Ловись, рибко...

"День" уже повідомляв, що внаслідок великомасштабної афери три українські супертраулери - "Кримский рабочий", "Ярослав Иосселиани" та "Знамя Керчи" Керченського виробничого об'єднання рибної промисловості "Керчрибпром", виявилися незаконно відторгнутими аргентинською фірмою "Галапеска Сосьєдад Аноніма Індустрія Пескера Аустраль" ("День", № 94). Аби уникнути можливого викрадення суден з боку батьківських берегів, українські екіпажі, котрі працюють на них, тримають під постійним наглядом озброєної охорони, яка складається з аргентинських офіцерів.

Різнополюсні рішення, винесені Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торговельно-промисловій палаті України, Керченським міським судом та судовою колегією з кримінальних справ Верховного суду Автономної Республіки Крим, спонукали Миколу Шведенка, міністра рибного господарства, надіслати до Верховного суду України позов у справі про незаконне відторгнення іноземною фірмою держвласності України. На думку фахівців, позитивне рішення дало б змогу звернутися в аргентинський кримінальний суд для розгляду справи про шахрайство керівників фірми "Галапеска". А також про незаконну реєстрацію риболовних суден як власності фірми колишньою установою Міністерства оборони Аргентини - префектурою Наваль.

Проте як повідомили нашій газеті у Верховному суді України, на недавньому засіданні судової колегії ухвалено задовольнити протест Генеральної прокуратури, а справу направити до Верховного суду Автономної Республіки Крим на новий касаційний розгляд.

"Попри те, що судова колегія Верховного суду України не визначила конкретну належність суден Україні, ми знову звертатимемося до судових інстанцій", - заявив "Дню" головний спеціаліст управління зовнішньоекономічних зв'язків Мінрибгоспу Анатолій Бабушкін. І повідомив, що найближчим часом особисто готовий провести ряд консультацій із провідними юристами. На його думку, за "тупцюванням на місці" можна припустити існування можливого зв'язку з небажаним оприлюдненням прізвищ ряду високих посадових осіб, котрих, за його словами, "необгрунтовано не притягнуто до кримінальної відповідальності".

Нагадаємо, що Анатолій Луценко, колишній гендиректор "Керчрибпрому" й "автор" підписаних фіктивних документів на передачу Аргентині української власності, яка оцінюється в $7,5 млн., на сьогодні єдиний, кого суд позбавив волі на два з половиною роки з відстрочкою вироку на два роки. А проти решти осіб, котрі сприяли наданню сумнівній оборудці законного характеру, чинні окремі визначення Керченського міськсуду, до речі, залишені без змін судовою колегією з кримінальних справ Верховного суду Автономної Республіки Крим. У документах, зокрема, прямо вказується на протиправну діяльність Віктора Кирика, колишнього начальника консульського відділу Міністерства закордонних справ України, а нині генерального консула України в Чикаго (США), Сергія Погорєльцева, колишнього консула посольства України в Аргентині. Визнано також протизаконними дії головного консультанта управління організації допомоги населенню Міністерства юстиції України С. Пасєчник, а також нотаріуса Керченської нотаріальної контори № 1 Р. Метельової.

Крім усього іншого, "необгрунтоване непритягнення" далеко не найкращим чином у разі перегляду справи може відбитися і на самих органах слідства й дізнання. Саме їх стосується окреме визначення про грубе порушення статті 4 КПК України, згідно з якою "суд, прокурор, слідчий і органи дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів для визначення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, та для їх покарання".

Схоже, є чого боятись і Фондові держмайна України, чиєю власністю ще чотири роки тому були супертраулери. Адже боротьба за повернення суден почалася не до, а після констатації на різних судових засіданнях факту відторгнення суден. І то лише завдяки винятковій наполегливості представників Мінрибгоспу України та "Керчрибпрому". На думку Валентина Литвинова, начальника управління зовнішньоекономічних зв'язків Мінрибгоспу України, в будь-якому випадку недосвідченість роботи українських посадових осіб, судновласників, отримане ними право самостійного ведення зовнішньоекономічної діяльності пішло не на користь Україні. "Нині в Аргентині перебувають десятки суден колишнього СРСР - занедбані, кинуті. Важко повірити, що коли-небудь вони повернуться до своїх власників, - підкреслив він. - Але ми сподіваємося... А стосовно роботи з різними комерційними структурами Аргентини, то в нас були спроби налагодити нормальні стосунки. Однак сумний досвід "Керчрибпрому" тепер буде перешкодою..."

Попри те, що сьогодні доля супертраулерів перебуває в полі зору прем'єр-міністра Павла Лазаренка, Генпрокурора Г. Ворсинова, різних структур МЗС і Верховного суду України, все-таки не можна стверджувати, що судна повернуться до рідних берегів.

Цікаві й такі факти. Після того, як у фірмі "Галапеска" торік у жовтні від керівництва усунули Яна Павлова - основного організатора великомасштабної аргентинсько-української афери, стався ряд трагічних інцидентів. Через деякий час потому було скоєно наїзд автомобілем на адвоката, найнятого "Керчрибпромом" для ведення справи в Аргентині. А трохи згодом в автокатастрофі загинув і президент фірми "Галапеска" - Рафаель Тарсія...