних прав та свобод конкретних громадян України.
ДО РЕЧІ: Конституційні права і свободи громадян можуть порушуватися не тільки діями чи бездіяльністю посадових осіб та органів державної влади через неправильне трактування тих або інших норм законодавства. Ці права можуть бути порушені і прийняттям деяких законодавчих актів, окремі норми яких не відповідають Конституції. В останньому випадку Конституція не визначає громадянина як суб’єкт конституційного звернення щодо відповідності законів та нормативних актів Кабінету Міністрів Конституції України. Коли ж громадяни ще й будуть позбавлені права звернення до КС із приводу офіційного тлумачення законів та інших нормативно-правових актів, то таким чином вони втратять один із більш-менш дієвих інструментів захисту своїх прав і свобод.
