За парти – з антисептиками

Коли запрацюють садочки — питання, яке батьки дошкільнят ставлять один одному по кілька разів на день. Три місяці вдома даються взнаки. Діти зіскучились за спілкуванням із ровесниками, за іграми і за дисципліною, урешті-решт, бо в домашніх умовах цього досягти непросто. А батьки поступово повертаються із дистанційного на звичний режим роботи. Тож постає питання — із ким лишати малечу?

Зі школами все-більш менш зрозуміло. Нинішній навчальний рік школярі завершать дистанційно. За винятком випускників, для котрих організують ЗНО з дотриманням усіх карантинних вимог. Та що для садочків, що для шкіл, місцеві органи влади вже зараз готують правила виходу із карантину. Міносвіти готує так званий «коронавірусний» протокол, який включатиме вимоги санітарного лікаря та рекомендації МОН щодо роботи закладів освіти в умовах пандемії.

У Києві вже напрацювали регламент відновлення освітнього процесу після зняття карантинних обмежень. Його нещодавно презентувала директорка департаменту освіти та науки КМДА Олена ФІДАНЯН під час відеоконференції.

НОВИЙ САНІТАРНИЙ ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Коротко опишемо зміст документа, котрий нараз ще етапі погодження з урядом та освітянами. Перш ніж навчальні заклади зможуть повернутися до роботи, повинно з’явитися рішення Кабінету Міністрів про завершення карантинних обмежень. Днями у Міносвіти зробили ремарку, що відкриття садочків можливе на третьому етапі виходу із карантину.

У будь-якому разі після урядових розпоряджень потрібні ще рішення місцевої влади про відновлення навчального процесу. Третій крок — дозвіл від районних управлінь освіти на відкриття закладу. Для цього треба виконати кілька умов. Адміністрація освітніх закладів мусить створити комісію у складі вихователя/вчителя/майстра виробничого навчання, заступника директора із господарських питань та медичного працівника. Саме ця комісія відповідатиме за стан здоров’я учнів та робитиме температурний скринінг або ж запитуватиме дітей про показники температури, виміряні вранці вдома.

Одразу питання — де кожна школа візьме медперсонал? У столичному освітньому департаменті визнають: не кожна школа та дитсадок має свого медпрацівника. Поки що радять звертатися до райвно та разом вирішувати проблему.

«У принципі районні ради керують освітою та охороною здоров’я, тому в їхніх інтересах знайти медпрацівника у школу. Тобто це не обов’язок директора школи бігати у пошуках медперсоналу. Це обов’язок райради», — коментує Олена БОНДАРЕНКО, співголова ГО «Батьки SOS».

На цьому вимоги до освітніх закладів не вичерпуються. Повертаються на навчання  тільки цілком здорові діти та педагоги. Батьки не заходять у приміщення шкіл та садочків. Дошкільнят зустрічають вихователі. Кожна група у дитсадку повинна має свій вхід. Не буде ніяких загальних свят та об’єднань із іншими групами.

«Заклади з великою кількістю учнів відкривають усі запасні входи та виходи, розділяють по них учнів, змінюють час початку занять, наприклад, на 8.00 приходить початкова школа, на 8. 45 — середня, а на 9.15 — старші класи, — уточнювала під час відеозвернення Олена Фіданян. — Пересування закладом чітко регламентоване. Налагоджена система оповіщення у разі виявлення хворого. Має бути системне дотримання режиму провітрювання, роз’яснювальні заняття та «п’ятихвилинки здоров’я». Кабінети після кожного класу провітрюються та знезаражуються».

БАТЬКАМ ТРЕБА ПОДУМАТИ ПРО ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ, А ДИРЕКТОРАМ — СКОРИСТАТИСЯ ПРАВОМ НА АВТОНОМІЮ

Клопіт чималий. Але без цього ніяк. Жити, працювати, навчатися так, як раніше, вже не вдасться. І до таких змін готується весь світ. Так,  українка Анна ШЕЙН, котра мешкає зараз у Франції, описувала нещодавно у «Фейсбуці», як її донька повернулася до навчання після карантину. Так, працює суворий санітарний режим: часте миття рук, соціальна дистанція, обіди на вулиці, а не в шкільній їдальні, книги та підручники лишаються вдома, усе необхідне вчитель видає кожному учневі окремо. Клас поділений на дві групи, кожна з них ходить до школи у визначені дні. Для України деякі вимоги недосяжні. Хоча Київ теж пропонує своїм школам мати не більше, ніж 30 учнів у класі. При цьому спочатку заплющив очі на те, як у нових спальних районах школи переповнилися настільки, що подекуди кількість учнів сягає понад 40 осіб.

«В освітньому законодавстві прописано, що у класі має бути максимум 24 дитини, — доповнює Олена Бондаренко. — Але ніхто це не виконує і фізично забезпечити не може,  та й прийнятних варіантів для усіх сторін ніхто запропонувати не може. Мені здається, що за цих умов батькам треба звернути увагу на дистанційну форму навчання. Для дітей зі слабким здоров’ям, або якщо є ризик, що дитина буде більше наражатися на небезпеку у закладі освіти, краще обрати домашнє навчання. Так кількість дітей у класі може зменшитися. Щоб перевести старші класи у другу зміну, виходить, треба шукати додаткових вчителів. Де взяти їх зараз, і на який період вони будуть потрібні? Нема рішень, які б влаштували усіх. Адміністрація школи має спілкуватися з батьками та учнями і шукати гнучкий варіант. Власне, задля того й давалася школам автономія, коли відповідальність за прийняті рішення бере на себе адміністрація закладу, а не міністерство чи райвно. Буде складно, будуть непорозуміння, ця ситуація нас вибила із не так зручного, як звичного графіку, але треба шукати компроміси».

«ЗА ПІВ РОКУ ВІДСУТНОСТІ УЧНІ ВТРАЧАЮТЬ НАПРАЦЬОВАНІ НАВИЧКИ»

Загалом ті країни, котрі вже відновили навчання, висувають дві вимоги до закладів: дотримуватися соціальної дистанції та норм гігієни. Тож зараз, готуючись до наступного навчального року, школи та дитсадки повинні додати до списку потреб закупівлю дезінфікуючих засобів та антисептиків. Тренерка «Нової української школи», учителька початкових класів київської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №294, Ольга МІРОШНИКОВА також радить учителям провести онлайн-зустріч із батьками та ознайомити їх із новими правилами повернення до школи. Якщо діти звикнуть мити руки після кожного повернення із коридору у клас, зрозуміють, що рукостискання та обійми поки недопустимі, за словами пані Ольги, у педагогів буде менше клопоту із санітарно-організаційними моментами.

«Також зараз багато говорять про те, що новий рік почнемо із повторення. Але втрачено 2,5 місяці. Повторення і вивчення по-новому — це різні речі. Єдиних рекомендацій для цього проробити неможливо, це може робити тільки вчитель, що працює з конкретними дітьми. Це треба прописати на законодавчому рівні, щоб адміністрації шкіл складали собі перелік перспективних тем, які потрібно допрацювати. А новий навчальний матеріал не можна пропускати, бо ми так постійно будемо у боргах, — додає Ольга Мірошникова. — І треба врахувати, що діти пів року не спілкувалися. Я б радила колегам проводити вранці ранкову зустріч, не жалкувати 15 хвилин часу і дати можливість дітям поговорити. Це стосується і молодшої, і старшої школи».

«Певно, рік буде важким. На це є організаційні причини, як-от наявність засобів дезінфікуючих чи рукомийників у початкових класах з теплою водою і з паперовими рушниками, а є суто психологічні речі, бо діти відсутні пів року у школі. Це велика перерва, зокрема, для молодшої школи. Вони дуже швидко втрачають звички, традиції та напрацьовані навички, — продовжує педагог. — Якщо говорити про першокласників, то можна вважати, що вони вперше з’являться у школі. Також не спрацює рекомендація у вересні тримати дітей у приміщенні і заборонити їм спілкуватися з іншими класами. Треба пам’ятати про кількість дітей у класах та про площі приміщень. Ми мусимо відпускати дітей на перерву або виходити з ними на вулицю».

Усі ці деталі адміністрації освітніх закладів повинні продумати вже зараз, аби не розводити руками, що не встигли.