Пішохідний Київ: міф чи реальність?

У більшості країн Європи вже давно дійшли висновків, що місто, у першу чергу, має бути пристосоване для потреб пішоходів, і одним із найважливіших показників якісної інфраструктури є безпека руху. У більшості європейських міст автомобілі не мають права їздити швидше, ніж 50 км/год, а шведська програма "Vision Zero", яка, зокрема, ввела обмеження швидкості в населених пунктах до 30 км/год, вважається еталонним прикладом підвищення безпеки дорожнього руху. І вже сьогодні в багатьох містах світу запроваджується цей шведський досвід. Для того, щоб місто ставало більш дружнім для пішоходів, у ЄС розширюють пішохідні зони, збільшують кількість острівців безпеки, перекривають окремі автомобільні шляхи для створення публічних просторів тощо.

Навіть більше, різноманітні дослідження значення пішохідних зон для міського життя виявили не лише безпекову, а й економічну користь. Прогулюючись містом, пішоходи можуть витратити від 20% до 65% більше коштів, ніж водії. Зокрема, дослідження громадської організації Living Streets у Британії підтверджує, що створення велопішохідних зон збільшує міську торгівлю до 40%.

У той же час в Україні, для якої вступ до Європейського Союзу є одним із головних стратегічних пріоритетів зовнішньої політики, стандарти міської інфраструктури дуже далекі від європейських, а показник смертності на дорогах – один із найвищих у Європі.

Київ, як столиця країни, має бути прикладом позитивних інфраструктурних змін для інших українських міст. Зокрема, мер міста Віталій Кличко ще з початку свого вступу на посаду розповідав про те, що в Києві створюються «європейські дороги», а декілька тижнів тому анонсував перетворення Поштової площі на пішохідну зону.

«День» розпитав експерта з розвитку міст, співкоординатора Ради з урбаністики Києва Григорія МЕЛЬНИЧУКА про сучасний стан інфраструктури столиці та подальші перспективи перетворення міста на пішохідне.

«НОВІ НАЗЕМНІ ПЕРЕХОДИ – ЦЕ ПОЗИТИВНА ТЕНДЕНЦІЯ»

- В якому стані «пішохідності» перебуває сучасний Київ, і чи можливо зробити столицю більш дружньою до пішоходів за сучасної інфраструктури?

- Основна проблема недружності Києва до пішоходів – це наявність бар’єрів у вигляді підземних переходів, великих магістралей, тих елементів інфраструктури, які пішоходу складно долати. В 2014 році був проведений воркшоп під назвою «Пішохідний Хрещатик», де зібралися експерти, архітектори, люди, які займаються дорожньою безпекою, на якому дійшли висновку, що на центральній вулиці всі підземні переходи можуть бути продубльовані наземними.

З того часу, хоч і повільно, але цей проект запроваджується. У 2014-му було відкрито перехід через вулицю Городецьку біля Хрещатика, наприкінці 2016 року встановили два світлофори на Бессарабській площі, і ось уже декілька днів працює наземний перехід біля ЦУМу. Створення нових наземних переходів у місті – це явна позитивна тенденція.

- Якщо я не помиляюсь, наземний перехід біля ЦУМу є тимчасовим?

- Так, цей перехід перебуває у статусі тимчасового на час реконструкції підземного переходу. Але одночасно проводиться дослідження щодо його впливу на трафік. Якщо з’явиться розуміння, що цей наземний перехід на трафік критично не впливає, то він залишиться. І, як результат, будуть запроваджені й інші наземні переходи.

За фактом наземний перехід біля ЦУМу працював у «бойовому» режимі лише два дні, зараз Хрещатик перекрито, що не дуже доречно для проведення дослідження. Але ці два дні велися відеозаписи, які довели, що проблем для трафіку наземний перехід не створює.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ СПІВПРАЦЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ВЛАДИ?

- Які ще позитивні для пішоходів зміни відбулись у Києві? Чи підтримує міська адміністрація громадські ініціативи?

- Було впроваджено ще декілька невеликих наземних переходів на Контрактовій площі та біля бульвару Шевченка. Наразі завершується реконструкція проспекту Перемоги, і в нас (громадських активістів – ред.) є  вже показовий план, як можна зробити цю частину міста більш доступною. Перший етап – це організація наземних переходів через другорядні вулиці. Наступний – забезпечення інклюзивності інфраструктури шляхом реконструкції підземних переходів, модифікації пандусів та встановлення ліфтів для людей з особливими потребами. Подальший розвиток – це «скорочення» проспекту Перемоги до станції метро Шулявська з облаштуванням наземних переходів через проспекти.

- Зрозуміло, що усі вже впроваджені зміни зі встановленням світлофорів та облаштуванням наземних переходів були проведенні міською адміністрацією. Наше завдання, як громадських активістів, полягало у вивченні та аналізі існуючих проблем, створенні конкретного плану для їх вирішення та проведенні дослідження, що підтверджує або спростовує викладену гіпотезу. Наразі наші дослідження показали доцільність інфраструктурних змін, і міська адміністрація підтримала окремі пропозиції громадськості. Реалізація проектів – це результат співпраці громадськості та влади.

ПІШОХІДНІ ПЕРЕХОДИ РОЗВИВАЮТЬ МІСЦЕВУ ЕКОНОМІКУ

- Днями мер Києва Віталій Кличко заявив про необхідність перетворення Поштової площі на пішохідну зону. Наскільки вірогідна реалізація цієї ідеї? І яким чином це можна впровадити?

- Після реконструкції Поштової площі автомобілі було опущено в тунель, щоб пішоходи отримали можливість безперешкодно потрапити до набережної. Для того, щоб підвищити доступність Поштової площі для людей, необхідно просто зберегти той наземний перехід, що є біля станції метро, і навести лад з автівками, що заїжджають на пішохідну набережну.

Повністю перетворити Поштову площу на пішохідну зону досить складно, бо по Набережному шосе проходить магістраль міського значення. Для того, щоб зробити цю територію більш дружньою для пішоходів, корисно було б облаштовувати широкі переходи над магістраллю, щоб люди мали можливість дістатися до країв води. Також доречними були б заходи тимчасового перекриття Набережного шосе, наприклад, на ділянці від Поштової площі до станції метро «Дніпро», у форматі вихідного дня в літній період. Такі дії були б популярними і могли б зробити Київ більш привабливим для піших прогулянок, бо наразі існує сильне шумове забруднення.

- Чи мають пішохідні вулиці якісь економічні переваги для міського бюджету?

- Ключова економічна перевага збільшення кількості пішоходів – це розвиток місцевого бізнесу, торгівлі, закладів громадського харчування, загальне підвищення туристичної привабливості. Це пояснюється тим, що пішоходи більш схильні до спонтанних покупок, ніж автомобілісти. Коли людина йде вулицею, вона має можливість зупинитися біля одного чи іншого магазинчика, забігти у кафе перекусити, зацікавитись якимось місцевим сувеніром тощо. Коли ж людина їде в автомобілі, то, зазвичай, рухається з точки «А» у точку «Б». Навіть якщо вона побачить якусь цікаву для себе вивіску чи вітрину, часто виникає проблема «а де припаркуватися?», і людина просто їде далі. Таким чином, більшість автомобілів, які проїжджають через центр, по суті не виконують жодної корисної функції для місцевого бізнесу. Це є ще одним вагомим доказом доцільності світових стандартів міської інфраструктури, в яких пішохід завжди є в пріоритеті перед автомобілістом.