Субтропіки... на Харківщині

За всю історію гідрометеорологічних спостережень в Україні, а започаткували їх наприкінці ХІХ століття, останніх 30 років були найтепліші. Як наслідок — середня температура повітря збільшилася на 1,1 градуса (середня по світу — на 0,76 градуса). Зростання температури в країні вже проявилося в різкому зниженні кількості підземних вод, навалі шкідників у лісах та появі нетипових культур, які витискають «аборигенів», зникненні червонокнижних видів, всиханні лісів, особливо соснових, руйнуванні екосистем. І все це — за бездіяльності держави.

Також на півдні та південному сході України з’явилися субтропіки. Ця кліматична зона раніше була тільки на Південному березі Криму, а сьогодні частково є в Херсонській, Одеській і навіть у Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях. Гідрометеорологи стверджують, що глобально посуха з півдня України йде на північ — площа степу збільшується, а лісостепу зменшується. Водночас у локальних випадках є протилежні ситуації, наприклад, відбувається заліснення степу. Причина зокрема в тому, що кількість опадів в Україні не зменшилась, а в деяких районах навіть збільшилася.

Сьогодні науковців і лісівників чи не найбільше хвилює тема всихання соснових лісів. За даними експертів, нині пошкоджено близько восьми мільйонів кубів соснового лісу. Загибель сосон відбувається дуже стрімко, отже, щоб це зупинити, потрібна стратегія розвитку лісової галузі та кошти. Наразі ні того, ні того немає. Про те, що відбувається з українським лісом — як на нього впливає зміна клімату, чому всихають соснові насадження, як із цим боротися та які прогнози щодо ситуації, говоримо з доктором біологічних наук, завідувачем відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Національної академії аграрних наук України Василем КОНІЩУКОМ.

«У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЦІЛІ КВАРТАЛИ ВРАЖЕНІ КОРОЇДОМ»

 — Василю Васильовичу, у вас є однозначна відповідь, чому всихають українські ліси?

 — Головна причина — зміни клімату, подібне вже було зі смерековими лісами в Карпатах. Якщо взяти частину України від Полісся до Сумської області, то фактично в кожній області ми це відзначаємо. Причина в тому, що сьогодні лісові господарства проводять недостатньо різних фітосанітарних і біотехнічних заходів. Є значні проблеми зі шкідниками: це і коренева губка, і короїди, які після ослаблення цих лісових культур сприяють їхньому знищенню та відмиранню.

У Житомирській області цілі квартали вражені короїдом. У Східній і Центральній Європі в таких випадках оперативно втручаються і ліквідують осередки поширення хвороб шкідниками — щоб убезпечити активне поширення. В Україні, щоб отримати дозволи на вирубку цих ділянок, треба пройти тривалу і складну бюрократичну процедуру.

Проблема ще в тому, що в лісовій галузі не дотримують правил, за якими слід надавати пріоритет корінним, аборигенним видам рослин. Ми сьогодні є свідками, того, як неаборигенні види рослин активно витісняють місцеві. Їхнє поширення на нашій території — американських, середньоазійських — теж є наслідком зміни клімату. Вони активно забруднюють місцеві ландшафти, і як наслідок зникають деякі рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України.

 — Чим загрожує втрата соснових лісів в Україні? Чи можна їх ще раз насадити або замінити іншими?

— Це небезпечно насамперед з огляду на соціально-економічну функцію лісу, дуже негативні наслідки можуть бути з точки зору втрати біорізноманіття. Тобто, не лише з господарської точки зору. Бо це — і робочі місця, й економічні втрати. Держлісагентство вважає, що потрібна довгострокова стратегія, як і якими культурами ми будемо замінювати соснові насадження, які ми сьогодні втрачаємо.

Щоб ліс виріс, потрібно сто років, тому ми маємо вже думати над тим, що буде за 50 — 100 років. Можливо, потрібно адаптувати нові види рослин. Наприклад, є ідея замінити сосну модриною. Це питання довгострокове, в моїх колег є багато розумних ініціатив і думок що робити, але, якщо не буде загальнодержавної програми, то не буде ефективного впровадження цих ідей.

Треба передбачити фінансування по роках — хто відповідальний, хто виконуватиме, хто прозвітується. Потрібні різні механізми, щоб було з кого і спитати, і чим прозвітувати. Реагувати треба оперативно. На загальнодержавному рівні має бути створено програму, в якій покроково визначили напрями роботи. Поки що до науковців не дослуховуються, хоча методичні рекомендації та вказівки розроблені. Тільки потрібно їх впровадити. Розуміння цього є в Мінприроди та Мінагрополітики, питання в коштах.

«У ПІВДЕННІЙ ЗОНІ ПОСУШЕННЯ ЗРОСТАТИМЕ»

 — Як впливають на стан екосистем вирощування сільськогосподарських культур на великих площах і збільшення цих площ?

— Такі сільськогосподарські культури, як соняшник, кукурудза та ріпак дуже виснажують ґрунти і водночас належать до найбільш рентабельних. От соя частково покращує стан ґрунтів, а соняшник погіршує стан гумусу, забирає воду. Але сказати, що посіви соняшнику впливають на рівень підземних вод, не можна, якщо дотримуватися вимог агротехнологій і екобезпеки, все буде гаразд. Проте збільшення площі технічних культур має певний негатив, це виснажує ґрунти.

У зв’язку зі зміною клімату на північ, зокрема на Полісся, активно «пішли» культури, які не є для цього регіону типовими. Це соняшник і кукурудза. Вони розширюють свій ареал, тому треба дотримуватися сівозмін і районування окремих культур.

 — Фахівці неоднозначно оцінюють зміну фізико-географічних зон. Одні кажуть, що це катастрофа, що відбувається опустелення, інші стверджують, що ознаки субтропіків є лише в незначних місцях півдня. На вашу думку, сама екосистема може відрегулювати ці зміни та адаптуватися?

— За даними досліджень Гідрометцентру, середньорічна температура в Україні за останніх 20 років зросла на 1,1 градуса, по світу — на 0,76 градуса. Південна субтропічна зона піднімається на північ. Але водночас і лісостепова зона частково поширюється на степ. Наприклад, у Асканії-Нова сьогодні відбуваються процеси заліснення: на її території активно поширюються чагарникові, що не характерно для цієї місцевості. Це вказує на те, що режим зволоження сприятливий.

Є різні моделі майбутніх сценаріїв. Зрозуміло, що в південній посушливій зоні України — на півночі Криму, в південній частині Херсонської, Запорізької та Одеської областей та інших — посушення збільшуватиметься. Це не означає, що лісостепова зона України повністю перетвориться на степ, а на Поліссі зникнуть болота та озера, але тенденції невтішні.

Метеорологічні дослідження довели, що збільшуються перепади температур, ми є свідками різких контрастів погодно-кліматичних явищ: після засух маємо повені, після морозів різко підвищується температура. І це впливає на стан екосистеми та на біорізноманіття.