Освітнє диво Сінгапуру

Невисока чорнява дівчина поправляє на обличчі окуляри й піднімає руку. На зап’ясті виблискує браслет із вулканічної лави, що вдало контрастує з карими очима його власниці. Учні сидять групами (по четверо) і повторюють за нею «прийом». Клас затихає. Ми в початковій школі Александра в Букіт Мера (Сінгапур). Цей прийом називається «дай п’ять»: учитель піднімає руку, за ним повторюють учні — це дає змогу зосередитися. Чорнява дівчина, котру звати Чен Цзінцзін, — викладачка китайської мови.

«Який трюк ви сьогодні покажете?» — запитують мене діти перед уроком. «Я не чарівниця, але роблю все можливе, щоб зацікавити дітей учити китайську», — каже Чен.

За тиждень до цього Чен роздавала «Оскари» тим, хто найкраще показав групову сценку китайською. Сьогодні переодягнуться в ханьфу — традиційні китайські костюми і влаштують чайну церемонію. Учні розповідають, що наближення культури допомагає краще заглибитися у вивчення мови.

У сусідньому класі на уроці математики перевіряють рівняння — учні передають зошити сусідам по парті. Після сигналу вчителя відбувається груповий розбір помилок.

В освітніх колах побутує слово «сінгапурити» — весело і нестандартно проводити урок. До прийомів кооперативного навчання за сінгапурською методикою належить «дай п’ять» — концентрація уваги за піднятою рукою вчителя. Також «мотиваційне запитання»: на початку уроку ставиться головне питання, що описує проблему, причому не обов’язково з навчальної програми, а учні висловлюють свої думки, діляться аргументами. Варто назвати також «парну гру»: клас розбивається на пари, завдання кожної пари — дати розгорнуту відповідь на мотиваційне запитання. У «партнера 1» є три хвилини, «партнер 2» його слухає, не перебиваючи. Далі продовжує «партнер 2». Після закінчення вправи вчитель просить усіх «номерів 1» підсумувати дві відповіді й висловитися перед усім класом. «Змішування пар» передбачає музичну перерву, протягом якої діти рухаються класом. Як тільки музика закінчилася, учень знаходить собі пару і продовжує обговорення з новим колегою. Музика — не елемент розваги, вона додає уроку динаміки, урізноманітнює процес. «Партнерство» — робота в команді з чотирьох дітей, які сидять за одним столом (дві з’єднані парти). Діти в такій команді є партнерами: «партнери по обличчю», «партнери по плечу».

ОСВІТНЯ МРІЯ

Меритократія — принцип управління, коли місце людини в суспільстві визначається її здібностями й заслугами, а не походженням, — основний принцип освіти в Сінгапурі. Сінгапурські діти мають рівні можливості для успіху незалежно від раси і релігії.

Сінгапур проводить унікальну чотиримовну політику в галузі освіти, відповідно до якої англійська мова пропонується як перша, а одна із трьох інших рідних мов (китайська, малайська і тамільська) — як друга мова в національній навчальній програмі. Очікується, що всі школярі, починаючи з першого класу початкової школи, стануть білінгвами. Головним ініціатором «англізації» освіти Сінгапуру виступив перший прем’єр-міністр Республіки Сінгапур, один із творців сінгапурського «економічного дива» Лі Куан Ю. Він казав: «Сінгапурці повинні навчитись жонглювати англійською та мандаринською (китайською)».

Освіта в Сінгапурі досить прагматична і ґрунтується на суміші східних і західних культур. Викладання відбувається в форматі дискусій. Іспити обов’язкові для визначення рівня підготовки, тому їм приділяється особлива увага.

2012 року міністр освіти Сінгапуру Хен Сві Кіт окреслив чотири бачення про «сінгапурську освітню мрію»: Кожна школа — якісна, кожен студент — залучений, кожен учитель — турботливий педагог, кожен із батьків — партнер. Автор книжки «Навчання в Сінгапурі: сила парадоксів» Пак Тее Нг, котрий народився й виріс у Сінгапурі, називає ключі до успіху освітньої системи країни. Серед них — високі стандарти (Сінгапур підтримує суворі академічні норми й високу культуру іспитів), професійний капітал (у Сінгапурі працюють висококваліфіковані викладачі та директори — уряд інвестує значні кошти у професійний розвиток і розробляє систематичні кар’єрні шляхи для викладачів). Також автор акцентує увагу на високому статусі освіти (у Сінгапурі існує культура, в якій освіта цінується батьками й суспільством), підзвітність (у Сінгапурі розроблені високі стандарти підзвітності в школах — існує високорозвинена система шкільної самооцінки в поєднанні з національною системою відзнак для шкіл).

Сінгапур готовий розробляти і здійснювати політику в галузі освіти, яка принесе плоди лише через 5, 10 або навіть 20 — 30 років, тобто працює на довгострокову перспективу. Міністерство освіти Сінгапуру інформує навчальні заклади про політичні наміри. Держава ухвалює сміливі рішення на рівні системи, коли це необхідно для стимулювання й підтримки подальших реформ.

СЕРЙОЗНИЙ ВІДБІР ТА УЧИТЕЛЬСЬКА ПРИСЯГА

Професія учителя в Сінгапурі — одна з найпрестижніших і найпопулярніших. Генеральний секретар Спілки викладачів Майк ТІРУМАН каже, що головні складові успіху в професії вчителя — це первинний відбір, набуття необхідних навичок, здобуття знань, важить також характер майбутнього викладача. При підготовці викладачів у Сінгапурі відбувається взаємодія між регіональними управліннями і департаментами освіти.

Майк Тіруман зазначає: «Сінгапур розробив модель професійного зростання вчителів (TGM), у межах якої вчитель сприймається як діамант. Ця модель підвищення кваліфікації стимулює викладачів постійно вчитися, брати на себе відповідальність за професійне зростання й добробут».

Програма TGM готує етично вихованих викладачів, які готові до змін, здатні вчитися разом з учнями і створити хороший колектив.

— Щоб стати учителем, випускникові школи необхідно увійти до 30% кращих за результатами державних іспитів у 12 класі. Потім кандидат проходить співбесіду в Міністерстві освіти й Державному інституті освіти (NIE), щоб відібратися на навчання за педагогічною програмою. На кожну позицію викладача зазвичай претендують від восьми до десяти кандидатів. Міністерство освіти забезпечує високу оплату праці викладача (середня зарплата шкільного вчителя в Сінгапурі — $60 000 на рік. — Авт.), тому професія досить престижна. Вчителі мають право на 100 годин підвищення кваліфікації щороку, які оплачуються Міністерством освіти», — розповів Майк Тіруман.

У Сінгапурі педагоги перед першим у кар’єрі заняттям складають присягу вчителя. Звучить вона так: «Ми, вчителі Сінгапуру, обіцяємо, що будемо вірні нашій місії — розкривати кращі якості в наших учнях, ми будемо зразково виконувати свої обов’язки, надихатимемо наших учнів бути відданими й корисними громадянами Сінгапуру; ми продовжуватимемо вчитися і передаватимемо любов до навчання нашим учням; ми здобуватимемо довіру, підтримку та співпрацю батьків і суспільства, щоби успішно досягти нашої мети».

ОБСЄ назвала Сінгапур країною з найефективнішою шкільною освітою у світі. Тепер місцеві школи ставлять нову мету — зробити учнів життєрадісними й позитивними.

За словами директора Raffles Institution Фредеріка Єо, системі шкільної освіти пора змінювати головну мету і потурбуватися про самопочуття дітей. Тепер школам рекомендують відмовитися від стандартизованих іспитів, особливо в початкових класах, і зосередитися на загальному розвитку особистості кожної дитини.

У Сінгапурі дедалі більше шкіл переходять на систему «Позитивного навчання». Її головна мета — створити шкільну культуру, яка підтримує довірливі взаємини з дітьми. Такий підхід фокусується на викладанні конкретних навичок, які допомагають учням отримувати позитивні емоції, підвищувати особисту стійкість, усвідомленість і вести здоровий спосіб життя

Педагогічна практика вчителів керується філософією навчальної програми Сінгапуру, яка інкапсулює переконання братства вчителів про викладання і навчання, згідно з якою кожен учень перебуває в центрі освітніх рішень.

Журнал The Economist у статті, присвяченій результатам PISA 2015 року, зазначає: «Коли держава витрачає 50 тисяч доларів і більше на кожного учня, подальше зростання витрат на освіту не гарантує зростання якості».

У Сінгапурі — провідній країні за результатами тесту PISA 2018 року вимоги до рівня підготовки вчителів дуже високі. Аналізуючи результати PISA, експерти приходять до висновку: у країнах з кращими показниками у вчителів є час і можливості для самовдосконалення та якісної підготовки до уроків. Суспільство ставиться до них як до професіоналів, а заробіток росте не через впливовість профспілки, а саме завдяки особистим досягненням.

ЛІДЕРСТВО — НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОСВІТНІЙ РЕЗУЛЬТАТ

Школа Раффлес (Raffles Institution), заснована 1823 року, — одна із найпрестижніших у Сінгапурі. Це незалежний навчальний заклад, який зосереджений на вихованні в учнях лідерських якостей у цікавих їм сферах. Філософія школи передбачає, що лідерство — це найважливіший освітній результат, який має бути цілеспрямовано розвинутий. Усі діти мають потенціал, щоб стати лідерами, а не просто пасивними учнями.

Програма з виховання лідерських якостей — обов’язкова частина навчання в середніх і старших класах Raffles Institutios. Після кількох блоків занять діти вибирають одну позицію в переліку соціальних проєктів. Учні долучаються до вибраного проєкту — спостерігають, беруть участь у роботі й допомагають розв’язувати внутрішні проблеми. Вони можуть потрапити до уряду чи бібліотеки, навіть виїхати до іншої країни. Головне — зрозуміти, яким чином влаштований процес роботи на власному досвіді, поміркувати, як його можна змінити.

ОБСЄ назвала Сінгапур країною з найефективнішою шкільною освітою у світі. Тепер місцеві школи ставлять нову мету — зробити учнів життєрадісними й позитивними.

За словами директора Raffles Institution Фредеріка Єо, системі шкільної освіти пора змінювати головну мету і потурбуватися про самопочуття дітей. Тепер школам рекомендують відмовитися від стандартизованих іспитів, особливо в початкових класах, і зосередитися на загальному розвитку особистості кожної дитини.

У Сінгапурі дедалі більше шкіл переходять на систему «Позитивного навчання». Її головна мета — створити шкільну культуру, яка підтримує довірливі взаємини з дітьми. Такий підхід фокусується на викладанні конкретних навичок, які допомагають учням отримувати позитивні емоції, підвищувати особисту стійкість, усвідомленість і вести здоровий спосіб життя.

«БАНКА БОЛЮ»

Матір двох дітей із Сінгапуру Леза Кленк каже, що ніколи не підіймає руку на своїх дітей і не підвищує голос — натомість вона розробила свою систему покарань і заохочень. Для поганих вчинків існує «банка болю», куди діти кладуть штраф зі своїх кишенькових грошей. Якщо дитина шумить зранку, будить когось чи не виконує домашнє завдання до гри, вона кладе в банку один сінгапурський долар. Менший штраф (50 центів) накладається, якщо дитина, приміром, не прибере посуд. За кожну залишену на підлозі річ додатково стягується 10 центів. Якщо діти сперечаються між собою, то мама відправляє їх гуляти на одну або дві години, забирає у них ключі й замикає вхідні двері. Так Леза бореться з надлишком енергії у дітей. Коли вони серйозно провинилися — не виконали уроки, то мама забирає у них гаджети. Кленк каже, що завдяки цій системі діти рідше поводяться погано, позаяк усвідомлюють наслідки своїх вчинків. Але жінка попередила тих, хто хоче скористатися її системою: «Список провин» не потрібно робити занадто великим, інакше це призведе до надмірного контролю.

Міністерство освіти Сінгапуру запровадило в усіх школах країни трудову 10-хвилинку. Кожен учень незалежно від віку прибирає закріплені за класом території. До числа таких територій належать класні кімнати, коридори та їдальня. До обов’язків сінгапурських школярів належить прибирання сміття, поливання квітів, вологе прибирання приміщень протягом десяти хвилин.

ГАДЖЕТОЗАЛЕЖНІСТЬ І СТРЕС

Сінгапурські діти отримують доступ до гаджетів з інтернетом раніше за всіх інших у світі. Уже у вісім років у сінгапурської дитини є свій власний девайс і доступ до мережі. Нещодавнє глобальне дослідження Google показує, що загалом у світі діти отримують таку можливість у десятирічному віці.

В опитуванні Google взяли участь 400 батьків та 200 викладачів. Із них 96% сказали, що їх турбує онлайн-безпека неповнолітніх користувачів. Лише половина опитаних батьків задоволені тим, як основні аспекти кібербезпеки висвітлюються в школі. У свою чергу, 76% вчителів вважають, що батьки недостатньо опрацьовують ці питання з дитиною вдома.

Тим часом учні найпрестижніших шкіл Сінгапуру стали частіше звертатися по допомогу до психологів через стрес, пов’язаний з навчанням. Інститут психічного здоров’я (ІПЗ, Institute of Mental Health) провів дослідження серед сінгапурських учнів: діти й підлітки скаржаться на підвищену тривожність і депресивні розлади, спричинені хвилюванням у школі. Експерти уточнюють, що ця проблема може бути наслідком не лише освітньої системи, а й ставлення близьких, а також самого учня до себе.

У відділенні Інституту, яке займається психологічними проблемами дітей від 6 до 18 років, зазначають, що за період з 2012-го до 2017 року зареєстровано понад 24 000 нових звернень по допомогу. Доктор Лім Чун Гуан, старший консультант і заступник начальника департаменту психології розвитку ІПЗ, каже, що за останні кілька років серед пацієнтів клініки побільшало учнів із престижних шкіл Сінгапуру.