Вухата сова — птах 2002 року

Українське товариство охорони птахів (УТОП) є представником міжнародної асоціації природоохоронних організацій BirdLife International, яка докладає великих зусиль для збереження птахів, їх природного середовища та біорізноманіття у всьому світі, співпрацює з широкими колами громадськості для того, щоб забезпечити збалансоване використання природних ресурсів. Популяризаторські заходи УТОП вже десять років привертають увагу громадськості до проблем пернатих у нашій країні. Великий зимовий облік, акція «Птах року», різноманітні конкурси, запроваджені товариством, сприяють поширенню інформації щодо птахів. Серед останніх заходів, проведених УТОП, — підготовка до друку першого в Україні польового визначника птахів, у якому досить повно представлено сучасну орнітофауну: систематизовані 413 видів пернатих із короткою характеристикою кожного виду. Книга містить близько 1500 різноманітних ілюстрацій та карт, додаткові відомості про перебування пернатих на території України, інформацію про особливості поведінки та характерні місця їх перебування, вказані українські, латинські та англійські назви.

Розповідає координатор розвитку Українського товариства охорони птахів (УТОП) Людмила ЯСКЕВИЧ:

— Акція «Великий зимовий облік птахів» має на меті привернути увагу громадськості до проблем пернатих, які зимують в Україні. На птахів негативно впливають не лише холод та сніговий покрив, а й нестача корму — головного джерела для поповнення енергетичного запасу. Як відомо, взимку значна частина енергії витрачається птахами на підтримку постійної температури тіла, а вона становить від 39 до 45 градусів Цельсія. У зв’язку з цим, наприклад, синиця витрачає взимку на пошуки корму у 20 разів більше часу, ніж весною. Крім того, вночі птахи втрачають значні запаси енергії та навіть вагу (це стосується, у першу чергу, дрібних пернатих), а вранці запаси енергії необхідно швидко поповнити. Тому підгодівля птахів взимку є дуже важливою, і нам приємно повідомити, що з 9 тис. чоловік, які взяли участь у минулорічному Великому зимовому обліку, понад 8 тис. підгодовували птахів протягом зими.

У Києві взимку можна зустріти до 45 видів птахів. Це горобці, синиці, граки, снігурі, омелюхи, чижі, чечітки, дрозди чорні. Частина лісових птахів заради виживання теж перебирається до міста. Тому ми просимо населення звернути увагу на це і допомогти пташкам пережити цей складний період. Останнім часом зменшилась кількість снігурів, які прилітають до нас зимувати. Це пов’язано з вирубуванням старих дерев, на яких вони знаходять їжу. До речі, через те, що в Києві погано вирішується проблема з вивозом сміття, значно збільшилася кількість граків, сірих ворон; весною ці птахи починають розоряти гнізда менших пташок.

Інше завдання акції — дослідити видовий склад зимуючих в Україні птахів. Знаючи види, кількість та місце перебування пернатих узимку, можна організувати їх підгодівлю та охорону.

Дуже популярною є ще одна акція — «Птах року». «Птахом року» зазвичай вибирається певний вид, з одного боку знайомий і цікавий, з іншого — такий, що потребує додаткової уваги і допомоги. Птахом 2002 року було обрано вухату сову. Відношення до цього виду не є однозначним — хтось асоціює цей вид з мудрістю, а хтось ставиться до нього негативно, оскільки вважається, що крик сови віщує нещастя. Часто мисливці, заради розваги чи на чучела, вбивають цих птахів. А маленькі совенята своєю поведінкою дуже нагадують котів, тому непоодинокі випадки, коли їх беруть додому для розваги, не маючи уяви, як їх доглядати. Коли птах без необхідного догляду починає хворіти, його просто кидають напризволяще або звертаються по допомогу до зоопарку. Доглядати за совами вдома складно ще й тому, що практично неможливо створити умови, максимально наближені до природних.

У рамках наших акцій запроваджена низка творчих завдань для школярів. Наприклад, під час акції «Птах року» було оголошено кілька конкурсів: на кращий малюнок, оповідання і наукову роботу. Після підведення підсумків переможців було нагороджено, а Національний еколого-натуралістичний центр презентував їм путівки до табору «Юннат».

Птахи — життєво важлива складова біорізноманіття, чутливі індикатори стану навколишнього природного середовища. Зміни, які відбуваються у довкіллі, миттєво відбиваються на статусі певних видів. У 1997 році «Птахом року» було обрано рибалочку. Він живе поблизу водойм, але там, де спостерігаються забруднення води, цю пташку ви вже не побачите. Активне використання ядохімікатів на полях також негативно впливає на пернатих, призводячи до їх отруєння.

З існуючих в Україні 413 видів птахів 64 занесено до Червоної книги, тобто фактично кожний шостий вид потребує захисту.

Що стосується заповідних зон для птахів, то територія поблизу Чорнобиля зараз практично є заповідником: втручання людини у життя тварин обмежене, спостерігається ріст чисельності видів.

— Чи страждають там тварини від впливу радіації — важко дослідити без спеціалістів, — приєднався до розмови голова Житомирського відділення УТОП Володимир ЦИЦЮРА . — У Житомирі є Поліський філіал, який саме й займається проблемами радіології. Птахи — об’єкт, так би мовити, важко вловимий. Прямий вплив радіонуклідів важко відстежити, поки що патології не відмічається. Хай штучно, але тварини отримали території, де їх не турбують.

Щоб охопити великі території, ми працюємо за спеціальними програмами. Наприклад, ІВА програма (International Bird Area Programm) — міжнародний проект дослідження стану територій за допомогою професіоналів та аматорів. Результати роботи викладено у збірці, куди ввійшли території, які відповідають міжнародним критеріям і складають особливу екологічну цінність для птахів. Зараз Товариство працює над сприянням надання природоохоронного статусу таким територіям. Так наприкінці минулого року Указом Президента на одній з ІВА- територій у Волинській області був створений Черемиський заповідник, загальною площею 2975,7 га.

— До нас часто звертаються люди, які знаходять поранених, ослаблених птахів і не знають, як їм допомогти, — продовжує Людмила Миколаївна. — На жаль, ми поки що не маємо можливості допомогти нічим іншим, крім поради. Але є плани створити реабілітаційний центр для птахів, які без допомоги людини не виживуть. В цьому нам допомагає працівник Київського зоопарку Олександр Шкрабалюк. Так позаминулого року «птахом року» став лелека білий, і одна жінка, прослухавши нашу передачу по радіо, написала нам і попросила про допомогу. У неї вдома вже два роки жив лелека: вона підібрала його пораненого, виходила, але сам добувати їжу він вже не міг. Співробітники нашого Товариства забрали цього птаха і віддали до зоопарку. Була історія з беркутом, з якого мисливці хотіли зробити чучело. Вчасно втрутився директор Поліського заповідника Сергій Жила, забрав його, виходив, а згодом передав до зоопарку.

ДО РЕЧI

Бореальні (ліси північних широт) та широколистяні ліси Європи підтримують існування 114 видів птахів, 40% яких мають несприятливий природоохоронний статус. Негативно впливають на стан популяцій такі лісогосподарські напрямки, як комерційна вирубка лісів, монокультурне залісення територій в непридатних для цього фізико-географічних зонах.

У різних природних зонах України лісистість коливається від 55% (у Закарпатті) і 27% (у Поліссі) до 4% (у Степу) і в середньому становить 20%. Лісозабезпеченість України знаходиться на рівні Західної Європи (0,2 га на одного жителя). Начебто і втішні цифри, проте Україна належить до групи країн, у яких кількість середньо та сильно пошкоджених дерев у насадженнях знаходиться у межах 20-40%. Зараз з відомих 140 ІВА-територій 52 знаходяться у небезпеці через лісогосподарську діяльність, яка спричиняє погіршення їхнього екологічного стану або призводить до повного руйнування біотипів.

Щодо сільськогосподарської діяльності, то необхідне збільшення виробництва на вже розораних землях, без подальшого залучення у виробництво тих земель, що лише частково придатні для культивування. Нині у межах 56 ІВА-територій сільськогосподарська діяльність вважається негативним чинником, який призводить до значного погіршення екологічного стану.