Як створити «здорову» екоінспекцію

Змінитися повинна не лише назва — замість Державної екологічної інспекції буде Державна природоохоронна служба — а й сутність. Це обіцяє міністр екології та природних ресурсів Остап СЕМЕРАК, запевняючи, що в Україні з’явиться абсолютно нова природоохоронна структура з іншими людьми, іншими методами роботи та дієвими результатами. Реформу Держекоінспекції передбачає схвалена у травні цього року концепція реформування системи державного нагляду у сфері охорони довкілля. Але як уберегти нову структуру від старих вад?

Серед «хвороб» ДЕІ Остап Семерак називає корумпованість, розпорошеність функцій нагляду за довкіллям між різними державними структурами, відсутність покарань за порушення, застарілу матеріально-технічну базу та ігнорування співпраці з громадськістю при ухваленні важливих рішень. Тож урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції» спільно з проектним офісом реформ при Мінекології підготувала кілька порад, як краще змінювати Державну екологічну інспекцію.

СУВОРИЙ ВІДБІР КАДРІВ

Екологи не один раз зазначали «Дню», що у нас обмаль фахівців, котрих можна взяти на роботу у нову природоохоронну службу. Отримати екологічну освіту недостатньо — треба «горіти» проблемами довкілля і не сприймати цю роботу як можливість для корупції.

«Може, я чогось не розумію, але як можна боротись з корупцією в Державній екологічній інспекції і забувати, що один з її очільників Канцурак?» — писав у «Фейсбуці» Петро ТЄСТОВ, аналітик міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». Активіст нагадав, що громадськість неодноразово звинувачувала Віктора Канцурака у корупційних тендерних скандалах, але попри це зараз він обіймає посаду заступника голови ДЕІ. «Будувати правильні інститути, звісно, потрібно. Але поки їх очолюють корупціонери, то ці інститути все одно не будуть працювати так, як треба», — резюмував Петро Тєстов.

Щоб було «як треба», як переконував журналістів Остап Семерак, нових співробітників у реформовану службу набиратимуть шляхом конкурсного відбору. Керівник департаменту нормопроектування урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Михайло СЕРЕБРЯКОВ додав, що довірити відбір кадрів Національному агентству України з питань державної служби ризиковано, бо як показує досвід, деякі призначення відбуваються шляхом особистих домовленостей. Експерт радить створити конкурсну комісію на кшталт тієї, яка відбирала детективів до Національного антикорупційного бюро, але вона має бути ще прискіпливішою та мати у своєму складі представників авторитетних міжнародних екологічних організацій.

БІЛЬШЕ СВОБОДИ ДЛЯ ПЕРЕВІРОК

Ще один рецепт «лікування» екоінспекції — скасувати мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. «Ми живемо в країні, де суб’єкти господарювання можуть не дуже переживати за захист довкілля, не ставити очисне обладнання у себе на підприємствах, бо набагато простіше усі питання вирішувати в «ручному режимі», — стверджує  координаторка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана ВЕЛИЧКО. — Уявіть собі інспектора із зарплатою у сім тисяч гривень, який приходить перевіряти підприємство. Він щось вимірює, складає акт за результатами перевірки, і, як це часто буває, каже, що треба показати якісь порушення, що щось можна прибрати, давайте домовлятися. Відповідно, такий захист довкілля і маємо».

Якість екологічних ревізій справді викликала багато питань. Та з іншого боку, неможливість перевірити роботу шкідливого підприємства — теж ризик для суспільства. Наразі щоб провести певну перевірку, Держекоінспекція має звернутися з відповідною заявою до Державної регуляторної служби, яка більшість звернень не погоджує. Через це громада не може знати, що коїться на заводі, у магазині, зоопарку чи лісогосподарстві. Минулого тижня активісти проводили пікет біля Державної регуляторної служби, на якому закликали її керівницю Ксенію Ляпіну захищати інтереси громадян, а не бізнесу, і дозволяти екологічним інспекторам проводити ревізії.

«Оскільки екоінспекція не проводить перевірок, це призводить до інших проблем. В Україні не існує моніторингу довкілля, — акцентує Оксана Величко. — Такий моніторинг здійснюється спорадично різними органами і не зводиться в єдину систему, відтак дуже важко проконтролювати конкретного суб’єкта господарювання. Тому важливо запровадити об’єктивну систему інформації про показники довкілля і результати перевірки, які вносяться до єдиної бази, щоб по кожному суб’єкту господарювання можна було відстежувати всю його історію».

СИСТЕМА «ВІДКРИТЕ ДОВКІЛЛЯ»

Частково цю проблему вирішить поява бази даних «Відкрите довкілля». Це теж частина реформи ДЕІ. Йдеться про електронний документообіг у сфері охорони природного середовища. Проект підготували активісти ініціативи «Разом проти корупції» та фундації «Відкрите суспільство». Там зберуть інформацію про екологічний моніторинг шкідливих підприємств, аналітичні дані про стан довкілля, також буде можливість зіставляти інформацію з міжнародними нормативними актами. 

Завдяки такій базі даних буде відомо, скільки коштів витрачають регіони на відновлення природи, який екологічний податок сплачують підприємства-забруднювачі, яку регуляторну політику здійснюють міністерство та місцеві органи влади. У грудні почнеться збір даних про стан води та повітря в Україні, а далі цей перелік розширюватиметься.

Наразі план-мінімум від Мінекології — за 2018—2020 роки підготувати законодавчу базу для нової природоохоронної служби, адаптуючи її до європейський директив охорони навколишнього середовища. Серед інших завдань — сформувати лабораторно-технічну базу моніторингу та контролю, на чому теж наголошують активісти, запровадити європейські екологічні стандарти та норми і посилити екологічну відповідальність підприємств. Та знову ж — успіх на 99% залежить від того, яка команда працюватиме в реформованій службі. А відбір кадрів ще навіть не починався.