Схема з ремонтом

Капітальний ремонт у загальноосвітній школі № 4 міста Полонне, що на Хмельниччині, закінчився грибком та пліснявою в класах. На ремонт із міського бюджету ще на початку минулого літа надали 11 мільйонів гривень. Чомусь три літніх місяці школа простояла без накриття: старий дах розібрали і почали зводити новий лише восени. За цей час верхній поверх школи часто заливало дощами, результат чого — антисанітарні умови в класах. Батьки школярів звернулися до керівників районного відділу освіти і мера за поясненнями.

«Нам пообіцяли до кінця року все зробити, бо з січня припиняє діяти освітня державна субвенція, — розповідає місцева жителька Антоніна Калиновська. — Дах накрили вже наприкінці осені. На третьому поверсі після Нового року діти знову почали навчатися — до того санітарна служба закривала його через грибок та плісняву. Мер пообіцяв, що підрядник, ТОВ «РЕНа», зробить ремонт у класах своїм коштом. З документами нам важко розібратися, нам ніхто доступу до них не надасть. Але батьків обурило таке недбальство. Ще у червні надали кошти на ремонт, а потім три місяці сперечалися, який саме дах робити, бо підрядник хотів на цьому зекономити».

«ВІДМИТИ» І ЗАРОБИТИ

Зекономити і заробити на шкільних ремонтах, як з’ясувалось, не є якимось рідкісним бажанням. Від цього страждають якість виконаних робіт і здоров’я дітей. Досвід містечка Полонне добре це засвідчує. Якби такі зловживання були одиничними, ще півбіди. Нещодавно інформаційне агентство АСПІ повідомило про «відмивання» 20 мільйонів гривень на ремонтах у київських школах. Як пояснив агентству перший заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Києві Ігор СКОРОХОД, через незаконні тендери зловмисники виводили гроші в конвертаційні центри, а потім мільйони гривень надходили на рахунки фіктивних підприємств.

Для ремонту шкіл наймали некваліфікованих фахівців, закуповували неякісні матеріали, а зекономлені гроші привласнювали. Тепер через розкрадання деякі ремонти доведеться переробляти. Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення.

Аналітик DoZorro Артем БАБАК стверджує, що відмивання коштів на ремонтах шкіл загалом є поширеною схемою. Експерт порадив пошукати такі приклади в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Усього за годину пошуку на ресурсі вдалося знайти кілька цікавих справ. Зауважмо, проглядалися далеко не всі справи у проміжку за 2017—2018 роки, адже їх там сотні.

СУМНІВНА «ДРУЖБА»

У реєстрі розміщені ухвали, постанови чи рішення суду щодо справ, які й досі на етапі розслідування правоохоронними органами. В одній з ухвал ідеться, що Київська місцева прокуратура №10 розслідує факт розтрати посадовими особами комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ» бюджетних коштів за попередньою змовою з переможцями тендера з капітального ремонту фасаду і стадіону школи №256 на вулиці Озерній, 2А в Києві. До слова, директор підприємства В’ячеслав Непоп нині працює на посаді заступника голови Київської міської державної адміністрації.

Підрядником робіт стало ТОВ «Плутон-С». Компанія зобов’язувалася здійснити капітальний ремонт фасаду школи до грудня 2018 року, ціна договору — понад 15 мільйонів гривень. На ремонт стадіону було передбачено 35 мільйонів гривень, він мав завершитися ще у травні 2018 року. На кінець минулого року роботи виконані не в повному обсязі.

«Дружба» комунального підприємства з сумнівними конторами на цьому не завершилася. Прокурори з’ясували, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» уклало договори з ТОВ «УКРРЕМБУД-К», яке, за словами слідчих, має ознаки фіктивності. Ця ж компанія зобов’язувалася здійснити ремонт дошкільного навчального закладу № 663, що в Києві, на вулиці Героїв Дніпра, 69, майже за сім мільйонів гривень. А далі дві компанії укладали між собою додаткові угоди про зміни термінів здачі робіт і збільшення їхньої вартості. У підсумку ремонт у дитсадку так і не зробили, хоча кошти фірма-підрядник отримала.

В обох випадках прокурори просили суд дозволити їм доступ до документації між комунальним підприємством та підрядниками, оскільки добровільної згоди ті не дають.

СУЦІЛЬНІ НЕДОРОБКИ

У школі №300 Деснянського району Києва теж мав з’явитися новий спортивний майданчик за 1,9               мільйона гривень. «Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПП «АНС» шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділи грошовими коштами місцевого бюджету через завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту спортивного майданчика школи І—ІІІ ступенів №300, завдавши територіальній громаді міста Києва матеріальної шкоди в особливо великих розмірах», — ідеться на сайті ЄРДР.

Без спортивного майданчика та й узагалі без оновлення залишилася Крюківщинська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів на 528 учнів по вулиці Мічуріна, 12А (Києво-Святошинський район). Переможцем торгів визнано ТОВ «Будівельна компанія «Євробуд-2000». Утім, прокуратура просить суд про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні підприємства, оскільки проти нього відкрите кримінальне провадження. Товариство використовувало завідомо підроблений документ під час участі у відкритих торгах щодо закупівлі робіт із реконструкції крюківщинської школи.

НЕКОНТРОЛЬОВАНА ЗМОВА

Коли слідчі доведуть ці справи до кінця, згадані 20 мільйонів гривень, украдені в міста, можуть здатися не такою великою сумою на тлі загальних зловживань. Здавалося б, зараз контролювати подібні речі значно простіше. Є низка ресурсів, де можна відстежити державні закупівлі й виявити зловживання на ранніх етапах, інтерес до проблеми проявляють батьки та активісти. Проте, як бачимо, лазівки все одно залишаються.

«Розкрадаються кошти дуже просто, — стверджує Артем Бабак.     — На тендері проводиться свій підрядник, а потім через неякісний ремонт списують кошти. На ремонті можна списати на чому хочеш — завищити витрати на матеріали, штукатурку дешевшу зробити. Або навпаки — продукція купується вдвічі дорожче, ніж за ринковими цінами. Якщо замовник та підрядник у змові, на ремонті піймати їх важко. Частково проблему може розв’язати запровадження обов’язкових конкурентних торгів на закупівлі від 50 тисяч гривень через ProZorro. Бо зараз ліміти до півтора мільйона гривень на капітальний ремонт і 200 тисяч гривень — на поточний».