Між релігією та розвагою

Майстри лікування травами, голками, п’явками, бджолами та іншими народними методами повинні вийти з парафії МОЗ. Відомство не хоче брати на себе відповідальність за результати втручання цілителів чи знахарів, чия робота не має стосунку до сучасних наукових знань. Тому міністерство пропонує скасувати спеціальний дозвіл на заняття народною медициною, що прописано у статті 74 «Основ законодавства України про охорону здоров’я». Наразі відповідний законопроект щодо внесення змін до українського законодавства винесений на громадське обговорення.

«ОЙ, ПОРОБЛЕНО...»

До цього часу знахарі та цілителі отримували у Мінздоров’я ліцензії, за якими мали право працювати та лікувати громадян. Відомство пропонує відкликати усі видані раніше дозволи й не видавати нові.

Фахівці викладають доволі розлогі пояснення на міністерському сайті: «Поняття народної медицини у законодавстві визначене як «методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації». Народні методи не входять до арсеналу сучасної доказової медицини, а отже, їхня безпека та ефективність ніким і ніколи не перевірялася в умовах строгих наукових експериментів».

Громадяни сприйняли таку ініціативу різнобічно, у деяких випадках навіть іронічно. На сторінці МОЗ у «Фейсбуці» користувачі лишали дописи на кшталт «Ой, пороблено» або із доволі слушними зауваженнями, як-от: «На жаль, невігластво людське це навряд чи зупинить. Дико чути, як знахарки «вправляють» переломи i «ставлять» шийнi хребці трирiчним дiтям. МОЗ точно не повинне мати до цього стосунок, а от прокуратура — так». 

НЕБЕЗПЕЧНЕ ЦІЛИТЕЛЬСТВО

Та в МОЗ не бачать жодних проблем. «Наука повністю відкидає існування екстрасенсів, магії, енергії ци, чакр, аури, пам’яті води та інших ідей, які лежать в основі методів народної медицини, — пояснює ініціативу заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський. — Для перевірки методів альтернативної медицини, які б гарантували їхню безпечність і дієвість, необхідно проводити наукові та клінічні дослідження за усталеними методиками. Існуюча процедура атестації та експертизи цілителів не дозволяє МОЗ видати жодному з них дозвільні документи, оскільки неможливо гарантувати безпечність використовуваних ними методів для пацієнтів. Усі раніше видані дозволи на заняття цілительством створюють потенційну небезпеку для громадян України, оскільки такі дозволи жодним чином не гарантують безпеку пацієнтів при їх зверненні до цілителів».

Для міністерства безпека пацієнтів стоїть на першому місці. Це саме вам скаже адекватний практикуючий лікар, якщо запитати, чи довіряє він бабусі у такому-то селі, котра «зчитує» всю енергетику людини та усі її хвороби. Деякі речі справді важко пояснити науково, та за трактуваннями МОЗ, це аж ніяк не може називатися медициною, а люди, які займаються цілительством, не можуть називати себе лікарями. Тож Мінздоров’я пропонує прирівняти діяльність цілителів або до релігійних послуг, або до сфери розваг.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЯК КОРУПЦІЙНА СХЕМА

Провідний науковий співробітник відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України Семен Єсилевський на своїй сторінці у «Фейсбуці» переконує, що цей варіант — найкращий вихід із ситуації. Бо зараз, акцентує науковець, виходить так, що ліцензії на лікування знахарі та цілителі отримують навіть без спеціальної медичної освіти. Жодної відповідальності за свою роботу вони не несуть. А вся система ліцензування свого часу була запроваджена як корупційна схема, про яку в МОЗ знають і проти якої намагаються боротися.

«Щодо планів МОЗ, то ніхто не збирається звужувати права цілителів чи екстрасенсів. Вони як працювали у якості приватних підприємців, так і продовжать. Їх просто пропонують «переселити» в іншу сферу господарської діяльності», — зауважує Семен Єсилевський.

Очевидно, що люди, які звикли лікувати болі у спині у «бабусь», ставити п’явки для кращого кровообігу та ходити на прийом до гомеопатів, продовжать це робити і після нововведень Мінздоров’я. З єдиною різницею — за відсутність результатів або побічні ефекти відповідатимуть самі.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

Іван Марков: «Оплачує послуги шаманів не держава, а сам громадянин особисто. Причому, паралельно він усе одно платить за академічну медицину, навіть якщо він її послугами не користується. Це його особистий вибір та право. І ще — зазвичай до шаманів люди звертаються тоді, коли не отримують належної допомоги у звичайних лікарів. Або не мають грошей, щоб оплатити «академічне» лікування».