Iмунітет для школи

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти і науки розіслали обласним держадміністраціям особливого листа. Відомства просили чиновників простежити за тим, чи всі діти, які відвідують школи та дитсадки, мають необхідні щеплення. Якщо серед школярів і дошкільнят знайдуться невакциновані, то МОН і МОЗ радить не допускати їх до навчального процесу, крім випадків, якщо у дітей є медичні протипоказання до щеплень.

Зазначимо, це не документ, обов’язковий до негайного виконання, навіть не внутрішній наказ чи розпорядження МОН чи МОЗ. Утім, деякі навчальні заклади сприйняли це саме так. Батьки поширили у соцмережах фотографії листів, у яких, наприклад, адміністрація школи просить доробити дітям необхідні щеплення, інакше до навчального закладу не пустять. Тож розісланий лист став причиною нового скандалу.

КОНТРОЛЬНИЙ ЛИСТ

Із текстом листа від МОН і МОЗ можна ознайомитися на сайтах відомств. Так, у ньому ідеться, що за останні п’ять років має місце нестійка епідемічна ситуація щодо інфекційних хвороб, яких можна уникати завдяки імунопрофілактиці. Наразі спостерігається спалах захворювання на кір, зауважують у МОЗ. Із початком року зареєстровано майже 30 тисяч випадків захворювання, з них 13 — летальні. Як боролися з кором минулої зими, батьки школярів пам’ятають добре.

Оскільки з початком нового навчального року збільшуються ризики поширення інфекцій, зокрема кору, краснухи, паротиту, кашлюку та дифтерії, Міносвіти та Мінздоров’я звернулися до чиновників на місцях з проханням взяти ситуацію під особистий контроль. «На сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних, безпечних та прекваліфікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я вакцин, щоб охопити щепленнями всі вікові групи, які цього потребують», — додають у прес-службі Мінздоров’я.

Щодо якості вакцин, варто нагадати про ще один скандал. Кожна дитина, відповідно до календаря щеплень, має вакцинуватися проти кашлюку, правцю та дифтерії (йдеться про АКДП, адсорбовану кашлюково-дифтерійно-правцеву вакцину). Торік МОЗ закупило через міжнародні організації препарат індійського виробника, оскільки інших на світовому ринку просто не було, наша країна запізно сформувала своє замовлення. Імунологи кажуть, що індійська вакцина має хороший ефект для формування колективного імунітету, щоправда, викликає побічні дії у вигляді підвищення температури, болю в місці уколу тощо. Звісно, батьків це лякає. Тому індійська вакцина лежить у поліклініках, а батьки шукають у приватних клініках та аптеках аналоги. І жодні аргументи про безпечність індійського препарату не дають ефекту.

«ДОВІРУ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПОВЕРТАЮТЬ ХВОРОБИ»

На цьому тлі цілком зрозуміла позиція батьків-противників вакцинації. Один із них, Олександр Дьяков, на фейсбук-сторінці МОЗ залишив допис, що не підтримує примусової вакцинації дітей, бо знає випадки, коли діти серйозно хворіли, навіть потрапляли до реанімації після вакцинації. Із цим можна сперечатися, бо в Україні немає жодного доведеного випадку того, що дитина отримала проблеми зі здоров’ям саме через щеплення. Але інше зауваження Олександра Дьякова цілком доречне: жоден лікар не візьме на себе відповідальність за здоров’я дитини після щеплення, та й МОЗ також. У нас не прописане поняття лікарської помилки. І коли дітям роблять щеплення, батьки підписуються в медичних картках, що згодні на вакцинацію.

«Попри це, питання вакцинації зрушилося на краще. Є декілька підстав, по-перше, підвищення рівня освіти медичних працівників у цих питаннях, — відзначає Федір ЛАПІЙ, голова правління ГО «Батьки за вакцинацію», доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика. — По-друге,  півтора року маємо вакцини у наявності, і перспективи такі, що ми їх матимемо, принаймні ми вийшли з кризи дефіциту вакцин. По-третє, створено Центр громадського здоров’я при МОЗ, який доволі грамотно підходить до поширення та отримання інформації щодо інфекційних хвороб, які можна попередити шляхом вакцинації. І головне, питання вакцинації зрушилось з мертвої точки. Це через ту біду, яка прийшла в Україну, той самий кір. Ніщо так не повертає довіру до вакцинації, як хвороби, які мають твої друзі, знайомі чи ти сам. Те саме стосується правця: якщо раніше ми діагностували його серед дорослих, які не мали ревакцинації і були, як правило, пенсійного віку, то сьогодні є випадки тяжкого правця серед невакцинованих дітей».

ЗАКОНОДАВЧА КАЗУЇСТИКА

Як бути з міністерським листом? Федір Лапій порівнює його зміст із правилами дорожнього руху: ми ж не обираємо, що порушувати, а що — ні. Так само питання вакцинації — це не лише право вибору кожного з нас, а й обов’язок перед державою, коли йдеться про безпеку перебування у тому самому дитячому колективі.

Якщо навчальні заклади таки вимагають довідки про щеплення, а батьки категорично відмовляються їх робити, юристи радять добиватися письмових пояснень від адміністрації школи чи садочка, чому відмовляються приймати дитину на навчання, а далі йти з цим до районного управління освіти чи навіть до суду. «Держава має знайти такий спосіб, щоб виконання одних нормативних актів не порушувало інших», — зазначає адвокат Дмитро МОРГУН. Юрист підкреслює, що право на охорону здоров’я та право на отримання освіти однаково важливі.

До того ж, є норми закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», за яким діти без щеплень дійсно не можуть відвідувати навчальні заклади. Щоправда, є ремарка: ця заборона поширюється тоді, коли є відповідні рішення, розпорядження чи накази про неблагополучну епідеміологічну ситуацію в країні. Чи є таким згаданий лист? Роз’яснень поки жодних.

Натомість Олена БОНДАРЕНКО, співголова громадської організації «Батьки SOS», наводить батькам норми закону про освіту. Зокрема, відповідно до 2-ї статті, подібні листи не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.

«Іншими словами, згаданий лист не є прямою підставою для відсторонення директором школи учня від навчальних занять чи для недопуску директором садочка дитини в ДНЗ, — додає Олена Бондаренко у «Фейсбуці». — Справа в тому, що діти вже зараховані до закладу освіти, вони його вже відвідують. Далі мають вступати в дію процедури або відрахування, або відсторонення. Ці процедури в освітньому законодавстві прописані так, що здорову дитину не можна не допустити до навчання. А в медичному законодавстві є процедура, розписана для СЕС (санітарно-епідеміологічна станція. — Ред.), котрої вже не існує, і цю процедуру не використовували досі».

«ВИНИКАЄ НЕБЕЗПЕКА СУДОВИХ ПОЗОВІВ»

Якщо навчальні заклади таки вимагають довідки про щеплення, а батьки категорично відмовляються їх робити, юристи радять добиватися письмових пояснень від адміністрації школи чи садочка, чому відмовляються приймати дитину на навчання, а далі йти з цим до районного управління освіти чи навіть до суду.

«Держава має знайти такий спосіб, щоб виконання одних нормативних актів не порушувало інших», — зазначає адвокат Дмитро МОРГУН. Юрист підкреслює, що право на охорону здоров’я та право на отримання освіти однаково важливі.

«Виникає небезпека, що громадяни через це (лист МОЗ і МОН. — Ред.) позиватимуться до судів, виникнуть невдоволення та нерозуміння, що створить нову проблему, коли посадові особи приймуть до уваги та почнуть виконувати приписи цього листа, — продовжує Дмитро Моргун. —  В Україні кожен чиновник боїться поставити свій підпис на тому чи іншому документі, простіше перекласти відповідальність на іншого чиновника. У будь-якому разі, крайніми будуть директори. Щоб цього не було, закликаю їх вимагати роз’яснень від міністерств чи райуправлінь, як діяти відповідно щодо цього листа. А вже батьки можуть вимагати від директорів цих відповідей із підписами посадових осіб, з чим можна буде робити відповідні юридичні дії».

P. S. Насправді у нас не все так погано з вакцинацією, як видається. Знайома правозахисниця кілька місяців тому переїхала до Швейцарії. Нещодавно розповідала, як робила профілактичні щеплення у Женеві, порівнювала з тим, як це відбувалося у Києві. Здогадайтесь, де вакцини коштують дешевше і де лікар після щеплення контролює стан здоров’я пацієнта упродовж кількох тижнів?